ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інстанції: Горегляд О.І.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
ПОСТАНОВА
іменем України
"04" жовтня 2012 р. Справа № 2А/1711/390/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "06" червня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 червня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2009 рік починаючи з 08.08.2010р. до 06.06.2011 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок та виплатити позивачу доплату до пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі віднесеній до категорії 4 - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 08.08.2010 року до 06.06.2011 року, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок та виплатити позивачу збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 85 процентів заробітку відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період часу з 08 серпня 2010 року до 06 червня 2011 року.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є пенсіонером , одержує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та продовжує працювати, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кузнецовськ, віднесений до 4 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач отримує виплати згідно зі ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Положення частини 3 статті 28 вищезазначеного Закону не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування постанови суду в частині задоволення позовних вимог щодо застосування ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутні.
Проте, задовольняючи позов в частині вимог про проведення перерахунку пенсії за ст. ст. 40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", судом помилково застосовано норми матеріального права.
Так, судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та продовжує працювати. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як вбачається з розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу за віком із середньої заробітної плати у галузях економіки України за 2007 рік - 1197,91 грн.
Позивач вважає, що відповідач при перерахунку пенсії повинен застосовувати середню заробітну плату за 2009 рік.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновків, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати за 2009 рік, однак з такими висновками колегія суддів не погоджується , виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно до ст.ст.40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 9 липня 2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Враховуючи викладене, постанова суду в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області та зобов'язання провести перерахунок і виплату ОСОБА_4 пенсії відповідно до ст.ст.40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в названій частині - про відмову в задоволенні даної позовної вимоги.
Окрім того, обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (N 1058-IV). Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з пунктом 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частині першій статті 28 Закону N 1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону N 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону N 1058-IV встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Зважаючи на ту обставину, що позивач отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", а тому колегія суддів приходить до висновку, що до призначеної їй основної пенсії не можуть застосовуватись норми ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині механізму підвищення пенсії .
Із наведеного випливає, що суд першої інстанцій припустився невірного тлумачення положень Законів N 796-XII, N 1058-IV, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в цій частині.
За таких обставин постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо перерахунку пенсії на підставі частини 2 статті 56 Закону N 796-XII, та частині зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату позивачу пенсії відповідно до ст.ст.40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в названій частині - про відмову в задоволенні даних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 197,198,202,207,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 червня 2011 року скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок і виплату ОСОБА_4 пенсії відповідно до ст.ст.40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти в названих частинах нову постанову - про відмову в задоволенні позову.
У решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного Фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н.Будівельників, 2,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400
