Зібравши великий хліб, аграрії можуть отримати мінусове сальдо, прогнозують експерти
Річ у тому, що зернові вродили не лише в Україні, а в усіх регіонах світу, що їх вирощують. За прогнозами FAO (Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), у світі буде зібрано на 160 мільйонів тонн, або на 12% більше зерна, ніж у 2012 році. А це значить, що шалена конкуренція між країнами-виробниками збиватиме ціну до мінімуму, пояснив кон’юнктуру світового ринку, що відображається на внутрішньому, генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Сергій Стоянов.
Ціни покотилися донизу
Ще до відкриття зернового сезону 2013/2014 маркетингового року (МР, липень 2013 — липень 2014) на основних торговельних майданчиках світу «просіли» ціни на пшеницю і кукурудзу — культури, що особливо цікавлять українських аграріїв. Відповідно, вони почали «танцювати» у бік зниження й на внутрішньому ринку. Нині можна констатувати ціновий колапс на ринку і катастрофічний цінопад, каже генеральний директор УАК.
Якщо торішній урожай української продовольчої пшениці продавали здебільшого у діапазоні світових цін $300-360 за тонну, то тепер нам «світить» лише $240 за тонну, уточнив Сергій Стоянов. Так само і з кукурудзою врожаю 2012 року. Її продавали за $280-320 за тонну, зараз у портах Причорномор’я кукурудзу нового врожаю готові купувати за $195—200 за тонну із постачанням у вересні-жовтні (FOB, прямо на борт судна). За прогнозами експерта, перспективи на підвищення цін найближчими місяцями мінімальні: плюс-мінус 20-50 гривень на тонні, а ось логістичні витрати (150-250 гривень за тонну) та ціна перевалки зараз вищі, ніж у Європі. «Уряду вже час з’ясувати, чому перевалка в портах України коштує 20 доларів з тонни, а приміром, у французькому Руані — 5, чи румунській Констанці — 7», наголосив він.
Курчат рахуватимемо по осені
Нині, за словами генерального директора УАК, є певні сподівання на зростання цін на зерно, якщо на ринку вдало зіграють фінансові інституції, які скуповуватимуть зернові ф’ючерси. Хоча й вони не зможуть розгойдати ціни до рівня, який задовольнив би агровиробників, резюмував експерт.
Порівнюючи цьогорічні та торішні ціни на зернові, можна сказати, що український коровай «схудне» для аграріїв на 15 мільярдів гривень, підсумував він. До них слід додати ще 11 мільярдів гривень від невідшкодування ПДВ при експорті кукурудзи, пшениці, ячменю. Усе це може призвести до збитковості і навіть банкрутства значної частини сільгосппідприємств, переконаний експерт.
За його словами, «цінові ножиці» цього року стануть особливо згубними для аграріїв. «Нам страшно дізнаватися ціни на елеваторах в областях, — говорить Сергій Стоянов. — Адже середній аграрій при врожаї 70-80 ц/га в районі Полтавщини має бути готовий продати свій урожай кукурудзи за 1250-1300 грн/т, при цьому отримавши рентабельність усього 25%. І такі врожаї можливі тільки в агрохолдингах, яких не більш як 20%. Усі інші аграрії отримують значно скромніші показники».
За його розрахунками, точка беззбитковості щодо кукурудзи в цьому році становить 55 ц/га. «Торік у нас був один з кращих врожаїв кукурудзи, і врожайність становила всього 51 центнер з гектара. Таким чином, можна уявити ту кількість господарств, які опиняться за межею беззбитковості», — резюмував він.
Щоб не допустити збитків аграріїв унаслідок подальшого падіння цін на зерно на внутрішньому ринку, на думку президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, уряду України треба терміново, протягом двох-трьох тижнів, вжити системи заходів. Зокрема скасувати закон про заборону повернення ПДВ при експорті зерна, зменшити логістичні витрати, наростити обсяги закупівлі зерна за державні гроші в Аграрного фонду і держрезерву і впровадити систему хеджування цінових ризиків на зерно.
«Зараз державі потрібно зняти з ринку не менш ніж два мільйони тонн зерна, аби не було цінового колапсу», — уточнив він, додавши, що зі свого боку УАК робить для цього все можливе. Зокрема днями був підписаний меморандум про співпрацю між УАК і урядом Каталонії. Іспанці (пекарі та сільгоспвиробники, що займаються тваринництвом) хочуть закуповувати українське зерно без посередників (транснаціональних компаній), які мають маржу на тонні $5—10, пояснив Леонід Козаченко. На запитання «УК», скільки тонн Іспанія готова зняти з українського ринку, сторони не змогли відповісти. Сказали лише, що йдеться про мільйони тонн, які експортуватимуть в Іспанію, а також через Іспанію на інші ринки Європи.
Директор інформаційно-консалтингової компанії «ПроАгро» Микола Верницький не поділяє такого песимізму: «Торік стартові ціни на фуражну пшеницю-ячмінь нового врожаю були або нижчими, або майже такими, як сьогодні. За рік ніхто не помер. Так, витрати зросли і світові ціни падають, тягнучи за собою внутрішні. Але й обсяг виробництва теж зріс». На його думку, не слід драматизувати ситуацію. Пан Верницький порадив аграріям рахувати прибуток не на тон ну, а на гектар, і не влітку, а восени. Курчат рахують по осені, нагадав він. Торік теж лякали, що буде 10 мільярдів гривень втрат, але все обійшлось. Ось і сьогодні ще невідомо, якою буде ціна на цьогорічне зерно, тому й говорити, якими будуть втрати, недоцільно. Ще не було такого року, щоб українське зерно не було продане, лише коли уряд обмежував експорт. На його думку, вже у вересні, коли почнуться реальні закупівлі, ціна зросте.
Географія годувальників змінюється
Серед інших особливостей сезону жнив експерти відзначають раннє (до нового МР) масове дозрівання хліба у кількох областях України. Торік до червня збирали 1,5—2 мільйони тонн, цього року — майже 6 мільйонів тонн (!). Крім того, маємо високу врожайність ранніх зернових — майже на 40% (!) перевищує торішню. Щоправда, з цього списку випали Крим і Херсонщина, де весняна посуха випалила дотла значні площі і де середня врожайність озимих (пшениці та ячменю) — лише 14—18 ц/га.
Взагалі врожайність у ц. р. доволі строката по країні, природно-кліматичних зонах через нерівномірність опадів і запасів вологи у грунті, особливо у квітні-травні. Так, у Степу збирають озиму пшеницю — від 25 (Запорізька обл.) до 36 центнерів з гектара (Кіровоградська обл.), у Лісостепу — від 39 (Харківська. Сумська обл.) до 44 ц/га (Черкаська обл.). На Півночі більші врожаї через більшу вологу, а Південь, навпаки, втрачає славу регіону-годувальника через щорічні посухи.
