Справа № 686/3388/14-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2014 р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої - судді Логінової С.М.,
при секретарі - Лоб І.А.,
за участю представника позивача - Гураєвського М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність,
встановив:
ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність, посилаючись на те, що 17.10.2007 року між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11234746000.
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 53000,00 дол. США, який зобов'язувався повернути у повному обсязі в строк до 16.10.2027 року або достроково зі сплатою 12,90 відсотків річних за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_2 передав у іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру зав адресою: АДРЕСА_1; загальною площею 43,80 кв. м.; житловою площею 29,80 кв. м., що підтверджується договором іпотеки № 67160 від 17.10.2007, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2007 р., що посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №2422923.
Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.
На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «УкрСиббанк» змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк».
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.
У зв'язку із неналежним виконанням умов договору про надання споживчого кредиту у позичальника утворилась заборгованість у розмірі 88253,47 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 705409,99 грн., яка складається із: 49907,42 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 398910,00 грн. - заборгованість за кредитом; 38346,05 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 306499,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Позивач, як новий кредитор та іпотекодержатель має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь та звернути стягнення на предмет іпотеки.
Позивач направив письмову вимогу про усунення порушень та виконання зобов'язання, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, вимогу про виселення усіх мешканців, надання доступу до майна для проведення оцінки та огляду покупцем, зняття з реєстраційного обліку та з вимогою передати ключі, правовстановлюючі документи та технічний паспорт. Проте вимога виконана не була.
Позивач просить в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 88253,47 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 705409,99 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11234746000 від 17.10.2007, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; загальною площею 43,80 кв. м.; житловою площею 29,80 кв. м. (на підставі Договору іпотеки № 67160 від 17.10.2007) шляхом передачі іпотекодержателю публічному акціонерному товариству «Дельта банк» права власності на вказане майно.
Визнати за публічним акціонерним товариством «Дельта банк» право власності на предмет іпотеки, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; загальною площею 43,80 кв. м.; житловою площею 29,80 кв. м.
Припинити право власності іпотекодавця на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; загальною площею 43,80 кв. м.; житловою площею 29,80 кв. м..
Виселити з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 іпотекодавця ОСОБА_2 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою.
Витребувати від ОСОБА_2 та передати ПАТ «Дельта банк» технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути на користь ПАТ «Дельта банк» судовий збір у розмірі 3654,00 грн. з відповідача ОСОБА_2.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив.
Суд приходить до висновку ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечив проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений строк його виконання.
Відповідно до ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 цього ж Кодексу, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, одним із видів застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Відповідно до ст. 590 ч.2 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї в включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних» від 30.03.2012 року суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.
Згідно із п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Судом установлено, що 17.10.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11234746000, відповідно до п.1.1, 1.2, 1.3 якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 53000,00 дол. США, який зобов'язувався повернути у повному обсязі в строк до 16.10.2027 року або достроково зі сплатою 12,90 відсотків річних за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту 17.10.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 67160, відповідно до якого ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1; загальною площею 43,80 кв. м.; житловою площею 29,80 кв. м., що підтверджується договором іпотеки № 67160 від 17.10.2007, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2007 р., що посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 2422923.
Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.
Відповідно до п. 5.1 договору іпотеки сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передачею іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «УКРСиббанк» змінило назву на ПАТ «УКРСиббанк», яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань АКІБ «УКРСиббанк».
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Згідно акту прийому-передачі документації за означеним договором від 08.02.2012 року ПАТ «УкрСиббанк» передало, а ПАТ «Дельта Банк» прийняло документи щодо стягнення заборгованості з
ОСОБА_2 за кредитним договором № 11234746000.
У зв'язку із неналежним виконання умов договору про надання споживчого кредиту у позичальника станом на 12.11.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 88253,47 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.07.2014 року складає 1032189,73 грн., яка складається із: 49907,42 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.07.2014 року складає 583704,26 грн. - заборгованість за кредитом; 38346,05 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.07.2014 року складає 448485,47 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Суд приходить до висновку, що в рахунок погашення заборгованості
ОСОБА_2, що виникла із договору про надання споживчого кредиту № 11234746000 від 17.10.2007 р. в розмірі 1032189,73 грн. слід звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 17.10.2007 р. а саме на квартиру АДРЕСА_1; загальною площею 43,8 м2 та житловою площею 29.8 м2 та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2422923 шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем ПАТ «Дельта банк».
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України підставою припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, а тому слід припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1; загальною площею 43,8 м2 та житловою площею 29.8 м2..
Згідно із ч. 4 ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно із п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Виходячи із аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або власника, або в інший погоджений сторонами строк.
У матеріалах справи містяться вимога ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 за вих. №8954766 від 04.12.2013 р. про виконання порушеного зобов'язання та про добровільне виселення з квартири. Як свідчить долучений до матеріалів справи список № 053150951926 згрупованих рекомендованих відправлень ПАТ «Дельта Банк» через засоби поштового зв'язку направляв відповідачу вимогу про добровільне звільнення жилого приміщення, переданого в іпотеку. Проте, у справі відсутні документи про вручення вказаного поштового відправлення відповідачу.
Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання відповідачем вимоги про добровільне виселення з квартири, тобто не дотримано обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення, встановленої положеннями Закону України «Про іпотеку», суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку про виселення відповідача з квартири АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.
Суд приходить до висновку, що у частині позовних вимог про припинення права користування житловим приміщенням та виселення усіх мешканців, які проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 також слід відмовити, оскільки позивачем не надано, а судом не здобуто доказів того, що в означеній квартирі проживають та зареєстровані інші мешканці.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 215, 224, 226 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 346, 526, 530, 554, 575, 589-591, 610, 611, 623, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 9 Житлового кодексу України, Законом України «Про іпотеку», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних» від 30.03.2012 року, суд
вирішив:
позов публічного акціонерного товариства публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за про надання споживчого кредиту № 11234746000 від 17.10.2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 у розмірі 88253,47 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.07.2014 року складає 1032189,73 (один мільйон тридцять дві тисячі сто вісімдесят дев'ять грн. 73 коп.) грн., яка складається із: 49907,42 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.07.2014 року складає 583704,26 (п'ятсот вісімдесят три тисячі сімсот чотири грн. 26 коп.) грн. - заборгованість за кредитом; 38346,05 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.07.2014 року складає 448485,47 (чотириста сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн. 47 коп.) грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,8 м2 та житловою площею 29.8 м2 .та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2422923 шляхом її передачі іпотекодержателю у власність на підставі договору іпотеки № 67160 від 17.10.2007 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2.
Припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1; загальною площею 43,8 м2 та житловою площею 29.8 м2..
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у сумі 3654,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Логінова С.М.
10.07.2014
