Справа № 415/1447/13-ц
Провадження № 22ц/782/3323/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Маляренко І.Б,.
Суддів: Борисова Є.А., Яреська А.В.
За участю секретаря: Веселова С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за
апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів»
на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18 червня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів» (в особі ліквідатора Клименка Михайла Анатолійовича) про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваним рішенням задоволено вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_1
Суд першої інстанції:
- визнав незаконними дії Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів» щодо зазначення неповних відомостей у довідці № 293 від 10 травня
2012 р. про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01
листопада 1986 р. по 26 лютого 1987 р.;
- зобов'язав Відкрите акціонерне товариство «Лисичанський завод гумових технічних
виробів» (в особі ліквідатора Клименка Михайла Анатолійовича) видати ОСОБА_1 довідку про розмір його заробітної плати за період роботи у
Відкритому акціонерному товаристві «Лисичанський завод гумових технічних виробів» з урахуванням фактично виплачених йому сум за період з 01 листопада 1986 р. по 26 лютого 1987 р.;
- стягнув з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних
виробів» судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
В апеляційній скарзі Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод
гумових технічних виробів» ставиться питання про скасування рішення Лисичанського
міського суду Луганської області від 18 червня 2013 року як такого, що не відповідає
вимогам діючого законодавства, і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні
позову.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб,
які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і
обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає
скаргу такою, що підлягає задоволенню.
Так, статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути
законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,
повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно
з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,
підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд встановив, що у період з 01 листопада 1986 року по 26 лютого 1987 року
позивач брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС та має безстрокове посвідчення особи, яка
постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, користується пільгами, передбаченими
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи».
Позивач перебуває на обліку в УПФУ у м. Лисичанську та отримує пенсію як
інвалід II групи.
Підставою для нарахування та отримання позивачем цієї пенсії була довідка,
видана йому відповідачем у 2005 році за № 201 про його заробітну плату з урахуванням
перебування в зоні відчуження.
У даній довідці було зазначено, що з урахуванням роботи позивача за період з 01
листопада 1986 року. по 26 лютого 1987 р. за місцем ліквідації аварії на Чорнобильській
АЕС його фактична заробітна плата була перерахована відповідачем з урахуванням діючої
системи преміювання і становила 1689 грн. 33 коп.
03 лютого 2012 р. УПФУ в м. Лисичанську було проведено перевірку правильності видання позивачу довідки № 201 від 2005 року і встановлено відсутність на підприємстві відповідача первинних документів для підтвердження сум нарахувань, які були відображені в цій довідці, про що було складено акт зустрічної перевірки.
З цього акту вбачається, що на підприємстві відповідача маються розрахункові
листи про заробітну плату позивача з серпня по жовтень 1996 року та березень 1997 року з
відображенням суми нарахувань за вказані періоди, а також копія картки форми Т-2 за цей
розрахунковий період. Окрім цього в акті зазначено, що у зв'язку з відсутністю на
підприємстві відомостей про тарифні ставки та нарахування премій через закінчення терміну їх зберігання, ці відомості перевірити не було можливим.
10 травня 2012 року відповідач оформив нову довідку за № 293 про заробітну
плату позивача з урахуванням його роботи в зоні відчуження, з якої вбачається, що його
фактична заробітна плата становила 490 грн. 40 коп. В примітці до даної довідки зазначено,
що первинні документи з нарахування заробітної плати за 1986 рік у період знаходження
позивача в зоні відчуження відсутні на підприємстві за терміном давності.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення вимог ст. 49 КЗпП при оформленні довідки № 293 від 10 травня 2012 р. відобразив у ній розмір заробітної плати позивача без врахування нарахованих та фактично виплачених йому виплат, зазначених у його розрахунковому листі за березень 1987 року та у раніше виданій довідці № 201 про розмір заробітної плати позивача з урахуванням періоду перебування з 01 листопада 1986 р. по 26 лютого 1987 р. на території ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, чим порушив права позивача.
Проте суд не врахував наступного.
З 01.01.2012 року діє Постанова КМУ від 23 листопада 2011 p. N 1210 „Про підвищення
рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" якою
затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи (далі - Порядок).
На виконання п.2 даної постанови за дорученням Пенсійного фонду України
органами Пенсійного фонду на місцях було проведено перевірку обґрунтованості видачі
документів, які слугували підставою для призначення пенсій особам, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зокрема, проводилась перевірка достовірності видачі довідок про заробітну плату в зоні відчуження, на підставі яких обчислено пенсію.
Вищезазначеним Порядком передбачено, що пенсії по інвалідності за бажанням осіб
можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 -
1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Підставою для проведення розрахунку
заробітної плати за роботу в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.
Але оскільки на підприємстві відсутні первинні документи, зокрема, архівні довідки про перебування позивача у зоні ЧАЕС, преміальне положення, що діяло на підприємстві у той час,
інформація про розмір тарифної ставки, то підприємство могло видати довідку на підставі тих
документів, які були в наявності.
Безпідставним є посилання суду на те, що видаючи довідку № 293, відповідач не взяв до уваги раніше оформлену ним у 2005 році довідку № 201 про заробітну плату позивача з урахування його роботи в зоні відчуження за період з 01 листопада 1986 р. по 26 лютого 1987 р, яка була видана позивачу, має підпис посадових осіб та відбиток печатки цього підприємства, а також розрахункові листи із даними про заробітну плату позивача.
Між тим, як уже зазначалося вище, УПФУ якраз і проводило перевірку достовірності
раніше виданих довідок про заробітну плату в зоні відчуження, на підставі яких було
обчислено пенсію.
Розрахункові ж листи не є первинними документами, а отже їх не могло бути взято до уваги.
За таких обставин не можна вважати, що відповідач при видачі довідки № 293 від 10
травня 2012 року діяв незаконно, а отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з
ухваленням в силу вимог ст. 309 ЦПК України нового рішення про відмову у задоволенні
позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України,
колегія суддів -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів» - задовольнити.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 18 червня 2013 року - скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів» (в особі ліквідатора Клименка Михайла Анатолійовича) про
визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржене
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
