Справа № 2-а-4395/11
Номер провадження 2-а/416/8575/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 грудня 2012 року суддя Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Соловйова Л.Я., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій відповідача, зобовязання здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії як дитині війни, нарахування підвищення в подальшому, -
ВСТАНОВИВ:
До Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_2, в якому позивач просив суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобовязати здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 17 листопада 2010 року по день звернення до суду, зазначивши дату підпису позову-20.09.2011року та нараховувати підвищення в подальшому.
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2011 року адміністративний позов було залишено без розгляду в частині позовних вимог за період з 17.11.2010 року по 19.03.2011 року (включно). В іншій частині позову за період з 20.03.2011 року відкрито скорочене провадження.
Відповідач отримав копію вказаної ухвали та позовну заяву з додатками, заперечення на позов не надав.
Суддя за результатами розгляду справи приходить до наступного висновку.
Зі змісту ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вбачається, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, без врахування рішення Конституційного суду України, чим допустив бездіяльність у не нарахуванні та не виплаті вказаної допомоги позивачу, що стало причиною звернення останнього до суду.
Законом України № 3491-VІ від 14.06.2011 року «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік»установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн..
Враховуючи, що зміни в законодавстві, що регулюють питання соціального захисту «дітей війни», відбулися з 23.07.2011 року, а до цього часу діяла редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відновлена Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп., яка відповідачем не застосовувалась, суд вважає, що дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 20.03.2011 року по 22.07.2011 року (включно) є неправомірними, а позовні вимоги щодо зобовязання здійснити нарахування та виплатити підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за період з 20.03.2011 року по 22.07.2011 року (включно). В задоволенні іншої частини вимогпозивачу слід відмовити.
При цьому, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважаю за необхідне застосувати ч. 2 ст. 11 КАС України і вийти за межі позовних вимог, а саме, застосовуючи вказані норми закону, зобовязати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», та здійснити відповідні виплати поплати до пенсії позивача як дитини війни, з урахуванням різниці, яка була виплачена у вищевказаний період.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст. 94 КАС України, які відповідно, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача в рахунок повернення сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст.11, 99, 100, 159-163, 167, 183-2, 256 ч.1 КАС України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», Постановою Кабінету міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету»від 06.07.2011 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій відповідача, зобовязання здійснити нарархування та виплату підвищення пенсії як дитині війни, нарахування підвищення в подальшомузадовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_2 підвищення пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 20.03.2011 року по 22.07.2011 року (включно).
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 20.03.2011 року по 22.07.2011 року (включно), з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В задоволенні іншої частині вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 (три) грн. 40 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.
Постанову суду допустити до негайного виконання в межах суми виплати за один місяць.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили у порядку встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя
