копія
Справа №1815/4700/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - СольонаНомер провадження 22-ц/788/760/13 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 27
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Сибільової Л. О.,
суддів - Дубровної В. В., Криворотенка В. І.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 лютого 2013 року
у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення штрафу за невиконання умов договору застави,
в с т а н о в и л а:
ПАТ АБ «Укргазбанк» 3 травня 2012 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи вимоги тим, що 15 грудня 2006 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 162 про надання кредиту на придбання автомобіля іноземного виробництва моделі Volkswagen Touareg, 2006 року випуску, в сумі 46800 доларів США зі сплатою 11,9% річних з кінцевим терміном повернення 14 грудня 2012 року.
На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачем було укладено договір застави, відповідно до якого банку було передано в заставу легковий автомобіль іноземного виробництва моделі Volkswagen Touareg, 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2
В процесі користування кредитними коштами позичальник неодноразово порушував свої зобов'язання за кредитним договором, а тому банк звернувся до Роменського міськрайонного суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.
07 жовтня 2010 року Роменським міськрайонним судом у справі № 2-2246/10 було ухвалене рішення, яким з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитом 22 650 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 3150 доларів США; заборгованість по відсотках - 493,66 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість по відсотках - 493,66 доларів США; пеня за прострочення строків сплати процентів та повернення кредиту - 6579,59 грн., всього 23 143,66 доларів США та 6579,59 грн. Звернуто стягнення на вказаний предмет застави: легковий автомобіль іноземного виробництва моделі Volkswagen Touareg, 2006 року випуску, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Рішення набрало законної сили та на його виконання були видані виконавчі листи.
За період з дати ухвалення вказаного рішення суду до подачі позову в даній справі відповідач не сплачував кошти по погашенню заборгованості за кредитним договором.
Банком не доотримані проценти та пеня за період з 01 липня 2010 року по 24 квітня 2012 року.
Станом на 24 квітня 2012 року розмір заборгованості відповідача складає 2063,94 доларів США та 30 636,25 грн., з яких: 2063,94 доларів США - заборгованість за процентами, з яких 2058,17 доларів США - прострочена заборгованість; пеня за період з 08 жовтня 2010 року по 24 квітня 2012 року - 3836,39 доларів США, що за курсом НБУ станом на 24 квітня 2012 року складає 30 636,25 грн.
Крім того, відповідач застрахував предмет застави відповідно до договору добровільного страхування серії ГК №110/000/0133161 від 15 березня 2010 року.
У зв'язку з не внесенням ОСОБА_2 чергового страхового платежу, вказаний договір страхування припинив свою дію з 15 березня 2011 року. Протягом тривалого часу автомобіль є незастрахованими, відповідач не виконує свої обов'язки по страхуванню предмета застави.
Позивач послався на ст. 10 Закону України «Про заставу», згідно якої, якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість, та на п. 3.3.4 договору застави, відповідно до якого заставодавець зобов'язаний на період дії цього договору застрахувати предмет застави за свій рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.
Аналогічні обов'язки відповідача передбачені умовами п. п. 3.3.9 - 3.3.12 кредитного договору.
Відповідно до п. 4.2 договору застави, за невиконання чи неналежне виконання п.п. 3.3.1-3.3.5 договору заставодавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета застави.
Уточнивши позовні вимоги, банк просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 2063,94 доларів США та 43 766,25 грн., з яких: 2063,94 доларів США - заборгованість по відсотках, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 2058,17 доларів США; пеня за прострочення строків сплати процентів та строків повернення кредиту в сумі 30 636,25 грн., штраф за невиконання умов договору застави в сумі 13130 грн. (а.с.2-3, 27).
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 30 липня 2012 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 07 листопада 2012 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість по кредитному договору №162 від 15 грудня 2006 року в розмірі 2063,94 доларів США, 30636,94 грн. (а.с.105, 123-124,185 - 186).
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 липня 2012 року провадження у даній справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 в частині стягнення 13130 грн. штрафу за невиконання умов договору застави було закрите (а.с.104).
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 17 жовтня 2012 року ухвала суду від 30 липня 2012 року була скасована і справу в цій частині передано на новий розгляд (а.с.117, 165).
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 05 лютого 2013 року в задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення штрафу за невиконання умов договору застави в сумі 13130 гр. відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в цій частині в повному обсязі.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване рішення суду не відповідає вказаним вимогам процесуального закону.
Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що в зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо страхування предмета застави банк мав право достроково розірвати кредитний договір або застрахувати предмет застави за свій рахунок в інтересах заставодавця із стягненням з нього витрат по страхуванню; крім того, рішенням суду від 7 жовтня 2010 року задоволено позов банку про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості за кредитом та звернуто стягнення на предмет застави, і на момент ухвалення вказаного рішення та набрання ним законної сили, предмет застави - автомобіль був застрахований відповідачем відповідно до договору страхування від 15 березня 2010 року, який припинив свою дію 15 березня 2011 року.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не узгоджується з обставинами справи та вимогами матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що 15 грудня 2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» (а.с.8-9), та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 162 про надання кредиту на придбання автомобіля іноземного виробництва моделі Volkswagen Touareg, 2006 року випуску, в сумі 46800 доларів США зі сплатою 11,9 % річних з кінцевим терміном повернення 14 грудня 2012 року.
П. п. 3.3.9 - 3.3.12 кредитного договору передбачають, що позичальник зобов'язується одночасно з укладенням цього договору надати банку укладений договір страхування автомобіля за пакетом КАСКО та укласти договір відступлення прав вимоги за таким договором страхування, а також надати банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію договору страхування на строк не менший ніж на один рік; вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування автомобіля, зокрема, вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов'язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менш, ніж на наступний рік; не пізніше ніж за 14 календарних днів до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати до банку докази таких сплат; в вищезазначені строки щорічно страхувати предмет застави по пакету «повне КАСКО»; підтримувати шляхом негайної сплати відповідних страхових платежів розмір страхової суми, яка зменшилась з будь-яких причин, на рівні, визначеному в договорі страхування, на момент укладення договору страхування та надавати банку докази таких сплат (а.с.10-12).
9 січня 2007 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №162 від 15 грудня 2006 року, де викладений в новій редакції додаток № 1 до кредитного договору - графік погашення капіталу та процентів (а.с.44-45).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15 грудня 2006 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачем було укладено договір застави, відповідно до якого банку був переданий в заставу легковий автомобіль іноземного виробництва моделі Volkswagen Touareg, 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 15 грудня 2006 року.
Згідно п. 3.3.4 договору застави, заставодавець зобов'язаний на період дії цього договору застрахувати предмет застави за свій рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.
Відповідно до п. 4.2 договору застави, за невиконання чи неналежне виконання п.п. 3.3.1-3.3.5 договору заставодавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета застави.
П. 4.3 договору застави передбачає, що за порушення заставодавцем обов'язків щодо страхування предмета застави заставодержатель має право достроково розірвати кредитний договір і стягнути заборгованість за кредитним договором, або застрахувати предмет застави за свій рахунок але в інтересах заставодавця із стягненням з нього витрат по страхуванню ( а.с. 13 - 15).
Згідно договору добровільного страхування серії ГК №110/000/0133161 від 15 березня 2010 року предмет застави - автомобіль моделі Volkswagen Touareg, 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, був застрахований відповідачем в Українській пожежно-страховій компанії до 15 березня 2011 року (а.с.19-21).
У зв'язку з не внесенням ОСОБА_2 чергового страхового платежу, вказаний договір страхування припинив свою дію з 15 березня 2011 року.
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 30 квітня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 20 липня 2010 року, в задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Сумської філії АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про зобов'язання виконати обов'язок в натурі та стягнення штрафу відмовлено (а.с.41- 42).
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укргазбанк» в особі Сумської філії заборгованість по кредитному договору №162 від 15 грудня 2006 року в розмірі 23143,6 доларів США та 6579,59 грн., з метою погашення вказаної заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на заставлене майно, а саме: легковий автомобіль іноземного виробництва моделі Volkswagen Touareg, 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 15 грудня 2006 року (а.с.18).
На виконання вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист, який надійшов до відділу ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції 1 лютого 2011 року. 2 лютого 2011 року постановою державного виконавця було відкрите виконавче провадження. 10 лютого 2011 року була винесена постанова про стягнення з відповідача виконавчого збору (а.с.22-23).
Вироком Роменського міськрайонного суду від 19 червня 2012 року ОСОБА_2 засуджений за те, що своїми умисними діями приховав майно, яке йому було ввірене - автомобіль Volkswagen Touareg, 2006 року випуску, чорного кольору, тип - легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, яке було описане і на яке накладено арешт на виконання рішення Роменського міськрайонного суду від 07 жовтня 2010 року.
Його визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, і призначене покарання у вигляді одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на іспитовий термін один рік.
Вироком встановлено, що на виконання рішення суду від 07 жовтня 2010 року, яким на користь Сумської філії ПАТ АБ «Укргазбанк» з відповідача стягнуто заборгованість по кредитному договору в розмірі 23143,66 долари США і 6579,59 грн. та звернуто стягнення на заставлене майно - автомобіль Volkswagen Touareg, що належить ОСОБА_2, видано виконавчі листи, які були надіслані відділу ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції.
У зв'язку з цим було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2246 від 18 січня 2011 року.
В установлений термін рішення суду ОСОБА_2 не виконав, тому 10 лютого 2011 року відділом ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції була винесена постанова про стягнення з нього виконавчого збору.
В подальшому державним виконавцем було складено акт опису та арешту автомобіля, належного ОСОБА_2, який було передано останньому на відповідальне зберігання.
В подальшому відділ ДВС зобов'язав ОСОБА_2 надати вказаний транспортний засіб для огляду, але останній відмовився це зробити, а тому була винесена постанова про зупинення цього транспортного засобу та постановлення його на штрафний майданчик і винесена постанова про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні. Згідно звіту незалежної оцінки майна, вартість спірного автомобіля складає 254470 грн.
18 серпня 2011 року відділом ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції подана заявка на реалізацію вказаного автомобіля Volkswagen Touareg, але аукціон з реалізації майна не відбувся.
12 жовтня 2011 року проведено переоцінку автомобіля Volkswagen Touareg.
24 жовтня 2011 року відділом ДВС винесено постанову про затримання транспортного засобу у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 своїми діями перешкоджає виконанню рішення суду та проведенню торгів. В подальшому відділом ДВС винесена постанова про розшук автомобіля Volkswagen Touareg, 2006 року випуску, оскільки місце його перебування було невідоме.
07 лютого 2012 року державному виконавцю відділу ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції стало відомо, що автомобіль Volkswagen Touareg, 2006 року випуску, знаходиться на стоянці відділу державної служби охорони за адресою м. Ромни, вул. Соборна, 39. Знаходячись на території цієї стоянки під час передачі автомобіля представнику торгівельної організації в присутності державного виконавця ОСОБА_2 умисно відмовився передати вказаний автомобіль, чинив перешкоди під час проведення виконавчих дій та, знявши номерні знаки з автомобіля, зник на ньому з місця стоянки (а.с. 224-226).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ч.1 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 610, 611 ч. 1 п.3 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Ч. 1 ст. 552 ЦК України передбачає, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 10 Закону України «Про заставу», якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість.
Ч. 1 ст. 28 Закону України «Про заставу» передбачає, що застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.
З огляду на зазначені положення закону, договорів про надання кредиту і застави, обставини справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про відсутність обов'язку відповідача по страхуванню автомобіля як предмета застави з посиланням на ухвалення судом рішення від 7 жовтня 2010 року про звернення стягнення на автомобіль як на предмет застави на погашення заборгованості, стягнутої цим же рішенням суду.
З огляду на те, що банк звернувся до відповідача про стягнення заборгованості по сплаті процентів та пені за прострочення їх сплати за інший період, тобто боргу, який утворився після ухвалення рішення суду від 7 жовтня 2010 року в зв'язку з подальшим невиконанням відповідачем кредитного договору, на забезпечення зобов'язань за яким позичальник уклав договір застави автомобіля, висновок суду про відсутність підстав для стягнення штрафу за невиконання умов вказаних договорів щодо страхування автомобіля є безпідставними.
З матеріалів справи вбачається, що на час звернення банку в травні 2012 року з позовом до суду про стягнення вказаного штрафу відповідач після ухвалення рішення суду від 7 жовтня 2010 року не виконав свої зобов'язання за кредитним договором в послідуючий період - по сплаті процентів в зв'язку з неповерненням суми кредиту, які банк нараховував на законних підставах, що підтверджено рішенням суду в даній справі від 30 липня 2012 року.
Отже, висновок суду про припинення обов'язку відповідача страхувати вказаний автомобіль як предмет застави після винесення рішення про звернення на нього стягнення є таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки відповідач не виконав повністю свої зобов'язання за кредитним договором, забезпечені заставою автомобіля, який в зв'язку з цим не втратив статус предмета застави, а договір застави, відповідно до вимог закону, не припинив свою дію.
Такий висновок суперечить положенням п. 3.3.10 кредитного договору, згідно якого відповідач зобов'язався вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування автомобіля, зокрема, вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов'язання за кредитним договором,
Висновок суду про те, що банк мав право розірвати кредитний договір або сам застрахувати автомобіль, є необгрунтованими, оскільки право банку застрахувати автомобіль не звільняє позичальника від обов'язку сплатити штраф за невиконання умов страхування предмету застави.
Відповідні положення договору застави (п. п. 4.2, 4.3) не є взаємовиключними, оскільки за законом сплата штрафу не звільняє від виконання обов'язку в натурі - застрахувати автомобіль, а отже, право банку на виконання цього обов'язку за позичальника не позбавляє його права на стягнення штрафу з позичальника.
Крім того, автомобіль, залишаючись предметом застави після закінчення 15 березня 2011 року дії договору страхування, і на час ухвалення оскаржуваного рішення суду знаходиться в користуванні позичальника, який не повністю сплатив борг банку, що стало підставою для донарахування йому додаткової суми процентів за користування кредитними коштами та пені в зв'язку з їх несвоєчасною сплатою та стягнення їх рішенням суду від 30 липня 2012 року, яке набрало законної сили і не виконане. Відповідач не виконав умови договору про страхування автомобіля на інший період, протягом якого утримував і продовжує утримувати у себе автомобіль.
Таким чином, банк, відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, довів порушення відповідачем умов договору застави щодо страхування автомобіля, а тому його позовні вимоги про стягнення штрафу є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи заставну вартість автомобіля - - 262 600 гр., сума штрафу позивачем вирахувана вірно: 262 600 гр. : 100% х 5 % = 13130 гр.
Згідно п. п. 3, 4 ч.1, ч. ч. 2, 3 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, і при ухваленні рішення суд порушив норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову банку про стягнення з відповідача штрафу в сумі 13130 гр.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь банку підлягають стягненню судові витрати у вигляді 114, 7 гр. судового збору (а.с.242) за апеляційне оскарження рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 лютого 2013 року в даній справі скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 13130 гр.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 114, 7 гр. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді -
