Справа № 761/17954/13-к
Провадження №1-кп/761/36/2014
В И Р О К
іменем України
26 травня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Бугіль В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта повна середня, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
секретар судового засідання Ковальчук А.О.
за участі:
сторони обвинувачення - прокурор Панов В.Є.
обвинуваченого ОСОБА_1
в с т а н о в и в :
Так, ОСОБА_1 02 квітня 2013 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в під'їзді буд. 15-а по вул. Дорогожицькій, в м. Києві, побачивши у громадянина ОСОБА_2, мобільний телефон марки "Самсунг GT-S5830", вартістю 2518 гривень, з карткою пам'яті на 8 гб, вартістю 50 гривень, попрохав останнього мобільний телефон під приводом зателефонувати. Отримавши від ОСОБА_2 вищевказаний мобільний телефон у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, повідомив ОСОБА_2, що вийде в двір будинку 15-а по вул. Дорогожицькій в м. Києві на 10 хвилин, після ОСОБА_1 вийшовши на двір будинку, а ОСОБА_2 залишив чекати на східцях під'їзду буд. 15-а по вул.. Дорогожицькій в м. Києві.
Після чого, ОСОБА_1 не маючи наміру повертати ОСОБА_2 його мобільний телефон, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 2568 грн.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 допитаний у суді, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив і мету, вину по обвинуваченню за кримінальним правопорушенням передбаченим ч.2 ст. 190 КК України визнав повністю, щиро розкаявся.
Обвинувачений ОСОБА_1, в судовому засіданні надав показання, що дійсно, він в указані в обвинувальному акті день та час заволодів майном ОСОБА_2 за допомогою шахрайства за обставин визначених у обвинувальному акті.
Відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню по кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ОСОБА_1, щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальними правопорушеннями, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів у правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, а саме, заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому повторно передбаченого ч.2 ст. 190 КК України доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене.
При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченого, що обвинувачений як особа втратив ступінь суспільної небезпечності, що істотно знижує тяжкість вчиненого, він визнав свою вину, щиро розкаявся, є особою раніше судимою, що потерпілий до нього матеріальних та моральних претензій не має, майно потерпілому повернуто. Тому, суд приходить до висновку, про призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі. Оскільки, ОСОБА_1 02 квітня 2014 року вироком Святошинського районного суду м. Києва засуджений за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі, остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити у відповідності до ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 під час досудового слідства заявив клопотання про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році" від 18.04.2014 року, а саме статті 1 пункту "в", дане клопотання необхідно задовольнити.
Так, у відповідності до ст. 1 Закону України звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, пункт в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, наданого ОСОБА_3 він є батьком ОСОБА_3 13 січня 2009 року. Згідно до довідки виданої ОСОБА_1 №40-9-142 від 26.05.14 Шевченківською районною в місті Києві Державною адміністрацією, службою у справах дітей, останній не позбавлявся батьківських прав.
У відповідності до статті 12 КК України, злочин в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 є злочином середньої тяжкості.
Статтею 9 п. г) Закону України "Про амністію у 2014 році" зазначається, що застосування цього Закону здійснюється щодо: осіб, щодо яких судом ухвалені вироки, які не набрали законної сили, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Судових витрат по справі не має .
Речовий доказ "Самсунг GT-S5830", імеі НОМЕР_2, переданий на зберігання потерпілому, дозволити використовувати останньому на власний розсуд.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, статі 1 п "в", статті 9 п. г) Закону України "Про амністію у 2014 році", суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на - 1 (один) рік.
Остаточне покарання ОСОБА_1, з урахуванням вироку Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2014 року, на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно статі 1 п. "в", статті 9 п. г) Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши останнього з під варти у залі суду.
Речовий доказ "Самсунг GT-S5830", імеі НОМЕР_2, переданий на зберігання потерпілому, дозволити використовувати останньому на власний розсуд.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особу, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя В.В. БУГІЛЬ
