Дата документу Справа № 1-кп/331/286/13
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №11-кп/778/201/13 Головуючий в 1-й інстанції Мухін А.В.
Категорія ст.186 ч.2 КК України Доповідач у 2-й інстанції Білоконев В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого Білоконева В.М.,
суддів Гріпаса Ю.О., Фоміна В.А.,
при секретарі Воронько С.Г.,
за участю прокурора Сєвальнєва О.А.,
обвинуваченого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Мелітополь Запорізької області, громадянин України, освіта неповна середня, не працюючий, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий:
- 26.09.2012р. Якимівським районним судом Запорізької області за ст.309 ч.1, 75 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.03.2013р. звільнення від відбування покарання з випробуванням скасоване та ОСОБА_2 направлений для відбуття покарання на строк 1 рік 6 місяців,
засуджений за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 26.09.2012р., остаточно призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Запобіжний захід залишено у вигляді тримання під вартою. Строк відбуття покарання обраховується з 25.03.2013р. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1497 грн. 32 коп.
Як зазначено у вироку, 28 лютого 2013 року, приблизно о 12 год. 45 хв., ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, яке відобразилось в тому, що ОСОБА_2 наніс один удар кулаком по голові ОСОБА_5, причинивши при цьому їй фізичну біль. Від отриманого удару ОСОБА_5 впала на підлогу. ОСОБА_2, продовжуючи діяти навмисно, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, направленого на відкрите викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_5 лежить, та не може чинити йому опір, відкрито викрав гроші з прилавку у сумі 1497, 32 грн., які належали ОСОБА_4 та, утримуючи їх при собі, зник з місця злочину.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Запорізької області вважає, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд у вироку не мотивував визнання ним думки потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, в якості обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого правопорушення. Крім того, суд не врахував, що завдані матеріальні збитки ОСОБА_2 не відшкодував, вчинив тяжке правопорушення, раніше судимий, порушив умови звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинив злочин у період відбуття покарання з випробуванням. З урахуванням наведеного просить вирок скасувати, постановити свій вирок, яким ОСОБА_2 за ст.186 ч.2 КК України призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, а на підставі ст.71 КК України призначити 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Вислухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу частково та просив вирок скасувати, обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 які заперечували проти апеляційної скарги, колегія суддів, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що обвинувальний вирок районного суду відносно обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 54 КПК України відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.
Разом з тим, вказані вимоги закону місцевим судом при розгляді зазначеного кримінального провадження не були дотримані.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою слідчого від 26.04.2013 року ОСОБА_2 був призначений захисник (т. 1 а.п. 78-79), а згідно доручення для здійснення захисту за призначенням ним став адвокат ОСОБА_3 (т. 1 а.п. 80-81), який був занесений у список осіб, які підлягають виклику у судове засідання (т. 1 а.п. 125). Між тим, адвокат ОСОБА_3 не викликався ні в підготовче судове засідання (т. 2 а.п. 7), ні в судове засідання (т. 2 а.п. 15).
Враховуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що обставини кримінального провадження вимагали обов'язкової участі захисника ОСОБА_3 з метою забезпечення та дотримання прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_2, але місцевий суд не забезпечив участі цього захисника у кримінальному провадженні і, якщо останній відмовився від цього захисника під час судового провадження у першій інстанції, місцевий суд не виконав вимоги ч. 2 ст. 54 КПК України, яка регламентує процедуру такої відмови від захисника.
За таких обставин, колегія суддів, не обговорюючи питання доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_2, правильності кваліфікації його дій та призначеної йому міри покарання, вважає, що вирок місцевого суду підлягає скасуванню, оскільки місцевий суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону - п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України, тобто судове провадження було здійснено за відсутності захисника, коли його участь є обов'язковою.
Згідно до ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право при скасуванні вироку - ухвалити новий вирок, призначити новий розгляд у суді першої інстанції або закрити кримінальне провадження.
Враховуючи вищевказані вимоги закону, а також те, що згідно до п. 2 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо буде встановлено порушення п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України, колегія суддів вважає необхідним скасувати обвинувальний вирок суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін та продовжити його на двомісячний строк до 02.10.2013 року, оскільки в теперішній час правові обставини, які були підставами для обрання останньому тримання під вартою, не відпали.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області - задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2013 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а матеріали кримінального провадження направити до того ж районного суду на новий розгляд в іншому складі суддів зі стадії підготовчого судового провадження.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін та продовжити його на двомісячний строк до 02.10.2013 року.
Згідно до ч. 4 ст. 532 КПК України зазначена ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення.
Судді:
