Директор департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Валерій КОВАЛЬОВ
У тому, що від дзвінків на «пряму лінію» «УК», коли її учасником буде директор департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Валерій Ковальов, не буде відбою, засвідчили запитання, які почали надходити на електронну пошту редакції задовго до її проведення. І це не дивно, якщо врахувати, скільки нарікань виникло на роботу підрозділів Укрдержреєстру на початку року.
Хоч, за великим рахунком, винні в цьому були не стільки працівники служби, як низька правова культура самих громадян. Вони наприкінці року ледь не штурмом брали БТІ, а з початку нового року, коли повноваження з реєстрації речових прав за новим законодавством перейшли до Укрдержреєстру, почали скаржитися в усі інстанції на роботу підрозділів цього органу. Так, певні незручності для людей були, але пов’язані вони суто з організаційним періодом, браком належних приміщень, технічного забезпечення тощо. Адже Укрдержреєстр фактично почав працювати з початку січня цього року, і все передбачити було просто неможливо. А на все наклалася ще й неуважність наших громадян до роз’яснень, які надавали працівники Укрдержреєстру через друковані та електронні ЗМІ, дуже низький рівень базової юридичної грамотності людей. Останнє було помітно і під час самої «прямої лінії», коли звучали запитання, які не стосуються діяльності державних реєстраторів. Також було чимало однотипних. Але те, що людей цікавить велике коло проблем, яких вони не знають, як розв’язати, і які належать до відання структур Укрдержреєстру, — теж факт. Тому ми подаємо ті, які звучали найчастіше.
Володимир МИХАЙЛЕНКО, м. Київ:
— Чому державні реєстратори вимагають надання нотаріально завірених копій правовстановлюючих документів та документів, що посвідчують особу заявника?
— Стосовно порядку засвідчення копій документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, листом Укрдержреєстру від 07. 02. 2013 р. № 43-06-15-13 було надано роз’яснення з окреслених питань, з якими можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Укрдержреєстру http://www.drsu.gov.ua в підрубриці «Роз’яснення у сфері державної реєстрації речових прав» рубрики «Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно».
Микола АНДРУСЕНКО, м. Вінниця:
— Чому в нотаріусів нема доступу до даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек при вчиненні нотаріальної дії?
— Законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно передбачено, що нотаріус перед вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном проводить державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що було чинне на момент їх виникнення, у Державному реєстрі прав, тобто дані про зареєстровані права переносяться з реєстрів, що діяли до 01. 01. 2013 р., до нового реєстру. Отже, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном нотаріус використовує дані, які містяться у Державному реєстрі прав.
Сільгоспвиробники Оріхівського району Запорізької області:
— Що робити, коли треба переоформити і зареєструвати договір оренди на земельні ділянки, а власника ділянки не можна привести до реєстратора? Адже за новими правилами реєстратору треба представити земельний акт і його власника або довіреність від нього. А сьогодні чимало власників не проживають в області — люди на заробітках у Росії, Польщі, Іспанії, Португалії. До того ж багатьом орендарям доводиться орендувати земельні паї у 300—500 осіб.
— Це питання нині турбує дуже багатьох. І скажу одразу: воно одне з тих, які потребують уточнення і врегулювання. Новий державний реєстр створений в електронному вигляді й не наповнений інформацією, інформацію до нього вносять за заявочним принципом, і для його наповнення потрібен певний час.
На сьогодні переоформити договори оренди можливо. Для цього потрібно власникові земельної ділянки прийти до реєстратора, внести всю необхідну інформацію про земельну ділянку до Держреєстру, надавши документи згідно з переліком, після цього укласти договір оренди. Якщо його укладено терміном до трьох років, то він не потребує нотаріального посвідчення. Оскільки право виникає після відповідної реєстрації договору, необхідно зареєструвати цей договір у державного реєстратора. Ця інформація про договір зберігатиметься у державному реєстрі, й після цього будуть всі законні підстави в орендаря користуватися відповідною земельною ділянкою.
Нині є питання з переоформлення цих договорів. Оскільки за старою схемою договори переукладало Держземагентство, а на сьогодні ці функції перейшли до Державної реєстраційної служби, необхідно зареєструвати первинне право на земельну ділянку в Державному реєстрі, а потім переукласти договори оренди.
Доки не напрацьовано достатню базу даних, робота держреєстратора вимагатиме чималої напруги, а від клієнтів — запасу терпіння. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Ганна Іванівна, м. Чернігів:
— Скажіть, будь ласка, чи можна буде під час оформлення реєстрації для набуття речових прав надавати через Інтернет всі необхідні документи в електронному вигляді?
— На сьогодні законодавством не передбачено подачу документів до реєстраційної служби через Інтернет. Своє звернення в Державну реєстраційну службу за місцем знаходження вашого майна ви маєте подавати тільки особисто: відповідну заяву та інші необхідні для реєстрації документи. Зразки заяв та перелік документів є на сайті Державної реєстраційної служби України у рубриці «Реєстрація речових прав на нерухоме майно». Там ви знайдете всю потрібну інформацію.
Василь Михайлович, м. Бровари:
— Навіщо нотаріуси під час відчуження права власності на нерухоме майно проводять повторну реєстрацію права, яке виникло до 2013 року та було зареєстроване в бюро технічної інвентаризації, та стягують плату в розмірі 120 гривень? Які юридичні підстави для повторної реєстрації одного і того самого права?
— Згідно зі статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — закон), державна реєстрація прав є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав).
Плата у розмірі 120 гривень справляється за надання інформації з Державного реєстру прав у формі витягу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21. 11. 2012 р. № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру».
Алла Анатоліївна, м. Кременчук:
— Ми подали заяву на реєстрацію прав власності на земельну ділянку, яку купили. Скільки триватиме процес, пов’язаний з обміном інформацією між державним реєстром і державним земельними кадастром? Наскільки знаю, там є якісь проблеми.
— На початку роботи Державної реєстраційної служби питання справді були, але на сьогодні вони врегульовані. Зараз триває нормальний електронний обмін інформацією між офісами Державного земельного кадастру та Державної реєстраційної служби. Тому жодних проблем з цього питання не повинно виникати. Усе має бути так, як визначено законодавством: термін реєстрації не може перевищувати 14 робочих днів з дня подачі вами документів. Не пізніше закінчення цього терміну вам повинні надати витяг з Державного реєстру про реєстрацію ваших прав власності.
Неля РУДЕНКО, м. Полтава:
— Валерію Миколайовичу, в нашому провулку стоїть старий будинок, що належав пенсіонерові, який помер рік тому. Кажуть, будинок переписаний на його дочку, але вона мешкає в центрі міста в квартирі, і це житло їй, мабуть, не потрібне. Бо за цей час жодного разу тут так і не з’явилася. Відповідно не платить за комунальні послуги, хоч будівля електрифікована і газифікована, має всі зручності й кілька соток землі навколо. Які органи влади мають зайнятися тим, щоб будинок не перетворився на кубло для бомжів чи наркоманів?
— Це питання не належить до компетенції Державної реєстраційної служби. Однак хочу зазначити, що статтею 30 Конституції України передбачено: «Кожному гарантується недоторканність житла». Не допускається проникнення в житло чи інше володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду.
Інша річ, що місцеві органи влади можуть вживати передбачених законом заходів, щоб належні платежі сплачувались, а будинок не перетворився на те, про що ви говорите.
Володимир Миколайович, м. Ужгород:
— Чому державні реєстратори вимагають від кожного власника, якщо їх кілька у спільній частковій власності, окрему заяву, хоч у законі немає вимоги щодо подання кожним власником окремої заяви?
— Законодавство у сфері державної реєстрації прав та програмне забезпечення Державного реєстру прав дає змогу отримувати заяви як від усіх співвласників одночасно, так і від кожного із співвласників окремо, крім випадків проведення державної реєстрації права спільної часткової власності з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також проведення державної реєстрації права спільної сумісної власності. Тобто якщо частка співвласника у спільній власності визначена, то такий співвласник має право подати як самостійно заяву про державну реєстрацію прав щодо своєї частки у праві спільної власності, так і спільно з іншими співвласниками заяву про державну реєстрацію прав щодо спільної власності.
Ірина Миколаївна, м. Луганськ:
— Мої сусіди виїхали на роботу в Росію. Тепер адвокат тих, кому вони залишили квартиру в найм, каже, що збирає документи, які підтверджують сплату квартиронаймачами всіх комунальних послуг. Після цього вони мають право зареєструвати житло на себе. Чи це насправді так?
— Ні, це не так. Тільки особа, яка має правовстановлюючі документи на нерухоме майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво на право власності тощо), може звернутись до органів державної реєстрації для реєстрації своїх прав власності або внесення відомостей до державного реєстру прав власності. У цьому разі — квартиру. Адже 14 днів і надано реєстраторові для того, щоб він вивчив усі подані документи, інформацію, що міститься у відповідних реєстрах, які вели до 01. 01. 2013 року, про можливе обтяження майна тощо,??? і не допустив помилки під час прийняття рішення про реєстрацію прав на той чи інший об’єкт. Ніхто не може претендувати на власність, яка належить іншій особі, і реєстратор приймає відповідне рішення і несе відповідальність, зокрема і кримінальну.
Тетяна ДРОЗДОВА, м. Кривий Ріг:
— Я нещодавно здала в Держ?реєстр документи на оформлення дачі. Мене цікавить, чому реєстратор не дає розписку на одержані документи, а лише картку за підписом людини, яка їх прийняла?
— У картці прийому є ваш реєстраційний номер і ваші персональні дані. Ви також можете зайти на сайт Державної реєстраційної служби, де є рубрика «Інформація про стан розгляду поданої органу державної реєстрації прав, нотаріусу заяви (запиту)», ввести номер своєї картки і побачити, у якому стані перебувають ваші документи. Така форма подачі документів передбачена законодавством. І якби ви не подали всі необхідні документи, реєстратор просто відмовив би вам у державній реєстрації.
— Документи у мене прийняли, але дивує інше: у Росії я займалася реєстраційною службою. Там дають розписку на фірмовому бланку про одержання документів, де вказано все. А тут лише підпис на картці. Тобто нічим, окрім номера, я не застрахована.
— Я записав ваше запитання. Оскільки фактично ми почали працювати менш як два місяці тому, в ході практичної роботи враховуватимемо всі нюанси, зокрема й той, на який ви вказали.
Ми вже працюємо над майбутніми змінами до постанови Кабінету Міністрів щодо внесення відповідних змін. Зокрема пропонуватимемо уніфікувати деякі питання. Тож дякую вам за запитання, ми у подальшій роботі це врахуємо.
Микола Іванович, м. Івано-Франківськ:
— Чи потрібно знову реєструвати право власності, яке було зареєстроване в 1996 році? Чи справляється плата за проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному законом?
— Права на нерухоме майно та їх обтяження, що були зареєстровані до 01.01.2013 року, визнаються державою, якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що було чинне на момент виникнення цих прав, або якщо відповідне законодавство не передбачало проведення державної реєстрації цих прав.
«Перереєструвати» право власності на нерухомість можна за бажанням власника або в разі якщо виникла необхідність її відчуження. В останньому випадку перереєстрацію прав безкоштовно проводитиме нотаріус, який перевірить інформацію в реєстрах і перенесе її у Державний реєстр прав.
Зазначимо, що, відповідно до пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», фізичні та юридичні особи звільняються від сплати державного мита під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному законом.
Тетяна Іванівна, м. Миколаїв:
— Живу на вулиці Чкалова. У листопаді торік ми одержали свідоцтво на право власності, в якому допущено помилку. В ньому неправильно вказано район міста, де розташований наш будинок. Тобто в свідоцтві один район, а в техпаспорті — інший, правильний. Ми вже неодноразово зверталися і в БТІ, і у виконком, але ніхто не береться щось вирішувати. Кажуть, що помилка закладена в комп’ютерній програмі, вони нічого не можуть зробити. Хоча, думаю, проблема не тільки в мене — ця вулиця проходить через три райони. Як це можна врегулювати?
— Зважаючи на те, що ви одержали документ ще до набрання чинності новим законом про Державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно, це повинна зробити та інстанція, яка видавала вам документи на право власності і припустилася помилки. Оскільки документ вам видавала місцева адміністрація, то і зміни повинна вносити вона. Вам слід звернутися до органу, який видав свідоцтво на право власності, щоб там дали дублікат із виправленими даними або підтверджуючий документ про допущену помилку з правильно вказаною адресою розташування вашого житла. Бо тільки вони можуть це зробити. Після того, як одержите відповідний офіційний документ, прийдете до державного реєстратора, і він внесе інформацію в новий реєстр. Якщо в місцевій адміністрації не хочуть цього робити, тоді можете звернутися до суду, який змусить орган місцевого самоврядування виконати визначені законодавством відповідні дії. Але спробуймо так: ви напишете листа нам і розповісте зміст проблеми, а ми надамо ∂рунтовну відповідь.
Віктор ГОРБУНКО, Миколаївська область:
— Як можна виправити помилку в прізвищі власника, яке зазначене в державному акті на право власності на земельну ділянку?
— У зв’язку з тим, що з 01.01.2013 року територіальні органи земельних ресурсів не здійснюють видачу державних актів на право власності на земельну ділянку, виправлення вказаної помилки можливе лише в судовому порядку.
Ігор МУРЖАК:
— Організація уклала з міською радою договір оренди земельної ділянки. Згідно з чинним законодавством, право оренди підлягає державній реєстрації. У реєстраційній службі повідомили, що право оренди може бути зареєстроване лише після реєстрації права власності на земельну ділянку. Як міські ради мають реєструвати право власності на земельні ділянки, що передають в оренду? Що робити нинішнім орендарям без державної реєстрації: чи сплачувати орендну плату?
— Питання дуже важливе. Справді, нині існує проблема щодо переоформлення договорів оренди земельних ділянок, орендодавцями яких є місцеві органи влади. Оскільки до 2013 року розмежування земель державної та комунальної власності не було проведено, їх вважали орендодавцями, і проблем ніяких не виникало. З Нового року, після того як набув чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перед тим, як укласти договір оренди, необхідно зареєструвати своє право власності на земельну ділянку в державному реєстрі, одержати виписку з державного реєстру, яка буде підтверджувати право власності, потім надавати землю в оренду. Тому у відповідь на численні пропозиції, які надходили від представників органів місцевого самоврядування, питання опрацьовують спільно з Держземагентством щодо внесення відповідних змін з метою врегулювання зазначених питань.
Михайло МЕЛЬНИК, м. Київ:
— Чи можна станом на сьогодні укладати договори, пов’язані з відчуженням та/або обтяженням (іпотека) земельних ділянок? Чи реалізовані нині всі технічні можливості між підрозділами Укрдержреєстру та Держзем?агентством?
— Так, нині вже підписано наказ між Мін’юстом і Держзем?агентством та протокол про взаємообмін інформацією між структурами, які ви назвали. Взаємодія налагоджена, і ми здійснюємо обмін інформацією щодо тих ділянок, які внесені до Держземкадастру. У свою чергу ми надаємо інформацію Держземагентству про зареєстровані нами права на земельні ділянки. Тому ви можете сміливо звертатися до органів Державної реєстраційної служби України з питань, які вас цікавлять і належать до нашої компетенції. Державною реєстраційною службою створено 583 структурні підрозділи реєстраційної служби на всій території України, які виконують свої функції та підключені до Державного реєстру.
— Щоб укласти будь-який правочин щодо земельної ділянки, треба звертатися до Держзем?агентства чи безпосередньо до реєстратора?
— Для укладання правочину на земельну ділянку вам необхідно звернутися до нотаріуса, який відповідно до законодавства має на те необхідні повноваження. До Держ?земагентства вам необхідно звернутися за наданням витягу з Державного земельного кадастру.
Микола ГОРОБЧЕНКО, Сумська область:
— Маю металевий гараж, який дістався у спадок від батька — інваліда Великої Вітчизняної війни. Як оформити речові права на подібні споруди?
— Найімовірніше, йдеться про металевий гараж, який був наданий за відповідною пільгою батькові-інваліду за рішенням місцевих органів влади, тому питання щодо подальшої долі гаража необхідно вирішувати саме в органі, який надавав дозвіл на його встановлення.
Олександр, м. Черкаси:
— Якщо є Державний акт власності на землю, чи потрібно, щоб він був внесений у Держреєстр, оскільки право власності на земельну ділянку оформляється відповідно до закону про реєстрацію речових прав на нерухоме майно?
— Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набув чинності 01.01.2013 року, не передбачено обов’язкової перереєстрації прав власності, які були набуті до першого січня 2013 року. Законом передбачено, що держава визнає права на нерухоме майно, які виникли до набуття чинності цього закону і які були зареєстровані відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. У разі коли ви будете відчужувати земельну ділянку, той документ, що у вас є (державний акт на земельну ділянку), — це правовстановлюючий документ для здійснення правочинів.
Ірина Олексіївна, м. Київ:
— Займаюся оформленням права власності на садовий будинок. В переліку документів, які необхідно подати реєстратору, — затверджений зборами кооперативу список членів та/або асоційованих членів кооперативу. Голова садового товариства відмовила мені в наданні такого списку, оскільки це порушує законодавство щодо захисту персональних даних. Тому пропоную Укрдержреєстру це питання вирішувати безпосередньо з головами кооперативів або прибрати цей пункт із переліку обов’язкових документів.
— Справді, нині виникають питання щодо списків, які мають подавати члени кооперативу під час набуття власності на садовий будинок. Це болюче питання, позаяк ми розуміємо, що не завжди ці списки наявні, не завжди їх вели та не завжди надавали необхідної уваги. Тому розглядаємо можливість щодо спрощення цієї процедури та заміни списків на довідки, які затверджуватиме голова кооперативу.
Володимир Олександрович, м. Черкаси:
— Одержав в спадщину квартиру. Але не було часу і коштів належним чином оформити в БТІ. Минуло більш як п’ять років. Чи можу звернутися до Держреєстру з проханням про реєстрацію моїх майнових прав? І чи передбачені штрафні санкції за те, що я не встиг оформити право власності відразу?
— Ніяких штрафних санкцій не передбачено. Звертайтеся в реєстраційну службу за місцем розташування об’єкта нерухомості з відповідною заявою та необхідними документами, і державний реєстратор вчинить певні дії, пов’язані з реєстрацією ваших прав на нерухоме майно. Необхідно при цьому також сплатити державне мито та плату за надання витягу з Державного реєстру.
Валентина Олексіївна, голова садівничого товариства, селище Брюховичі, Львівщина:
— В нашому садовому товаристві — будиночки, на які видавали реєстраційні посвідчення БТІ і технічні паспорти ще 20 років тому. Тепер, мабуть, треба переробляти документи. Як нам діяти далі? У нас дехто намагався приватизувати свої будиночки і кинув на півдорозі, оскільки потрібно зібрати чимало документів. Існують також певні вимоги щодо того, якими мають бути житлові будинки, й вони відрізняються від тих, що стосуються будівель у садовому товаристві. Нам не зрозуміло, чи перебуваємо ми в законному полі. Адже права власності в нас немає. За моєю спиною 62 людини із садівничого товариства, а питання ці цікавлять, мабуть, дуже багатьох в Україні.
— Ті документи, які вам уже видані, чинні, і ніхто не спростовуватиме їх. Тобто ви безперечно володієте будиночками на законних підставах. Якщо ж члени вашого садового товариства захочуть зареєструвати свої права у новому реєстрі, для цього необхідно подати до реєстраційної служби документи, перелік яких передбачений постановою Кабінету Міністрів № 703 від 22 червня 2011 року. Нині, згідно із законодавством, на будівлі, які були зведені до 1992 року, документ, що засвідчує їх готовність, — це технічний паспорт БТІ. Також слід зазначити, що при подачі документів до реєстраційної служби необхідно буде надати документ, який посвідчує право власності на користування земельною ділянкою.
— Збирання документів — справа довга і затратна. Скажіть, зараз ми можемо спокійно жити у своїх будиночках?
— Звичайно. У вас для цього є всі підстави.
ДОСЬЄ "УК"
Валерій КОВАЛЬОВ. Закінчив Київський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України.
З 1999 по 2003 рік — фахівець, заступник начальника, начальник відділу Фонду держмайна України.
З 2006 по 2012 рік — начальник управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища, директор департаменту імміграційної роботи Державної міграційної служби.
З жовтня 2012 року — директор департаменту державної реєстрації прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України.
«Пряму лінію» підготував і провів Василь ТУГЛУК, «Урядовий кур’єр»
ПРЕС-ЦЕНТР "УК"
