КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-56857/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Б.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
23 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання неправомірними дій відповідача, зобов»язання здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю ,-
встановив:
20 квітня 2011 року позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій відповідача протиправними; зобов'язання відповідача провести перерахунок та забезпечити виплату доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю згідно ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком в межах строку позовної давності.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії - задоволені, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі передбаченому ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язано відповідача провести перерахунок і виплату позивачу підвищення до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на відповідний період з врахуванням нарахованих та виплачених сум та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, починаючи з 20 жовтня 2010 року щомісячно з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 2), серії НОМЕР_1, виданим Київською облдержадміністрацією 26 грудня 1992 року, отримує пенсію у відповідача та проживає у м. Біла Церква Київської області, яке за переліком населених пунктів Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу доплати виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст.39,51 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді В.П. Мельничук
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Мельничук В.П.
