АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/9620/13 Справа № 2-283/11 Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л.Г. Доповідач - Єлізаренко І.А. Категорія 34
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Михайловської С.Ю., Чубукова О.П.
при секретарі - Сінченко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровськ від 25 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ле Гранд», треті особи ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Український страховий Альянс», Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Компанія «Ле Гранд», треті особи ОСОБА_4, ПрАТ СК «Український страховий Альянс», ПрАТ«Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, позивач посилався на те, що йому на праві власності належить автомобіль «Тойота Ауріс», державний номер НОМЕР_1. 22 грудня 2007 року на Полтавському шосе у м.Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_4, який керував автомобілем Газ 2705, державний номер НОМЕР_2, та перебував у трудових відносинах з ТОВ «Компанія «Ле Гранд», та його участю і він керував автомобілем «Тойота Ауріс», державний номер НОМЕР_1. Дана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_4 внаслідок перевищення ним швидкості руху в населеному пункті та проїзду, безпечного для інших учасників дорожнього руху, що встановлено та підтверджено постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2008 року, а також висновком спеціаліста автотехніка №4 від 23 січня 2008 року, згідно з якими ОСОБА_4 порушено п.12.3 та п.12.4 Правил дорожнього руху та він мав технічну можливість уникнути зіткнення, тому його дії знаходяться у прямому причинному зв»язку з ДТП. З метою визначення розміру заподіяної йому шкоди було проведено автотоварознавче дослідження, відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця №гА240108, складеного 24 січня 2008 року судовим експертом ОСОБА_6, вартість матеріального збитку з технічної точки зору, спричиненого йому як власнику автомобіля «Тойота Ауріс», становить 36221,42 грн. За ремонт автомобіля він сплатив 34858,71 грн., та за проведення автотоварознавчого та автотехнічного дослідження було сплачено 900 грн., тому ці кошти він просив
стягнути на його користь з ТОВ «Компанія Ле Гранд», оскільки ОСОБА_8 під час зіткнення перебував з ТОВ «Компанія «Ле Гранд» у трудових відносинах та виконував службові обов»язки. Також йому була завдана моральна шкода, оскільки він є людиною похилого віку і під час зіткнення отримав душевний стрес та страждання. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 3000 грн., яку просив стягнути з відповідача на його користь.
Рішенням Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 25 липня 2013 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволені позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2008 року ОСОБА_2 визнано не винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, адміністративну справу закрито. У постанові зазначено, у відношенні ОСОБА_2 складено адміністративний протокол про те, що 22 грудня 2007 року близько 13.15 год. на Полтавському Шосе в м.Дніпропетровську, керуючи автомобілем «Тойота» реєстраційний номер НОМЕР_1, під час виконання маневру, перебудови у лівий ряд, не впевнившись у безпеці маневру, здійснив зіткнення з автомобілем ГАЗ-2705 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, чим порушив п.10.1 ПДР України і здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Враховуючи висновки спеціаліста автотехніка №4 від 23 січня 2008 року суд дійшов висновку, що в даній дорожній ситуації вимоги Правил дорожнього руху порушив ОСОБА_9 (а.с.5,6).
Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля «Тойота Ауріс» реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно висновку спеціаліста автотехніка №4 від 23 січня 2008 року, ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Тойота» при швидкості руху 90 км/год. та 60 км/год. (а.с.7, 8).
З метою визначення розміру заподіяної позивачу шкоди було проведено автотоварознавче дослідження, відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця №ZA 240108 від 24 січня 2008 року, вартість матеріального збитку з технічної точки зору, спричиненого позивачу як власнику автомобіля «Тойота Ауріс» реєстраційний номер НОМЕР_4, становить 36 221,42 грн. (а.с.9-12).
ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», де було зареєстровано цивільно-правову відповідальність позивача ОСОБА_2, як власника автомобіля Тойота реєстраційний номер НОМЕР_1, своїм листом повідомило, оскільки у ОСОБА_2 не виникла цивільно-правова відповідальність перед ОСОБА_4, то відсутні правові підстави для стягнення зі страховика коштів (а.с.160, 161).
З матеріалів справи вбачається, цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ «Компанія «Ле Гранд», як власника автомобіля ГАЗ-2705 реєстраційний номер НОМЕР_2 на час скоєння ДТП була застрахована, що підтверджується полісом №ВВ/2905154 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ СК «Український страховий Альянс». Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) був встановлений 25 500 грн. (а.с. 25, 144).
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування із дотриманням вимог до такої зави, що вказані в цій статті та надає всі відповідні документи.
В п.16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року роз»яснено, що при пред»явленні позовних вимог про відшкодування шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред»явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Враховуючи положення ст.1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого ст.33 вищевказаного Закону обов»язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі до ПрАТ СК «Український страховий Альянс» із заявою про страхове відшкодування у відповідності до полісу №ВВ/2905154 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не зверталися, у зв»язку з чим страховик не мав можливості прийняти вмотивоване рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Крім того, ПрАТ СК «Український страховий Альянс» до участі у справі в якості співвідповідача залучено не було.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно відмовив ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог, оскільки позивач передчасно звернувся з до суду зі вказаними позовними вимогами та його право на отримання страхового відшкодування у відповідності до полісу №ВВ/2905154 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час розгляду справи не було порушено.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення чинного законодавства та судової практики, переоцінки висновків рішення суду, незгоди з рішенням суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровськ від 25 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
