Номер провадження 2/243/1345/2014
Номер справи 243/2857/14
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 24» липня 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі :
- головуючого - судді Хаустової Т.А.
- при секретарі - Нікіфоровій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 28 червня 2013 року він передав в борг ОСОБА_2 13450 грн.(тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят) зі строком повернення суми боргу до 30 серпня 2013 року, що підтверджується розпискою.
До теперішнього часу відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення боргу. Таким чином, борг ОСОБА_2 перед ним станом на 01 квітня 2014 року становить 13450 грн.
Він неодноразово по телефону звертався до відповідача з проханням повернути гроші. На початку відповідач обіцяв повернути борг у різні терміни, потім, просто перестав підіймати слухавку.
У зв'язку з вищевикладеним, вважає, що з боку відповідача має місце порушення договірних зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). У відповідності до п. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, що засвідчує передачу йому позикодавцем певної грошової суми. Відповідачем умови договору позики не виконувалися.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на свою користь суму боргу у розмірі 13450 грн. та оплату судового збору у сумі 243,60 грн.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду судової справи. 24 липня 2014 року позивач звернувся до суду з Заявою, в якій просить суд розглянути справу без його участі та повністю задовольнити його позовні вимоги. ( а.с.22).
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 16, 20), про причини своєї неявки суд не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю з огляду на їх законність та обгрунтованість.
За змістом статей 15,16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позичкодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В судовому засіданні встановлено, що 28 червня 2013 року ОСОБА_1 передав в борг ОСОБА_2 13450 грн.(тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят грн) зі строком повернення 30 серпня 2013 року.
До теперішнього часу відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення боргу. Таким чином, борг ОСОБА_2 перед позивачем станом на 01 квітня 2014 року становить 13450 грн.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позичкодавцем є юридична особа - незалежно від суми.
Письмова форма договору позики через його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також одностороннім договором, оскільки після укладення договору всі обов»язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору незалежно від найменування документа, наданого для підтвердження позовних вимог, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки ( Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-63цс13).
На підтвердження укладення Договору позики і отримання грошей у сумі 13450 грн. відповідачем ОСОБА_2 28 червня 2013 року власноручно складено розписку, відповідно до якої, він, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_4 взяв в борг гроші в сумі 13450 грн. у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія НОМЕР_5, зобов'язуючись повернути вказану суму 30 серпня 2013 року (а.с. 4). Тобто, цією Розпискою відповідач власноручно посвідчив факт передання йому позивачем грошових коштів у сумі 13450 грн.
Відповідач ОСОБА_2 не надав до судового засідання переконливих доказів, які б спростовували існування Розписки від 28 червня 2013 року та факт написання її ним власноручно. Доказів, що Розписка не є підтвердженням факту передачі грошових коштів відповідачем до суду не надано і на наявність таких доказів він не посилається.
Стаття 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Проте у визначений Розпискою кінцевий строк 30 серпня 2013 року та до теперішнього часу суму позики відповідач не повернув.
У відповідності до вимог ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі, не підлягають доказуванню.
Оскільки, сума боргу за Договором позики від 28 червня 2013 року у розмірі 13450,00 грн. визнається відповідачем та підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 стягнувши з відповідача ОСОБА_2 суму боргу за
Договором позики від 28 червня 2013 року у розмірі 13450,00 грн. , задовольнивши повністю позовні вимоги ОСОБА_1
Крім того, у відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Отже, з відповідача на користь позивача, також, підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду у сумі 243,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,10, 11, 58, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1046, 1047, 1048, 1049, 625, ч. 1 ст. 1050, 1167 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Слов'янськ Донецької області, українця, громадянина України, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця села Лозове Боровського району Харківської області, українця, громадянина України, ІПН НОМЕР_3, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2, суму боргу за договором позики у розмірі 13450 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят грн.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А.Хаустова
