Справа № 2518/2-а-16643/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2012 року
суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Сташків В.Б.,
розглянувши в смт.Ріпки в приміщенні суду, в порядку скороченого провадження, адмін.справу
за позовомОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області
провизнання дій неправомірними, зобовязання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії, В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Ріпкинському районі з вищевказаним адміністративним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, непрацюючою пенсіонеркою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Вказує, що розміри призначених і виплачуваних їй додаткової пенсії та доплати до пенсії не відповідають розмірам, передбаченим Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому просить:
- визнати неправомірними дії відправі дача щодо неправильного нарахування їй доплати до пенсії з 14 січня 2011 року по день винесення рішення у справі відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 1 мінімальної заробітної плати та у виплаті додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 14 січня 2011 р. по день винесення рішення у справі, виходячи з встановлених розмірів відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме 1 -ї мінімальної заробітної плати, а також зробити перерахунок в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та виплатити з 14 січня 2011 року заборгованість за відрахуванням вже сплачених сум.
17.11.2011 року від УПФУ в Ріпкинському районі надійшло письмове заперечення проти позову, в якому вони просять відмовити в позові повністю за необґрунтованістю позовних вимог, оскільки розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоровю у сумі 39 грн. 20 коп. обраховані відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, а право на доплату до пенсії позивачка не має, так як проживає в АДРЕСА_1, який не входить до Переліку населених пунктів, в яких оплата праці громадян, що працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами, який міститься в Додатку 3 до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.07.1991р. №106. Крім того, вказують на те, що з 23 липня 2011 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України вiд 06.07.2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка прийнята на виконання п. 4 Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», якою установлено інші розміри вказаних доплати до пенсії та додаткової пенсії ніж ті, що передбачені ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Оцінивши повідомлені позивачкою та відповідачем обставини, приходжу до висновку, що достатні підстави для прийняття законної і обґрунтованої постанови, в порядку скороченого провадження, про задоволення позовних вимог, виходячи з таких мотивів.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю у 1986 - 1992 роках (Категорія 4), непрацюючою пенсіонеркою, яка перебуває у відповідача на пенсійному обліку та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
В той же час, ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 4 призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір мінімальної пенсії за віком для даної категорії громадян, а саме 15 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, а не розмір, який в спірний період отримувала позивач, обрахований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а саме 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на рівні 15 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території четвертої зони посиленого радіологічного контролю, підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 на даний час проживає в АДРЕСА_1 Чернігівської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (Додаток № 1 до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.07.1991р. №106) та віднесено до четвертої зони посиленого радіологічного контролю (ефективна еквівалентна доза опромінення людини більше 50 мБер/рік).
Заперечення відповідача про відсутність у позивачки права на доплату до пенсії, передбаченої ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з посиланням на не віднесення с. Петруші до Переліку населених пунктів, в яких оплата праці громадян, що працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами є безпідставним, оскільки в ст..39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відсутнє пряме посилання на те, що Перелік населених пунктів в яких виплачується підвищення до пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України, натомість у вказаній статті прямо указано, що мешканцям зони посиленого радіологічного контролю виплачується підвищення до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, а закон має вищу юридичну силу над урядовими підзаконними актами.
Отже при визначенні чи має право особа, яка проживає в зоні посиленого радіологічного контролю на отримання підвищення до пенсії слід виходити з загального Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи Додаток № 1 до Постанови.
Таким чином, ОСОБА_1, як жителька АДРЕСА_1 має право на отримання доплати до пенсії, що передбачена ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що дії УПФУ в Ріпкинському район: щодо не виплати позивачці доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 14 січня 2011 р. по 22 липня 2011 р., та щодо обрахування розмірів та виплати позивачці у заниженому розмірі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 14 січня 2011 р. по 22 липня 2011 р. слід визнати протиправними.
У звязку з цим, знаходжу, що УПФУ в Ріпкинському районі Чернігівської області необхідно зобовязати призначити, нарахувати та виплатити позивачці доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, за період з 14 січня 2011 р. по 22 липня 2011 р. включно, та перерахувати та виплатити позивачці додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, за період з за період з 14 січня 2011 р. по 22 липня 2011 р. включно, оскільки з 23 липня 2011 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України вiд 06.07.2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка прийнята на виконання п. 4 Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», з якого випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України, та якою установлено інші розміри вказаних доплати до пенсії та додаткової пенсії ніж ті, що передбачені ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Враховуючи те, що Закон України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закон України від 14 червня 2011 року N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»є однопредметними законодавчими нормами рівної ієрархії, проте остання законодавча норма прийнята пізніше, тому саме Закон України від 14 червня 2011 року N 3491-V підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України вiд 06.07.2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Отже вимоги про виплату вказаних доплат з 23 липня 2011 р. не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 39, 49, 51, 71 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч.1 ст.46, ст. 50 Конституції України, ст.. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 21, 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», п. 4 Прикінцеві положення до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», з урахуванням змін внесених до нього Законом України від 14 червня 2011 року N 3491-VI, ст.ст. 6, 8 - 11, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо не виплати ОСОБА_1 за період з 14 січня 2011 р. по 22 липня 2011 р. доплати до пенсії відповідно до ст.. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та щодо обрахування розміру та виплати ОСОБА_1 за період з 14 січня 2011 р. по 22 липня 2011 р. у заниженому розмірі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними.
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області:
- призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 14 січня 2011 р. по 22 липня 2011 р. включно доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, який визначається виходячи із ст.. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»й ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»;
- перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 14 січня 2011 р. по 22 липня 2011 р. включно додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, який визначається виходячи із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та встановлюється у розмірах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених ст.. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», з обовязковим урахуванням фактично виплачених коштів.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
СуддяВ.Б.Сташків
