УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1-313/2012Суддя у І-й інстанції: Красіков С.І.Провадження №11/191/20/13 Суддя-доповідач: Белоусов Е. Ф.
17 січня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - Гриценка Ю.Ф.
суддів - Белоусова Е.Ф., Іванченка О.Ю.
за участю прокурора - Матвєєвої Ю.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії АР Крим кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову судді Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України на додаткове розслідування,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Ленінського районного суду АР Крим суду від 09 листопада 2012 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України направлено прокурору Ленінського району АР Крим для проведення додаткового розслідування.
Як зазначено в постанові, приводом для направлення кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування стало порушення вимог ст. ст. 22, 64 КПК 1960 року, не була вивчена у повній мірі особа обвинуваченого ОСОБА_2 та не правильно обрано йому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, що має істотне значення для правильного вирішення справи. Постанова про розшук та взяття під варту ОСОБА_2 на протязі тривалого часу не виконується, місце знаходження підсудного не встановлено, що унеможливлює розгляд справи. Тому в ході додаткового розслідування необхідно усунути неповноту досудового слідства, яка призвела до ухилення ОСОБА_2 від явки в суд.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм кримінально - процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Крім того, вказує на те, що суддя повертаючи справу на додаткове розслідування, посилаючись на норми ст. 281 КПК 1960 року, не врахував те, що органом досудового слідства було встановлено місце проживання підсудного, а також з урахуванням тяжкості злочину та матеріалів, що характеризують особу підсудного, підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на стадії досудового слідства не вбачалося. Зазначає, що кримінальна справа надійшла до суду 23 серпня 2011 року, а повернута на додаткове розслідування лише 09 листопада 2012 року, тобто судом протягом тривалого часу не вбачалося підстав для повернення справи на додаткове розлідування.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляцію, перевіривши законність і обгрунтованність постанови судді, матеріали справи, доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції виходив з того, що під час досудового слідства, в порушення вимог ст. ст. 22, 64 КПК 1960 року, не була вивчена у повній мірі особа обвинуваченого ОСОБА_2 та не були дослідженні або були поверхнево чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 281 КПК України справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 368 КПК України досудове слідство в усякому разі визнається однобічним та неповним коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи, справа за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України надійшла до Ленінського районного суду АР Крим 23 серпня 2011 року. (а.с.87)
Постановою судді від 05 вересня 2011 року справу прийнято до провадження суду і призначено до судового розгляду на 13 вересня 2011 року. (а.с.90)
Постановою суду від 13 вересня 2011 року ОСОБА_2 об'явлено в розшук, змінена міра запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою, провадження у справі зупинено. (а.с.93)
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 раніше судимий, вчинив тяжкий злочин за який передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, проживає АДРЕСА_1 не тривалий час, за місцем проживання характеризується посередньо.
Вказані обставини, при обрані запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, не були в повній мірі враховані органами досудового слідства, а також прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, і відповідно до вимог п.8 ч.1 ст. 228 КПК 1960 року, не перевірив правильність обрання запобіжного заходу, що дало ОСОБА_2 змогу ухилитися від суду.
Суд першої інстанції після оголошення у розшук підсудного належним чином здійснював контроль за виконанням постанови суду про розшук для встановлення фактичного місця знаходження ОСОБА_2 (а.с.96, 98)
З відповідей Ленінського РВ ГУ МВС України в АР Крим вбачається, що місцезнаходження ОСОБА_2 до теперішнього часу не встановлено. (а.с.97, 99)
Суд правомірно прийшов до висновку, що відповіді Ленінського РВ ГУ МВС України в АР Крим про розшук підсудного носять формальний характер, оскільки протягом року до суду не було надано належних даних про результати виконання постанови суду від 13 вересня 2011 року, що дало підстави для направлення справи на додаткове розслідування.
Доводи апелянта про відсутність підстав у суду першої інстанції протягом тривалого часу для повернення справи на додаткове розслідування є неспроможними, оскільки, суд діяв правомірно у відповідності до норм кримінально-процесуального закону.
Оскільки, суд першої інстанції здійснював належний контроль за виконанням постанови суду про розшук підсудного і встановлення його фактичного місця знаходження шляхом направлення запитів, винесення постанови про примусовий привід, оголошення у розшук із зміною запобіжного заходу, направлення нагадувань про необхідність виконання постанови суду від 13 вересня 2011 року, колегія суддів вважає постанову Ленінського районного суду АР Крим від 09 листопада 2012 року законною та обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам норм кримінально-процесуального закону, а апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 362, 365-367, 377, 382 КПК 1960 року, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України на додаткове розслідування - залишити без зміни.
Судді:
Гриценко Ю.Ф. Белоусов Е.Ф. Іванченко О.Ю.
