Директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій ФРОЛОВ
Ще не забулося, як уперше в своїй історії позаторік полтавські аграрії намолотили п’ять мільйонів тонн зерна. Виявляється, в ту саму річку можна увійти двічі. Той загальноукраїнський рекорд славні полтавці планують повторити і перевершити під час нинішніх жнив. Про це — наша розмова з директором департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергієм ФРОЛОВИМ.
Радимо притримати зерно в засіках
— Сергію Олександровичу, Полтавщина справді готова зібрати такий вал зерна?
— Так, уже намолочено понад 1,5 мільйона тонн. А в полях ще дозріває 600 тисяч гектарів кукурудзи. Очікуємо, що зберемо 59 центнерів з гектара. Цього буде достатньо, щоб одержати понад 5 мільйонів тонн збіжжя. Це ще й скромний прогноз. У Мінагропроді нам навіть зробили зауваження: мовляв, занижуємо врожайність кукурудзи.
— Як відомо, інші області обмежують посіви кукурудзи 300 тисячами гектарів. Чому на Полтавщині сіють удвічі більше?
— Бо ми вміємо її вирощувати й отримувати високі врожаї. До того ж, маємо де зберігати зерно, чим підсушувати і доводити до певних кондицій. Крім того, це експортноорієнтована культура, завдяки їй аграрії покращують свою економіку, вчасно виплачують зарплату працівникам і розраховуються за паї. Загалом останнім часом робимо акцент на пізні культури: кукурудзу, сою, соняшник. Площі під качанами розширюватимемо й далі. А також під озимим ячменем. Він хоч і вимерзає раз на 3-5 років, проте може й добре вродити. Цього року, приміром, збирали по 36 центнерів з гектара, а ячмінь, як ви знаєте, дорожчий за фуражну пшеницю.
— Сьогодні через високі врожаї зерно подешевшало. За вашими прогнозами, чи буде ще гарна ціна на збіжжя?
— Справді, ціни впали на 20-25%. Очікуємо зниження цін і на кукурудзу через її добрий урожай не лише на Полтавщині, а й в інших областях і за кордоном. Наразі ціни на пшеницю вже стабілізувалися і починають потроху зростати на біржах. Тож ми радимо аграріям притримати зерно в засіках, бо далі воно лише дорожчатиме. Вигідно буде також скористатися послугами Державної продовольчо-зернової корпорації України, яка вже у вересні почне укладати форвардні контракти на закупівлю зерна врожаю 2014 року. Нехай би певну частину зерна законтрактували, отримали за нього кошти. А там час покаже. Поки що, на жаль, виробництво зерна для наших аграріїв не надто прибуткове. За статистикою, торік рентабельність зернових на Полтавщині становила лише 16%, лише соняшник дав 40%.
Під кукурудзою в області 600 тисяч гектарів. Фото Володимира ЗAЇКИ
Затримки з виплатою дотацій тимчасові
— Як в області виконують програму розвитку тваринницької галузі, розраховану на 2011—2015 роки?
— Область повністю впоралася з поставленими завданнями вже на перше півріччя цього року, наростивши валове виробництво сільгосппродукції на 19,3%, а в сільгосппідприємствах — навіть на 36%. Зокрема приріст у тваринництві становив 9%, у сільгосппідприємствах — 18%.
Торік область уперше подолала 5-тисячний рубіж з надоїв молока, виробивши його за рік від корови 5480 кілограмів. На сьогодні полтавці вже надоїли від корови 2800 кілограмів молока, а до кінця року матимемо мінімум 5600. Досягли й значних приростів поголів’я худоби за рахунок дотування на молодняк великої рогатої худоби (ВРХ) з держбюджету та розвитку тваринницьких сільгосппідприємств в області. Істотно, в 1,6 раза, збільшилося й свинопоголів’я за рахунок потужних відгодівельних комплексів у Кобеляках та в Глобиному.
— Чи є в області проблеми з виплатою дотацій за вирощений молодняк ВРХ і скільки селян нею скористалося?
— Торік були затримки з виплатою дотацій через брак коштів у бюджеті, але вже в січні-лютому з людьми повністю розрахувалися. Загалом виплачено близько 12 мільйонів гривень 19 тисячам селян. Цьогоріч теж мали затримки з реалізації програми, бо невчасно внесено зміни до порядку використання коштів у постанову Кабміну. Але вже з червня вона запрацювала і діє. Нині ми передали в Київ заявки за цією програмою на 6 мільйонів гривень. 4 мільйони вже надійшло, і ми перерахували їх на райони для виплати. Ще 100 тисяч гривень виділено області на доплату аграріям за великовагову худобу і кондиційних свиней. І 90 тисяч гривень маємо одержати найближчим часом за програмою компенсації вартості індивідуальних доїльних установок.
— Щоб забезпечити роботою не працевлаштованих селян, полтавська влада вирішила розвивати на теренах області ягідництво та садівництво. Але чи є в нас де зберігати та переробляти плодово-ягідну продукцію?
— Поки що, на жаль, ні. Але з чогось треба починати. Сьогодні насаджуємо сади, до кінця року плануємо мати 190 гектарів нових насаджень. Починаємо будувати ємності для зберігання плодів і ягід. Цим питанням опікуються обласні асоціації садоводів та фермерів, триває пошук інвестора. Чимало сільгосппідприємств хочуть розвивати цей напрямок, тому будують плодосховища з власної ініціативи. Зокрема в Карлівському та Миргородському районах.
— Як в області розвивається фермерський рух?
— На сьогодні є три гілки фермерського руху. Щоб легше було співпрацювати і допомагати у розв’язанні їхніх насущних проблем, краще, якби була одна рада фермерів. Зараз у нас налагоджений контакт, вони беруть участь у семінарах, нарадах, програмах розвитку тваринництва, ягідництва, рибництва, бджільництва тощо. Наша найкраща в Україні обласна сільськогосподарська дорадча служба консультує їх з питань оподаткування, взаємодії з перевіряючими органами. Є приклади, коли нам пощастило відсікти «наїзди» на фермерів.
— А рух зі створення молокозаготівельних кооперативів у рамках програми «Рідне село»?
— Щороку їх в області стає дедалі більше. Цьогоріч створено два таких кооперативи. Ще два реалізуємо найближчим часом. Як показує практика, це вигідно всім. Зростає закупівельна ціна молока, у селян з’являється стимул тримати корів. Найкраще зі створення кооперативів працюють у Семенівському, Козельщинському, Решетилівському районах.
— Кажуть: урожай збирай, а про наступний дбай.
— В області більшу частину вивільнених площ підготовлено до посіву озимих. Їх плануємо посіяти на 250 тисячах гектарів, як і торік. Саме закуповуємо органічні добрива. Насінням сіятимемо своїм, високо кондиційним. Розпочнемо посівну у двадцятих числах вересня. З тим, щоб за декаду й упоратися.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
