Відповідно до статті 50 Земельного кодексу України (далі — Кодекс) до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Норма статті 51 Кодексу визначає, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об’єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації.
Частина перша статті 52 Кодексу передбачає, що землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель (частина третя статті 52 Кодексу), повідомляє прес-служба відомства.
 Пляжу – паспорт, відпочиваючим – рятувальникаГубить людей не пиво губить людей вода. Ці рядки із жартівливої пісеньки мають у собі чималу долю істини. Згубною за певних умов може опинитися і та вода, котра потрапляє до людського організму, ...
 Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справГоловам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
|  Деякі питання ліцензування імпорту товарів у 2013 році, Міністерство економічного розвитку і торгівлі УкраїниДеякі питання ліцензування імпорту товарів у 2013 році Відповідно до статті 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"( 959-12 ), постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 № 312( 312-2013-п ) "Про Міжвідомчу комісію з питань розподілу обсягів квот товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2013 році, та внесення зміни в додаток 8 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 р. № 1201", додатка 8 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 № 1201( 1201-2012-п ) "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2013 рік", наказу Міністерства економіки України від 14.09.2007 № 302( z1100-07 ) "Про затвердження нормативно-правових актів щодо ліцензування імпорту товарів та внесення змін до Порядку розгляду заявок на видачу ліцензій у сфері нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.09.2007 за № 1100/14367, доручення Віце-прем'єр-міністра України Бойка Ю. А. від 31.07.2013 № 29082/1/1-13 та з урахуванням рекомендацій Міжвідомчої комісії з питань розподілу обсягів квот товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2013 році, за підсумками засідання від 19.07.2013 (протокол № 3) НАКАЗУЮ:
 Щодо набрання чинності міжнародним договором, Міністерство закордонних справ УкраїниКопія: Міністерство юстиції України Апарат Верховної Ради України Секретаріат Кабінету Міністрів України Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Посольство України в Китайській Народній Республіці
|
