ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
Нова стратегія економічного розвитку передбачає п’ятирічне державне планування
Вибори завершено, настає час негайно братися до роботи. Ця теза Прем’єр-міністра Миколи Азарова стала наріжним каменем вже другого поспіль урядового зібрання. Вчора очільник Кабміну проголосив практично нову стратегію економічного розвитку, засновану на концентрації обмежених поки що внутрішніх ресурсів.
Її основними засадами стануть: по-перше, зосередження з боку держави всіх зусиль на трьох-п’яти напрямках найефективнішого економічного зростання; по-друге, поетапне стратегічне планування п’ятирічними періодами, що означає затвердження п’ятирічних бюджетів розвитку визначених, конкретних напрямів; і, по-третє, максимальне імпортозаміщення зі стимулюванням власного експорту. У реальному житті це означатиме буквально таке: якщо в соціальній сфері держава всіма способами допомагає слабким, незахищеним, то в економіці вона має допомагати тільки сильним та успішним.
«Водночас треба дати максимальну свободу дій всім, хто здатен самостійно, ініціативно розвивати бізнес, створювати робочі місця, запроваджувати передові технології», — переконаний Микола Азаров.
Прем’єр наголошує, що на оновлення парку сільгоспмашин потрібно приблизно 120 млрд грн упродовж найближчих п’яти років. Фото УНІАН
Гарантоване фінансування
Прикладами таких п’ятирічок глава уряду назвав, зокрема, програму розвитку електрометалургії, авіаційного парку власного виробництва, забезпечення вітчизняними зернозбиральними комбайнами та тракторами. Або програму на 5—7 років з будівництва морського і річкового флоту. Це може стосуватися й енергетичної модернізації житлового господарства та адаптації транспортної інфраструктури до європейських стандартів, чи, наприклад, розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. У цьому контексті перед міністерствами й відомствами поставлено завдання розробити і запропонувати на розгляд уряду нові підходи до розвитку і модернізації пріоритетних галузей економіки на найближчі п’ять років.
«П’ятирічний термін — це, звичайно, не догма. Певні завдання можна вирішити за три роки, а інші — тільки за десять, — пояснив свою позицію Микола Азаров. — Йдеться про практичний перспективний план, підкріплений бюджетними, інвестиційними та кредитними ресурсами. Гарантований законодавчо затвердженим бюджетом на весь термін його реалізації».
Потреба у такому плануванні, особливо розрахунок виключно на внутрішні резерви, стає дедалі актуальнішим з огляду на погіршення економічної ситуації у світі. За словами глави уряду, Україні є з чим боротися, а позитивних для нас тенденцій на зовнішніх ринках поки що немає. Навпаки. Боргова криза в Європі, політична нестабільність на Близькому Сході, сповільнення економічного зростання в Південно-Східній Азії негативно вплинули на експорт української металургії, залізорудної сировини, продукції хімічної промисловості. Зайве нагадувати, що на ці сфери припадає левова частка вітчизняного експорту.
До слова, на внутрішньому споживчому ринку продають 59% товарів, вироблених в Україні, і 41% імпортованих. Таке співвідношення, за словами глави уряду, може собі дозволити лише заможна країна зі стабільним експортом, який постійно зростає. Українські ж реалії, на жаль, протилежні.
«Тому саме розвиток внутрішнього ринку є для нас ключовим, доступним і контрольованим засобом протистояння світовій економічній кризі, — не втомлюється раз по раз повторювати Микола Азаров. — А всі проблеми розвитку української економіки, протистояння світовій економічній кризі є нашою домашньою роботою. Ніхто, крім нас, цих проблем не розв’яже».
Крапку ще не поставлено
Загалом, друге після жовтневих виборів до Верховної Ради засідання уряду його очільник Микола Азаров провів у діловому лаконічному тоні. В очі впала стурбованість поствиборчими нюансами, що виникли на кількох дільницях, заважають роботі комісій з підрахунку голосів і відволікають людей від нагальних проблем, яких і без того у кожного з нас виникає щодня безліч.
«Різні суперечки, конфліктні ситуації, гострі протистояння є практично на всіх виборах у різних країнах. Це нікого не дивує і сприймається як супутнє демократії явище, — нагадав Прем’єр-міністр, висловивши явне невдоволення сприйняттям реалій на українських теренах. — То чи можуть кілька проблемних округів вплинути на загальну оцінку демократичності виборів і на формування нового складу законодавчого органу?»
Так само категорично він відкидає думку, ніби конфліктні ситуації є підставами для звинувачень на адресу влади: «Уряд жодним чином не впливає на роботу виборчих комісій і встановлення ними результатів голосування».
Навпаки, з певним задоволенням було констатовано, що в жодному проблемному окрузі чи дільниці представники провладної партії не були головами, заступниками чи секретарями комісій. «Нарешті, конфліктують між собою переважно кандидати від опозиції та самовисуванці», — зазначив Микола Азаров, заявивши про безпідставність претензій до влади й недоведеність у судовому порядку фактів фальсифікацій.
З одного боку, глава уряду однозначно назвав минулі вибори найорганізованішими за всю історію незалежності: «У дев’яноста п’яти відсотках округів вони відбулися так, що, наприклад, іноземні спостерігачі називали їх зразковими». З іншого ж боку, Микола Азаров спробував розвіяти сумніви окремих європейських партнерів, спричинені нібито затягуванням підрахунку голосів. «Згідно з українським законодавством, ЦВК повинна оприлюднити результати виборів не пізніше, ніж через 15 діб після головування. Цей термін ще не сплив. Тому стурбованість передчасна», — підвів риску Прем’єр-міністр.
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про заходи щодо подальшої оптимізації мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про схвалення техніко-економічного об∂рунтування реконструкції п’яти підстанцій Дніпровської та Донбаської електроенергетичних систем (розпорядження уряду);
♦ Про затвердження плану першочергових заходів з виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва (розпорядження уряду);
♦ Про затвердження плану заходів щодо забезпечення дітей високоякісними продуктами харчування вітчизняного виробництва (розпорядження уряду).
