Адвокаты по наследственным делам
Отзывы о нас
С огромной благодарностью отзываемся о всех, кто принимал участие в создании сайта. Ваш интернет сайт - на данный момент - неповторимый в своем роде. Здорово, что есть такие так необходимые всем сайты. Этот портал весьма прост в пользовании. На нем удобно проводить отдых - просто, удобно,быстро.

Этот интернет сайт здоровский! работал на нем очень чуть ли не по три раза на день. Этот сайт ждет светлое будущее. Желаю удачи. Хотелося б видеться с Вашими работами почаще! Дерзайте!

Спасибо Вам за тот величайший труд, который Вы делаете ежедневно для нас.
Наши услуги

Вопрос к юристу по наследству:

Статьи
Право власності на спадок

Право власності на спадок Визнання прав власності на спадок (зразок судової справи), позовна заява про спадщину

Наследство по завещанию: раскрываем юридические ...

Наследство по завещанию: раскрываем юридические секреты Завещание необязательно гарантирует выполнение воли наследодателя, ведь в некоторых случаях можно признать завещание недействительным

Чи потрібна королеві корона?

    Чи потрібна королеві корона?

    Законопроект № 10285 може стати першим кроком у реформуванні професії аудитора

    12 вересня в «УК» була надрукована стаття «Королева без корони», яка стосувалася подальшої долі проекту закону України № 10285 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо провадження аудиторської діяльності». Критики документа — представники українських аудиторських фірм та деякі заслужені економісти України — вважають, що документ потребує доопрацювання і в такому вигляді його слід виключити з переліку тих, що розглядатиме Верховна Рада на нинішній сесії.

    У редакцію звернулися прихильники законопроекту — представники професійних громадських організацій аудиторів і бухгалтерів, які мають альтернативну думку щодо зареєстрованого законопроекту і переймаються, щоб його сприйняття аудиторською спільнотою не було однобічним. За словами віце-президента Союзу аудиторів України Михайла Крапивка, аргументація противників законопроекту побудована не на чинній редакції, а на нормах попередніх редакцій, які справді містили деякі новели, що підвищували роль Мінфіну. Але ці норми у зареєстрованому проекті відсутні. І «симпатики», й опоненти законопроекту згодні в одному — документ вимагає доопрацювання.

    Покинута Європою

    Необхідність внесення змін у чинний Закон «Про аудиторську діяльність» від 1993 р. виникла минулого року, коли Європейська комісія своїм рішенням виключила Україну зі списку країн із перехідним періодом через невідповідність національного законодавства у сфері аудиторської діяльності вимогам 43-ї Директиви ЄС. Президент та уряд доручили Мінфіну розробити новий документ, щоб виправити ситуацію. У результаті з’явився законопроект №10285. Проте робота над цим документом триває. Нині працює робоча група на базі Федерації роботодавців України (споживач аудиторських послуг), що напрацьовує пропозиції щодо удосконалення законопроекту.

    Завдання аудитора — прискіпливо вивчити кожну цифру фінансового звіту. Фото з сайту pnica.org.ua

    Цікаво, що представники «великої четвірки» не беруть участь у робочих групах з жодного «аудиторського» законопроекту в Україні, що свідчить про їхнє монопольне становище на вітчизняному ринку аудиту та мізерний вплив документів такого штибу на їхню діяльність. Цілком вірогідно, що «великій четвірці» на руку слабкість вітчизняних аудиторів.

    Нині аудиторська спільнота за поглядами щодо регулювання аудиту розділилася на дві групи, які позиціонують себе прибічниками європейської моделі регулювання аудиторської діяльності. Разом з тим всеукраїнські професійні організації аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів, внутрішніх аудиторів виступають за недопущення монополізації та державного втручання в діяльність аудиторів, прозорості Аудиторської палати України (АПУ, палата), дерегуляції аудиторської діяльності.

    Другу групу пов’язують із членами Аудиторської палати, які лобіюють зміни до аудиторського закону та підзаконних актів «під себе». Зокрема, їхні пропозиції спрямовані на зменшення контрольованості та прозорості АПУ та збільшення обсягів її фінансування за рахунок аудиторів.

    «Аудиторська палата України нині такий собі триголовий змій, де одна голова відповідає за професійний рівень аудиторів, друга — за контроль над цим процесом, а третя наглядає за першою і другою… Не можуть бути сконцентровані в одному органі нагляд, регулювання і контроль якості! Тому розмежування повноважень палати закладено у новому проекті», — говорить віце-президент Спілки аудиторів України Вікторія Лісіна.

    Оскільки пристрасті вирують щодо норми законопроекту № 10285 відносно колегіальності керівництва палатою і відсутності голови АПУ, «старожили» ринку нагадують, що до 2006 року голови АПУ, так званої «королеви», не було, але робота просувалася і професія розвивалася. Члени палати головували за алфавітом, що не давало змоги узурпувати владу в одних руках. Подібний механізм керування палатою закладено і в законопроекті.

    Документ також встановлює граничні суми внесків до АПУ, які мають припинити корупційні схеми. «За останні два роки палата ухвалює суттєво профіцитний власний кошторис, а залишки на рахунках можна зіставити з її річним кошторисом докризових років. Кошторис АПУ та її дочірнього підприємства останніми роками тримають у таємниці від спільноти і його не контролюють навіть самі члени палати. Його незбалансованість та фактичне отримання прибутку суперечать нормам Закону «Про аудиторську діяльність»», — вважає віце-президент Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України (повний член Міжнародної федерації бухгалтерів) Дмитро Олексієнко.

    Причиною шаленого опору та несприйняття урядового законопроекту з боку АПУ та підконтрольних їй компаній є нововведення, що сприятимуть меншій залежності аудиторів від очільників АПУ. Д. Олексієнко наголошує, що всі аудитори в країні щорічно мусять проходити платне «підвищення кваліфікації» при АПУ, хоча це й не передбачено законом. Тестування за його результатами є передумовою пролонгації аудиторського сертифіката. При цьому навчальний заклад, який створила АПУ, навіть не має відповідної ліцензії.

    50 на 50

    Прихильники законопроекту вважають, що жодна літера документа не розширює повноважень Міністерства фінансів України (до обох комісій залучають професійні організації та державні органи на паритетних засадах) і не змінює джерела фінансування АПУ. Дві комісії — з сертифікації та контролю якості — фінансує палата на підставі затверджених нею кошторисів відповідно до її положень.

    Деякі норми вказаного законопроекту потребують доопрацювання, зокрема процеси сертифікації та контролю якості. Скажімо, члени робочої групи не поділяють думку АПУ з приводу того, що комісії з сертифікації та якості, створені 50 на 50 із представників органів держвлади та аудиторської громадськості, працюватимуть неефективно (нині АПУ працює за таким принципом). «Саме співвідношення 50 на 50 змушує одну й іншу сторону шукати консенсус», — констатує директор ТОВ «Аудиторська фірма «Харків», член робочої групи з доопрацювання законопроекту № 10285 Людмила Рубаненко.

    На її погляд, серед недоліків законопроекту №10285 — збереження за національними комісіями на ринку фінансових послуг та цінних паперів повноважень із ведення реєстрів аудиторів або суб’єктів аудиторської діяльності. «Сьогодні зазначені національні комісії намагаються незаконно через власні положення розширити свої повноваження в аудиті», — підкреслює Л. Рубаненко.

    Водночас подібні коментарі дивують представників НКЦПФР. За словами директора департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максима Лібанова, ведення секторального реєстру аудиторів (для фондового, банківського та інших ринків) — загальноприйнята європейська практика. В усьому світі регулятор ринку цінних паперів має повноваження встановлювати додаткові вимоги до аудиторів, які здійснюють перевірки емітентів та професійних учасників фондового ринку (має ж окремий сертифікат аудитор, який може проводити аудит банків). Аудиторські звіти емітентів — важливі елементи для моніторингу та прийняття рішень інвесторами, адже в них підтверджуються для інвесторів фінансові показники.

    Дискусійні серед самих «симпатиків» законопроекту і питання щодо шкали обов’язкових платежів в АПУ залежно від обсягу виконаних аудитором робіт. Якщо одні вважають введення такої норми справедливим, то інші мають протилежну думку. Вони проти такої новації, бо нині більшість аудиторських компаній (не тільки маленькі й середні, а й досить великі) змушені зменшувати свої витрати та скорочувати персонал. І занепокоєні тим, що додаткове відрахування частини оборотних коштів на утримання регулятора доб’є їх.

    «Розроблений проект — компромісний і один із ліберальних на пострадянському просторі. В ньому ми намагалися врахувати обов’язкові вимоги європейського законодавства з аудиту до країн, які не є членами ЄС. Адже поки Україна не наведе порядок у цій сфері, страждатиме імідж країни і нестимуть втрати вітчизняні аудиторські компанії», — підкреслює начальник Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров.

    Деякі фахівці вважають, що об’єднати всі групи аудиторів та не допустити аудиторських «майданів» може позачерговий з’їзд аудиторів, на якому буде демократично переобраний склад АПУ, який задовольнив би всі професійні організації і врахував би інтереси кожного. Втім, сподіватимемося, що аудитори зможуть доопрацювати профільний законопроект і без «реабілітаційного» з’їзду.

    ДОВІДКА «УК»

    За даними звіту Аудиторської палати за 2011 рік, станом на 31 грудня 2011 року до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності України включені 1342 аудиторські фірми та 520 аудиторів-підприємців. Їхня кількість за минулий рік зменшилася в Україні на 17,39%, зокрема у зв’язку із прийняттям Податкового кодексу. Водночас обсяг доходу аудиторів від наданих послуг суб’єктами аудиторської діяльності у 2011 році зріс на 3,7% у порівнянні з аналогічним показником 2010 року — до 1,3 млрд грн.

    КОМПЕТЕНТНО

    Андрій КЛІМОВ, президент Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів:

    — На сьогодні є кілька проектів законів щодо внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність». Це свідчить про необхідність зміни підходів до регулювання професії та реформування законодавства у відповідності до сучасних вимог. На жаль, бездіяльність Аудиторської палати України у цьому напрямку не лише завдає шкоди вітчизняним аудиторам, а й псує міжнародний імідж нашої держави. З існуючих законопроектів лише проект, ініційований Прем’єр-міністром Миколою Азаровим, містить норми, спрямовані на кардинальну зміну існуючого стану та виведення українського аудиту із кризи. Хоча деякі представники професії говорять про незалежність у сфері регулювання аудиторської діяльності, маючи на увазі незалежність від держави, ні палата, ні суб’єкти аудиторської діяльності не можуть бути цілком незалежними. Такі висловлювання — не більш як дешевий популізм. Аудиторську палату наполовину формують із представників держорганів, а аудиторська діяльність — підприємницька і підлягає державному регулюванню.

    Олена МАКЕЄВА, віце-президент Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів:

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.7/5, основан на 25 голосах.

    Вам будет интересно:

    Про затвердження форми звітності № 10 "Звіт про справляння, звільнення від сплати та повернення судового збору в місцевих та апеляційних судах", Державна судова адміністрація України

    Про затвердження форми звітності № 10 "Звіт про справляння, звільнення від сплати та повернення судового збору в місцевих та апеляційних судах"

    Укргосреестр намерен издавать собственный «Вестник»

    Государственная регистрационная служба Украины сообщает об учреждении научно-практического издания «Вестник Укргосреестра».

    Неизвестные сожгли авто Mercedes, по документам принадлежащий матери прокурора Мукачево

    В субботу, в День работников прокуратуры, неизвестные сожгли новый Mercedes ML-350, по документам принадлежащий матери прокурора г. Мукачево. 1 декабря около 3 часов утра поступило сообщение ...

    Про офіційні (облікові) курси банківських металів, Національний банк України

    Національний банк України 22.02.2013 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів Код цифровий Код літерний Кількість унцій Назва Облікові курси





    Юридическая практика:
    Про визнання права на спадкове майно в порядку ...

    Про визнання права на спадкове майно в порядку спадкової трансмісії Якщо спадкоємець майна за заповітом помер і не встиг її прийняти, не зміг провести нотаріальне оформлення після відкриття ...

    Про визнання права власності на половину частини ...

    Про визнання права власності на половину частини спадкового будинку У юридичній практиці часто бувають такі випадки, коли в питаннях оформлення спадщини, законні спадкоємці або спадкоємці за ...

    Про поділ спадкового майна

    Про поділ спадкового майна Юристами було складено судовий позов в якому від суду вимагалося прийняти рішення про визнання права власності на частину ...


    Консультации по наследству:
    Розцінки на прийняття спадщини та послуги адвоката

    Добрий день, консультанти сайту. Насамперед, мене цікавить вартість юридичних послуг на спадщину в Києві. Моє питання банальне ...

    Як оформити квартиру після вступу в спадщину

    Тільки недавно до Вас зверталася за порадою і Ви мені дуже допомогли, залишила свій позитивний відгук на форумі, тепер склалася ...

    Послуги з оформлення спадщини за дорученням

    Добрий день, шановні юристи по спадкових справах! Так вже вийшло, що я проживаю зараз в Росії, хоча народилася в Україні. ...


    Новости наследственных дел:
    На сегодняшнем заседании правительства планируется ...

    На сегодняшнем заседании правительства планируется рассмотреть план мероприятий по выполнению СА с ЕС Кабинет министров Украины на сегодняшнем заседании рассмотрит план мероприятий по выполнению соглашения об ассоциации с Евросоюзом. Об этом говорится в повестке дня заседания на сайте правительства.

    Судья не может считаться независимым от политического .

    Судья не может считаться независимым от политического влияния, если его карьера зависит от изменчивого политического вектора, - Я.Романюк 22 декабря во время заключительного заседания Наблюдательного Комитета проекта Совета Европы «Усиление независимости, эффективности и профессионализма судебной власти на Украине» Председатель Верховного Суда Украины Ярослав Романюк заявил, что «одним из самых опасных с точки зрения формирования независимой судебной системы на современном этапе факторов является политическая составляющая».

    Прокурор Донецкой области пытается в суде оспорить ...

    Прокурор Донецкой области пытается в суде оспорить его люстрацию Руководителю прокуратуры Донецкой области Николаю Франтовскому не удалось с первого раза обжаловать свое увольнение с должности через люстрацию, сообщает «Первая инстанция».


    Рекомендации пользователей:
    1676b6902a1c6c119988b3b7eb617bca