Зібрання прадавніх експонатів під такою назвою вперше потрапило за кордон — у місто Бонн. Ідея виставки виникла в учасників спільних українсько-німецьких археологічних робіт та наукових досліджень — щоб унікальні знахідки їхніх колег-попередників засвідчили німцям переплетення двох культур, злиття східної й західної цивілізацій на одній території України.
Їхня батьківщина у просторах часу — солідний відрізок від V століття до н. е. до V століття н. е. Там, де вони тоді «народилися» чи якось опинилися, — нині територія України: її південь і Крим.
Їхні сучасні домівки — Музей історичних коштовностей України — філія Національного музею історії України, Національний заповідник Херсонес Таврійський (спадщина ЮНЕСКО), Бахчисарайський історико-культурний заповідник, Керченський історико-культурний заповідник, Центральний музей Тавриди та Одеський археологічний музей. У цих шістьох українських закладах вони прописані у статусі експонатів і ще ніколи не демонструвалися в закордонні.
Скільки ж поглядів торкалося до цих тепер уже музейних експонатів ще відтоді, коли їх створили? Які історії, пов’язані з ними в далечині століть, вже не розкопати, можна лише відчути щось у їхній таємничості…Фото з архiву редакцiї
