ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інстанції: Котик Л.О.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
ПОСТАНОВА
іменем України
"06" вересня 2012 р. Справа № 1702/7969/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "20" березня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 20.03.2012 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Володимерецької райдержадміністрації Рівненської області.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 державну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, виходячи з подвійного розміру, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, починаючи з 23 березня 2011 року по 20 березня 2012 року з урахуванням проведених виплат на кожну дитину.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Володимерецької райдержадміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити на користь позивача та її малолітніх дітей щомісячну грошову допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати за період з 23 березня 2011 року по 20 березня 2012 року з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає на території зони гарантованого добровільного відселення.
Основні положення щодо реалізації, зокрема, конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII. Цим Законом передбачена щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, визначена статтею 37 Закону.
Приписами ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах, зокрема, у гарантованого добровільного відселення - 40% від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства повинна здійснюватися виходячи з розмірів, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розмір мінімальної заробітної плати встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" .
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок позивачу виплат, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в межах строку на звернення до суду за захистом порушеного права.
Однак, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що згідно з Прикінцевими положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" у 2012 році, зокрема, норми і положення статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
У світлі рішень Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та 25 січня 2012 року №3-рп/2012 суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету України, виданих у межах його компетенції, на основі й на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів України.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).
За наведених обставин, суд першої інстанції, безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 за період з 23.03.2011р. по 20.03.2012р., в зв'язку з чим постанова суду від 20.03.2012р. підлягає зміні в частині зазначення періоду порушених прав позивача.
Щодо отримання державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позивачка має право на отримання даної допомоги в подвійному розмірі прожиткового мінімуму, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" з врахуванням приписів ст. 30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вказаним Законом Кабінету Міністрів України не делеговані.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 цього Закону. Законом не розмежовані права застрахованих та не застрахованих осіб на отримання вказаної допомоги.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року, внесені зміни до ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
В подальшому, в 2009-2011 роках зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", зокрема, щодо розміру виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не вносились.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України, незалежно від факту роботи.
Враховуючи те, що діти позивачки належить до категорії дітей, потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи на спірні правовідносини розповсюджуються приписи п.10 ч.1 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Тому, при вирішенні спору підлягають застосуванню положення ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та положення п.10 ч.1 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
Відповідно до приписів ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимерецької райдержадміністрації Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 20.03.2012 року змінити, зобов'язавши Управління праці та соціального захисту населення Володимерецької райдержадміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити на користь позивача та її малолітніх дітей щомісячну грошову допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати за період з 23.03.2011р. по 31.12.2011р. включно з урахуванням виплачених сум.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області вул.Соборна, 23,смт.Володимирець,Рівненська область,34300
