ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
Іменем України
РІШЕННЯ
”21” січня 2014 року Справа № 927/1661/13
Позивач: Приватне підприємство "Крафт Шипінг",
вул. Князівська, 32, офіс. 210, м. Одеса, 65029
Відповідач: Фермерське садівниче господарство "Золотий Пармен",
вул. Київська, 78, смт. Короп, Чернігівська область, 16200
про стягнення заборгованості в сумі 7002,76 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: участі не взяв.
Від відповідача: не з’явився.
Приватним підприємством „Крафт Шипінг” подано позов до Фермерського садівничого господарства „Золотий Пармен” про стягнення заборгованості в сумі 7002,76 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору № 230413/2 від 23.04.2013р., своєчасно та в повному обсязі оплату за поставлений товар не здійснив, у зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 6625,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 6625,00 грн. основного боргу та 377,76 грн. пені за прострочку платежу за період з 01.07.2013р. по 03.12.2013р., всього – 7002,76 грн.
До початку судового засіданні від позивача надійшла довідка про доручення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі від 25.12.2013р., в якій позивач просить суд розглянути справу у відсутності представника позивача.
Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання повноважного представника не направив. Про дату, час та місце судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. На адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, було направлено копію ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.12.2013 р., яка була отримана уповноваженою відповідачем особою 26.12.2013р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає, що нез’явлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, 23 квітня 2013 року між Приватним підприємством „Крафт Шипінг” (Продавець) та Фермерським садівничим господарством „Золотий Пармен” (Покупець) було укладено договір № 230413/2 (далі – Договір).
Відповідно до умов Договору Продавець зобов’язався поставити Покупцю товар у відповідності до специфікацій до Договору, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Договору).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за Договором, а саме відповідно до Специфікації № 2 поставив відповідачу товар на загальну суму 13250,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000099 від 24.05.2013р., копія якої знаходиться в матеріалах справи,
Відповідач товар отримав, будь-яких заперечень не надав, отже враховуючи положення ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Однак всупереч обумовленим в Специфікації № 2 умовам і строкам оплати товару (6625,00 грн. до моменту поставки та 6625,00 грн. не пізніше 30.06.2013р.) відповідач, оплату за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не здійснив.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 від 16.09.2013р. з вимогою сплати заборгованості на протязі строку розгляду претензії, встановленого ст. 7 ГПК України. Відповідач отримав претензії 24.09.2013р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак залишив її без відповіді, заборгованість не сплатив.
Таким чином, на день прийняття судом рішення заборгованість відповідачем не сплачена та становить 6625,00 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідач доказів своєчасної оплати поставленого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню в повній сумі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 377,76 грн. пені за прострочення платежу за період з 01.07.2013р. по 03.12.2013р.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Пунктом 6.2 Договору сторони встановили розмір пені за порушення строків оплати товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період , за який нараховується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до розрахунку, нараховано відповідачу та пред’явлено до стягнення 377,76 грн. пені за прострочення платежу за період з 01.07.2013р. по 03.12.2013р.
Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу та пред’явлено до стягнення 377,76 грн. пені.
За таких обставин, суд доходить до висновку про повне задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського садівничого господарства „Золотий Пармен” (вул. Київська, 78, смт. Короп, Чернігівська область, 16200, рахунок не відомий, код ЄДРПОУ 32785910) на користь Приватного підприємства „Крафт Шипінг” (вул. Князівська, 32, оф. 210, м. Одеса, 65029; р/р 260051376401 у відділенні № 48 ПАТ „Міський комерційний банк”, МФО 339339, код ЄДРПОУ 354054560) 7002,76 грн. (сім тисяч дві грн. 76 коп.) заборгованості в тому числі: 6625,00 грн. основного боргу, 377,76 грн. пені; 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) на відшкодування витрат по сплаті позивачем судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути Приватному підприємству „Крафт Шипінг” (вул. Князівська, 32, оф. 210, м. Одеса, 65029; р/р 260051376401 у відділенні № 48 ПАТ „Міський комерційний банк”, МФО 339339, код ЄДРПОУ 354054560) з державного бюджету 106,50 грн.(сто шість грн. 50 коп.) судового збору, зайво сплаченого платіжним дорученням № 239 від 12.12.2013 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи господарського суду Чернігівської області № 927/1661/13.
Суддя Ю.М. Бобров
