КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" серпня 2014 р. Справа№ 910/7468/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Сітайло Л.Г.
Ропій Л.М.
при секретарі: Бовсунівській Л.О.,
за участю представників:
від позивача Меркулова К.О., дов. від 25.07.2014 №181/07,
від відповідача не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2014
(дата підписання - 26.06.2014)
у справі №910/7468/14 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД"
про стягнення 120477,53 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 позов Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення 120477,53 грн задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 120457,53 грн боргу та 2409,15 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На думку відповідача, судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального та матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги заперечення відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 27.08.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 20.04.2014) позивачу - 06.08.2014. Відповідачу поштове відправлення не вручено та повернуто адресату в зв'язку "з закінченням терміну зберігання".
27.08.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав клопотання про відкладення розгляду справ в зв'язку з необхідністю представника ознайомитись із текстом апеляційної скарги.
27.08.2014 у судовому засіданні представник позивач заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 - без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, з огляду на те, що до судового засідання представнику позивача надано матеріали справи №910/7468/14 для ознайомлення, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача та відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2014 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договорів №03022014 (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов'язується передавати покупцю товар, що є в наявності на кожній з АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків "АЗС-ОЙЛ ЛТД", та/або надати послугу. Послуга та/або конкретний вид товару визначається по кожній карті окремо покупцем, виходячи зі своїх потреб. Усі внесені в пам'ять карти та на сервер "АЗС-ОЙЛ ЛТД " дані та необхідна кількість карт узгоджуються з покупцем (п.2.1 договору).
Продавець зобов'язується також надавати покупцю послуги з оформлення і передачі в його користування пластикових карт, а також оформлення і видачі на письмову вимогу покупця документальних довідок, пов'язаних з статистикою використання пластикових карт в строк не більше як 2 робочих днів з моменту відправлення покупцем такої письмової вимоги. Послуги по статистиці надаються покупцю за адресою: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд.3, за допомогою електронної пошти чи факсимільного зв'язку на вказані у даному договорі чи у відповідній письмовій вимозі покупцем реквізити (п.2.2 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору продавець поставляє покупцю товар та/або надає послугу на умовах EXW-АЗС (мийка, СТО та ін.). Продавець, на час укладання договору, надає покупцю варіант обслуговування - "Електронний гаманець", який закріплюється заявкою на оформлення і актом передачі пластикових карт.
Вибірка товару та/або отримання послуги покупцем здійснюється за пластиковими картами, що виготовляються за рахунок продавця і продаються покупцю протягом одного дня з дати надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі 20,00 грн за кожну пластикову карту (п.3.2 договору).
У пункті 3.4 договору зазначено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент отримання покупцем товару та чеку платіжного терміналу з вказівкою реквізитів карти покупця на АЗС.
Згідно п. 4.1 договору ціна на одержаний покупцем товар визначається: при одержанні паливних матеріалів на АЗС у регіонах України - виходячи з ціни, що діяла на даній АЗС на дату одержання партії товару покупцем; при одержанні інших товарів - виходячи з ціни, що діяла у місці надання послуги на дату її одержання.
Ціна на одержувану покупцем послугу визначається виходячи з ціни, що діяла у місці надання послуги на дату її одержання (п. 4.2 договору).
Умови оплати - 100% оплата покупцем вартості послуги та/або товару після надання продавцем документів за попередній місяць (п. 4.3 договору).
Як передбачено п. 4.4 загальна сума договору складається з суми всіх належним чином наданих послуг та отриманих покупцем товарів.
Відповідно до п. 11.1 договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до 29.02.2014. Договір вважається продовженим на один рік на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні від однієї із сторін не поступило письмового повідомлення про бажання розірвати договір.
За своєю правовою природою договір від 03.02.2014 №03022014 є договором купівлі-продажу (передача товару - паливно-мастильні матеріали) з елементами договору надання послуг (надання послуг СТО, мийки, шиномонтажу, ремонту автотранспорту та ін.).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
12.02.2014, 14.02.2014, 17.02.2014, 18.02.2014 та 27.02.2014 з рахунку СП "Марком" у формі ТОВ на користь ТОВ "АЗС-ОЙЛ ЛТД" було здійснено списання коштів в сумі 147000,00 грн, в якості оплати за бензин та ПММ згідно рахунків-фактур.
На виконання умов договору відповідач 28.02.2014 здійснив продаж палива позивачу з використанням смарт-карт на суму 50487,17 грн, що підтверджується видатковими накладними №0000000030 на суму 2893,20, №0000000031 на суму 2181,96 грн, №0000000032 на суму 16438,20 грн, №0000000033 на суму 9999,30 грн, №0000000034 на суму 13475,72 грн, №0000000035 на суму 4393,49 грн, №0000000036 на суму 1105,30 грн.
03.03.2014, 04.03.2014, 07.03.2014, 12.03.2014 та 14.03.2014 з рахунку СП "Марком" у формі ТОВ на користь ТОВ "АЗС-ОЙЛ ЛТД" було здійснено списання коштів в сумі 149155,00 грн, в якості оплати за бензин та ПММ згідно рахунків-фактур.
21.03.2014 відповідач здійснив продаж палива позивачу з використанням смарт-карт на суму 126210,30 грн, що підтверджується видатковою накладною від 21.03.2014 №0000000052.
Таким чином, з рахунку СП "Марком" у формі ТОВ на користь ТОВ "АЗС-ОЙЛ ЛТД" було здійснено списання коштів в сумі 296155,00 грн, про що свідчать платіжне доручення від 14.03.2014 №2962 (банк платника ПАТ "Укрсоцбанк"), банківські довідки від 10.04.2014 №16-01/728 (з ПАТ "Експобанк"), від 11.04.2014 №20 (з ПАТ "Артем-Банк"), від 14.04.2014 №15.1.16/194 (з ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна") та банківська виписка зі штампом №515 (з ПАТ "Креді Агріколь Банк") за період з 01.01.2014 по 10.04.2014.
Однак, відповідач здійснив продаж палива позивачу з використанням смарт-карт на суму 175697,47 грн. Факт отримання ПММ позивачем підтверджується підписом уповноваженої ним особи в графі "Отримав(ла)". В графі "Від постачальника" наявний підпис директора відповідача.
Вказане вище свідчить, що позивач перерахував відповідачу на 120457,53 грн більше, ніж було продано йому ПММ згідно видаткових накладних.
Доказів надання послуг та/або продажу товару на 120457,53 грн відповідачем не надано.
Слід звернути увагу, що позивач помилково зазначив, що за видатковою накладною від 28.02.2014 №0000000030 передано товар на суму 2873,20 грн тоді, коли за вказаною накладною передано товару на суму 2893,20 грн. Таким чином, сума поставки становить 175697,47 грн, а не 175677,47 грн як зазначає позивач, в результаті чого надлишково перераховано 120457,53 грн, а не 120477,53 грн, як заявлено у позові. Така помилка позивача врахована судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору.
25.03.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою №25/03/14, в якій просив відповідача повернути надлишково перераховані кошти в сумі 120477,53 грн, які були перераховані на його рахунок у період з 03.03.2014 по 14.03.2014. Вимога отримана представником відповідача - менджером 03.04.2014.
Відповідач відповіді на вимогу не надав, надлишково отримані кошти не повернув.
Частиною 1 ст.670 ЦК України передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.693 ЦК України).
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено недопоставку товару та/або ненадання послуг на суму 120457,53 грн, а позивач у вимозі від 25.03.2014 №25/03/14 просив перерахувати надлишково сплачені кошти, які відповідачем не повернуто, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовну вимогу та стягнув 120457,53 грн надлишково сплачених коштів.
Відповідач не надав ґрунтовних пояснень щодо суті спору, в засідання до суду першої інстанції представник не з'являвся, заперечень на позовну заяву надано не було.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 у справі №910/7468/14 - без змін.
2. Матеріали справи №910/7468/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.І. Рябуха
Судді Л.Г. Сітайло
Л.М. Ропій
