донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.01.2013 р. справа №28/5009/6132/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Марченко О.А.суддів Радіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: не з'явивсявід відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фабрика "Динамо" м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід27.09.2012р. (повний текст підписано 02.10.2012р.) у справі№28/5009/6132/11 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Орбіта" м.Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Фабрика "Динамо" м.Запоріжжя про розірвання договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р. та стягнення 900 638грн.92коп.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі №28/5009/6132/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми „Орбіта", м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства „Фабрика „Динамо", м. Запоріжжя про розірвання договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р. та стягнення 900 638грн.92коп. - задоволені частково та з Приватного акціонерного товариства "Фабрика "Динамо" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Орбіта" суму 633 780грн.83 коп. вартості поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкту оренди за договором оренди №1/02/10 від 01.02.2010р., суму 9 327грн.39коп. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Приватним акціонерним товариством "Фабрика "Динамо" м.Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення в частині задоволення позовних вимог щодо відшкодування вартості поліпшень на суму 633 780грн.83 коп. у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у цій частині рішення, обставинам справи. Зокрема, скаржник вважає, що у ПрАТ "Фабрика "Динамо", як орендодавця, відсутній обов`язок компенсувати вартість невід`ємних поліпшень об`єкта оренди.
Позивач наданим їм правом не скористався, у судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу залишити без задоволення.
Відповідач наданим їм правом не скористався, у судове засідання не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.
Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду про порушення провадження у даній справі та про відкладання розгляду справи сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма „Орбіта", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Фабрика „Динамо", м. Запоріжжя про розірвання договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р. та стягнення 900 638грн.92коп.
Позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства „Фабрика „Динамо", м. Запоріжжя обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №1/02/10 від 01.02.2010р., що укладений між ТОВ "НВФ "Орбіта" та ЗАТ "Фабрика "Динамо", згідно з умовами якого наймодавець повинен був передати об'єкт оренди наймачу в строк до 03.02.2010р. Однак, як зазначає позивач, відповідач своїх зобов'язань не виконав, не передав приміщення позивачу згідно з умовами договору за актом прийому-передачі, у зв'язку з чим, на підставі ст.766 ЦК України договір оренди, на думку позивача, підлягає розірванню. Крім того, позивач за власний рахунок здійснив невід'ємні поліпшення в орендованих приміщеннях на загальну суму 900 638,92грн. Отже, за твердженням позивача, вартість поліпшень підлягає відшкодуванню на підставі ст.778 ЦК України.
Ухвалою від 06.03.2012р. в порядку ст.41 ГПК України судом першої інстанції призначено комплексну судову експертизу, провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи. Ухвалою суду від 27.07.2012р. провадження у справі поновлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р. суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості вимог в цій частині.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення вартості поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкту оренди за договором оренди №1/02/10 від 01.02.2010р. на суму 633 780грн.83коп. суд першої інстанції виходив із висновків проведеної судової експертизи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
Так, за твердженням позивача, 01.02.2010р. між Закритим акціонерним товариством „Фабрика „Динамо" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою „Орбіта" (орендар) було підписано договір оренди №1/02/10 зі строком дії до 30.01.2013р., відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 711,1кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 9, другий поверх.
Як зазначає позивач, у подальшому, Закрите акціонерне товариство „Фабрика „Динамо" перейменовано в Приватне акціонерне товариство „Фабрика „Динамо" відповідно зі статутом останнього. Таким чином, належним позивачем по справі є Приватне акціонерне товариство „Фабрика „Динамо".
У відповідності до п.2.1 договору оренди, об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем до 03 лютого 2010р. з підписанням акту приймання-передачі, в якому відображається технічний стан об'єкту оренди та ступінь його придатності для використання за прямим призначенням. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору оренди.
Пунктом 2.2 договору визначено, що одночасно з підписанням акту приймання-передачі орендодавець забезпечує безперешкодний доступ працівникам орендаря до об'єкту оренди.
Згідно п.3.1 договору орендна плата узгоджена сторонами та складає: 17,00 гривень з урахуванням ПДВ 20% за 1 кв.м. площі, що орендується, за кожний календарний місяць та всього за об'єкт оренди у цілому за місяць складає 12 088,70грн., у тому числі ПДВ 20% 2 014,78грн. У зв'язку з проведенням орендарем проектних та ремонтно-будівельних робіт перед початком надання послуг на об'єкті оренди, на період до 31.03.2011р. сторони узгодили розмір орендної плати в сумі 1 000,00грн. з урахуванням ПДВ 20% 166,67грн. в місяць.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що після підписання акту приймання-передачі не пізніше трьох банківських днів орендар зобов'язаний внести орендну плату за період з дати підписання акту приймання-передачі та до останнього дня поточного місяця.
Строк дії договору встановлено до 30 січня 2013 року (п.6.1 договору).
Як встановлено місцевим господарським судом, 01.03.2010р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до вказаного договору оренди про наступне:
Відповідно до п.4.1.3 договору оренди сторони узгодили витрати Орендаря, здійснені по ремонту та реконструкції об'єкта оренди, в сумі 900 638,92грн. згідно з кошторисом, що додається (додаток №1). Дана угода підписана представниками сторін, підписи скріплено печатками.
08.06.2011р. позивачем було направлено ПАТ "Фабрика "Динамо" лист із пропозицією згідно з п.6.3.1 розірвати договір оренди з тих підстав, що всупереч п.2.1 договору об'єкт оренди ТОВ "НВФ "Орбіта" не переданий, а також вимагав перерахувати вартість поліпшень, які неможливо відокремити у сумі 900 638,92грн.
Як зазначає позивач, вказані вимоги залишені відповідачем без задоволення, що й стало підставою звернення до суду із даним позовом.
Наразі, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
Так, ст.759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно зі ст.129 Конституції України, ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - розірвання договору.
Статтею 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною 1 ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Враховуючи приписи вищенаведеного законодавства, для розірвання договору в судовому порядку необхідно доведення позивачем наявності істотного порушення його умов з боку відповідача.
Так, в обґрунтування своїх вимог в цій частині, позивач посилається на те, що ПАТ "Фабрика "Динамо" не виконало своїх зобов'язань щодо передачі ТОВ "НВФ "Орбіта" об'єкту оренди згідно з умовами договору. Зазначене є єдиною підставою, яка вказана позивачем для розірвання судом договору оренди.
Матеріали справи свідчать, що відповідачу була направлена вимога про розірвання договору оренди, до якої було додано додаткову угоду №2 про розірвання договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р.
Відповідно до змісту даної угоди, позивач пропонував розірвати договір оренди №1/02/10 від 01.02.2010р. з 03.06.2011р. (без зазначення причини). Вказаний лист був отриманий відповідачем 16.06.2011р. згідно з поштовим повідомленням.
За приписом ст.766 ЦК України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:
1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;
2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Пунктом 4.4.1 договору встановлені обов'язки орендодавця, а саме передати орендарю об'єкт оренди у відповідності до п.п.2.1, 2.2 даного договору.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
Правове визначення основних положень, що регулюють правовідносини найму (оренди) встановлено главою 58 Цивільного кодексу України.
Виходячи з положень ст.ст.759, 765 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. При цьому, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. З аналізу наведених норм можливо зробити висновок, що передача майна наймачу може посвідчуватися актом приймання-передачі або відповідними конклюдентними діями.
За твердженням відповідача, акти приймання-передачі приміщення були надані на підпис позивачу нарочно, але не були підписані з його боку та не повернуті. Також, відповідач зазначає, що фактично приміщення були передані у користування, забезпечено безперешкодний доступ до об'єкту оренди, посилаючись при цьому на проведення позивачем ремонтних робіт та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Так, на підтвердження користування позивачем орендованим майном відповідачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ДИ-0000051 від 26.02.2010р., №ДИ-0000067 від 29.03.2010р., №ДИ-0000105 від 28.04.2010р., №ДИ-0000134 від 31.05.2010р., №ДИ-0000161 від 30.06.2010р., №ДИ-0000190 від 15.07.2010р., №ДИ-0000223 від 31.08.2010р., №ДИ-0000251 від 28.09.2010р., №ДИ-0000306 від 30.11.2010р., №ДИ-0000336 від 29.12.2010р., які підписані та скріплені печатками сторін. З наведених актів вбачається, що у період з лютого 2010р. по грудень 2010р. відповідач надав позивачу послуги з оренди нежитлового приміщення за договором №1/02/10 від 01.02.2010р. вартістю 1 000грн.00коп. за місяць.
З наданих сторонами до матеріалів справи та у судових засіданнях пояснень суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що інших орендних правовідносин, крім договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р., між сторонами не існувало.
Таким чином, оскільки зазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо отримання послуг з оренди акцептовані позивачем, судова колегія вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою „Орбіта" було прийнято у користування майно, що є предметом договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р.
При цьому, у відповідності до договору підряду №29 від 12.12.2009р., додаткової угоди №1 від 01.03.2010р. до договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р. та постанови Хортицького РВ м.Запоріжжя ГУ МНС України в Запорізькій області від 16.02.2010р. позивачем здійснювались ремонтно-будівельні роботи, що підтверджує факт допуску позивача до орендованого ним приміщення.
Вказані обставини також викладені у Постанові Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2012р. у справі №7/5009/7419/11, якою скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2011р. у справі №7/5009/7419/11 про відмову у позові ПАТ "Фабрика "Динамо" до ТОВ "НВФ "Орбіта" про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати за договором оренди №1/02/10 від 01.02.2010р., пені, інфляційних втрат, 3% річних та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2012р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2012р. залишено без змін.
Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, факти встановлені під час розгляду справи №7/5009/7419/11 не повинні доводитися знову. При цьому, відсутність самого підписаного акту прийому-передачі не спростовує висновків суду, адже в даному випадку юридичне значення має фактичне користування орендарем об'єктом оренди. Підтверджені вищевказаними доказами конклюдентні дії свідчать про передачу майна в оренду, які спростовують твердження ТОВ "НВФ "Орбіта" про протилежне, а отже і наявність підстав для його відмови від договору на підставі ст.ст.651, 652, 766 ЦК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про недоведеність та безпідставність позовних вимог в частині розірвання договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р., а отже відмову у задоволенні позову в цій частині.
Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача суми 900 638,92грн. вартості поліпшень у зв'язку з проведенням ремонту приміщень, які неможливо відокремити від об'єкту оренди, судова колегія має зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди щодо відшкодування витрат не ремонт орендованого приміщення.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, а також умовами укладеного договору.
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено господарським судом, 12.12.2009р. (тобто до підписання сторонами договору оренди) ТОВ "НВФ "Орбіта" (замовник) уклало договір підряду №29 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Жилпромстрой» (підрядник), відповідно до умов якого доручив підряднику виконання ремонтно-будівельних робіт у приміщеннях №№110, 111, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 123, 124, 125 згідно з планом другого поверху будівлі літ.А-3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жукова, 9. Підрядник зобов'язався повністю завершити виконання робіт та здати готовий об'єкт у строк до 26.02.2010р. Вартість створення об'єкту за договірною ціною склала 900 638,92грн. (п.п.1.1, 2.1).
Згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт за вищевказаним договором та довідки вартості виконаних робіт за лютий 2010р. підрядником виконані роботи на суму 900 638,92грн.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 27.07.2011р. до договору підряду та акту приймання-передачі векселя від 27.07.2011р. вбачається, що ТОВ "НВФ "Орбіта" у рахунок оплати виконаних робіт передало підряднику простий вексель на суму 900 638,92грн.
Таким чином, позивач зазначає, що ним здійснено ремонт орендованого приміщення на суму 900 638,92грн., у зв`язку з чим просить вказану суму стягнути з відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.773, ч.ч.1, 3 ст.778 Цивільного кодексу України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця. Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Згідно з п.4.1.3 договору оренди сторони встановили, що орендар має право здійснювати за свій рахунок, за письмовою згодою орендодавця, ремонт, реконструкцію, перепланування та технічне переобладнання об'єкту оренди, пов'язане зі своєю діяльністю. Усі поліпшення об'єкту оренди, виконані орендарем за власні кошти, є власністю орендатора.
При цьому, даним пунктом договору не обумовлено питання щодо невід`ємних поліпшень.
Одночасно, сторони в договорі визначили обов'язкову наявність письмової згоди орендодавця на здійснення ремонтних робіт. Однак, конкретна форма вираження такої згоди ані договором, ані законом не визначена.
Як зазначено вище, згідно із п.3.1 договору сторони встановили, що у зв'язку з проведенням орендарем проектних та ремонтно-будівельних робіт перед початком надання послуг на об'єкті оренди на період до 31.03.2011р. сторони узгодили розмір орендної плати в сумі 1 000,00грн. з урахуванням ПДВ 20% 166,67грн. в місяць.
Також, додатковою угодою №1 від 01.03.2010р. до договору оренди сторони у відповідності із п.4.1.3 договору оренди узгодили витрати Орендаря, здійснені по ремонту та реконструкції об'єкта оренди, в сумі 900 638,92грн. згідно з кошторисом, що додається (додаток №1).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що п.3.1 договору оренди та додаткова угода №1 від 01.03.2010р. до договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р., підписання якої відповідачем не заперечується, є належним чином додержаною формою письмової згоди орендодавця на проведення ремонту.
Крім того, в матеріалах справи наявний лист ПрАТ «Фабрика «Динамо» вих. №31/3 від 02.03.2010р., згідно з яким останній узгодив витрати позивача на ремонт та реконструкцію спірного приміщення в сумі 900 638,92грн.
Як зазначено вище, відповідно до умов додаткової угоди згідно з п.4.1.3 договору оренди сторони узгодили витрати Орендаря, здійснені по ремонту та реконструкції об'єкта оренди в сумі 900 638,92грн. При цьому, договір не містить умови щодо обов'язкового погодження з орендодавцем проектно-кошторисної документації, переліку робіт та їх вартості, а лише отримання згоди на здійснення робіт.
Наразі, рішенням господарського суду Запорізької області від 11.01.2012р. у справі №32/5009/7874/11 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Фабрика "Динамо" до ТОВ "НВФ "Орбіта" про визнання недійсною додаткової угоди №1 до договору оренди №1/02/10 від 01.02.2010р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012р. рішення господарського суду у зазначеній справі залишено без змін.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обов`язок відповідача щодо відшкодування позивачу вартості поліпшень є доведеним, з огляду на положення ст.778 ЦК України.
Однак заявлений до стягнення розмір здійснених позивачем робіт є суперечливим з огляду на наступне.
Ухвалою від 06.03.2012р. судом першої інстанції було призначено судову комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені, зокрема питання: чи були виконані роботи по ремонту та реконструкції у спірних орендованих приміщеннях; в якому обсязі виконано роботи і яка їх відповідність проектно-кошторисній документації; щодо визначення вартості та фактичного обсягу проведених робіт; визначення фактичних затрат на виконані роботи.
Згідно з експертним висновком №1684б/100е від 23.07.2012р., зокрема визначено, що будівельні роботи, зазначені в пунктах 18-21, 43-45, 71-77, 83-85, 92,100, 112-113 Акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010р. не виконано взагалі, обсяги, зазначені в пунктах 4-17, 22-26, 46-51, 94-95, 98 цього акту завищені. Проведеним дослідженням визначено, що по об'єкту будівництва за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жукова, 9, станом на час огляду виконано будівельних робіт на суму 633 780,83грн. з урахуванням ПДВ.
Оскільки судом не встановлено підстав ставити під сумнів даний висновок судової експертизи, тому при визначені розміру заявленої для стягнення суми вартості поліпшень суд першої інстанції правомірно керувався даним експертним висновком.
Щодо моменту виникнення зобов`язання відповідача на відшкодування здійснених позивачем витрат на поліпшення приміщення, колегія суддів зазначає, що оскільки договором не встановлено обов`язку та строку відшкодування здійснених поліпшень, тому в даному випадку, апеляційний суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо відшкодування витрат на проведення поліпшень застосувати положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідно до вимог якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, 08.06.2011р. позивачем було направлено ПАТ "Фабрика "Динамо" лист із пропозицією розірвати договір оренди, а також з вимогою перерахувати вартість поліпшень, які неможливо відокремити у сумі 900 638,92грн. Докази направлення вказаного листа відповідачу залучені до матеріалів справи. Заперечень відповідача з цього приводу суду не надано.
Таким чином, на момент звернення позивача із даним позовом до суду, у відповідача виникло зобов'язання по відшкодуванню вартості поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкту оренди за договором оренди №1/02/10 від 01.02.2010р. в сумі 633 780,83грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає правомірними доводи суду першої інстанції, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 633 780,83грн. вартості поліпшень, яка визначена на підставі висновку комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог.
Рішення господарського суду Запорізької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.
Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі №28/5009/6132/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.
Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Фабрика „Динамо", м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2012р. у справі №28/5009/6132/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
У судовому засіданні 29.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови підписано 01.02.2013р.
Головуючий О.А. Марченко
Судді: О.О. Радіонова
В.М. Татенко
Надруковано: 5 прим.
1 - позивачу;
1 - відповідачу;
1 - до справи;
1 - гос. суду Запорізької області;
1 - ДАГС.
