ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
18.04.14 № 910/7083/14. Суддя Ващенко Т.М., розглянувши
позовну заяву Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Хрещатик"
до Приватного підприємства Фірма "Вір'єм"
про визнання укладеними договорів
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Хрещатик» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Вір'єм» про визнання укладеними договорів.
Подана Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Хрещатик» позовна заява про визнання укладеними договорів не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Згідно з ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
В поданій позовній заяві № 99/11 від 05.02.14. об'єднано кілька вимог, а саме вимоги про визнання укладеним Договору № 540.2 від 01.01.11. та Договору № 540.1 від 01.01.11.
При цьому, для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено два окремі договори. При вирішенні спору судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для визнання укладеними вказаних договорів.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами.
Хоча заявлені позивачем вимоги пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту права, однак, обсяг матеріалів, наданих позивачем до кожного зі спірних договорів, підлягає обов'язковому дослідженню та ретельному вивченню.
При цьому, підлягають встановленню обставини щодо підстав для визнання укладеним окремо кожного договору, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги що виникли у позивача до відповідача. Судом має бути надана правова оцінка наявності підстав для визнання договорів укладеними.
Таким чином, враховуючи все викладене вище в сукупності суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що суперечить правилам ст. 58 ГПК України, внаслідок чого, зазначений позов підлягає поверненню без розгляду.
Вказану правову позицію також висловлено в постанові Вищого господарського суду України № 905/2792/13 від 18.07.13., постанові Вищого господарського суду України № 917/207/13-г від 30.04.13.
Окрім того, жодних перешкод у зверненні позивача до суду з окремими позовами кожним з договорів окремо не існує.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що адреса, на яку позивачем було направлено поштову кореспонденцію є: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, б. 13, Літ. А, нежиле приміщення № 52А.
Разом з тим, за даними Інформаційно-ресурсного центру www.irc.gov.ua (http://www.irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) вбачається, що адресою відповідача є 01001, м. Київ, вул. Заньковецької, будинок 8, квартира 32.
Доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами на вказану адресу відповідача позивачем не подано.
Таким чином, враховуючи все викладене в сукупності, в суду відсутня можливість встановити факт направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником недотримано вимог ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя Т.М. Ващенко
