Справа № 2-1132/11
Категорія
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Романа О. А. ,
при секретарі - Кішинському М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві
заяву ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_2
про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м.Києва від 01 квітня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_1
про стягнення аліментів на утримання дитини,
В С Т А Н О В И В :
Заочним рішенням Подільського районного суду м.Києва від 01.04.2011 року позов задоволено та вирішено:
-«Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Чуднів Житомирської області на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м.Києва аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м.Києва, в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян, починаючи з 01 грудня 2010 р.до досягнення дитиною повноліття.» (а.с.31)
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 19.02.2014 року, заяву ОСОБА_5 задоволено та ухвалено:
-«У виконавчому провадженні №26429779, відкритому державним виконавцем державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції у Київській області - Бабаєвою Є.В. від 06.04.2011року, у виконання рішення Подільського районного суду м.Києва по справі №2-6908/10 від 01.04.2011р., яким передбачено стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Чуднів Житомирської області на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м.Києва аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м.Києва,в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу,але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян, починаючи з 01 грудня 2010 р.до досягнення дитиною повноліття, замінити ОСОБА_3 на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку м.Києва (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).» (а.с.73)
Згідно з ухвалою Колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва від 09.04.2014 року, ухвала Подільського районного суду м.Києва від 19.02.2014 року, залишена без змін.(а.с.117-119)
05.03.2014 року, а уточнивши заяву 06.05.2014 року, ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_2, звернувся в суд із заявою та просить:
-«Скасувати заочне рішення Подільського районного суду м.Києва від 01 квітня 2011 року у справі 758/16281/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.» (а.с.а.с.80-82, 131-133)
Свою вимогу мотивує тим, що судових повісток про розгляд справи він не отримував, оскільки фактично проживав не по місцю своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, а за адресою: АДРЕСА_2.
Про рішення суду дізнався лише 28.02.2014 року.
Крім того, обґрунтування позову про те, що він не приймав участі у вихованні доньки та не надавав матеріальної допомоги на утримання дитини, не відповідає дійсності.
-«При будь - якому зверненні Позивача до Відповідача відносно надання матеріальної допомоги, Відповідач відразу ж надавав необхідну допомогу для матеріального забезпечення своєї доньки».
Зазначені обставини можуть бути підтвердженні поясненнями свідка.
В судовому засіданні ОСОБА_7, яка представляє інтереси ОСОБА_1 заяву підтримала з підстав викладених вище.
Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 в задоволенні заяви просить відмовити, мотивуючи тим, що докази поважності неявки відповідача в судове засідання суду не надані. Також не вважає, що пояснення свідків має істотне значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява задоволенню не підлягає на підставі ст.232 ч.1 ЦПК України, яка передбачає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із судових повісток (а.с.10,13,17,19,21), адресованих ОСОБА_1, вони надсилалися по місцю його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, що відповідає довідці ВГІРФО у Житомирській області за №4/1312 від 10.03.2011р.(а.с.26)
З викладеного суд робить висновок, що як підставу для скасування заочного рішення, у зв»язку неотриманням відповідачем судових повісток, суд до уваги не беру, з урахуванням вимог ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яка передбачає, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов»язані протягом десяти днів після прибуття до новоно місця проживання зареєструвати місце проживання.
В матеріалах справи відсутні докази, які свідачь про тимчасове місце реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_2.
Крім того, суд не вважає, що пояснення свідків, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд також бере до уваги її обґрунтування, з якого вбачається, що матеріальна допомога до утримання дитини надавалася нерегулярно і лише після звернення позивачки.
На підставі викладеного,
-ст.6 ЗУ«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»
керуючись ст.ст.231,232,293,294 ЦПК України,суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні заяви, ВІДМОВИТИ.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. А. Роман
