НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 182/334/14-к
Провадження № 1-кп/0182/217/2014
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2014 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого-судді Борисової Н.А.
при секретарі Величко Л.П.
з участю прокурора Тарана М.С.,
потерпілого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі кримінальне провадження стосовно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Нікополя, Дніпропетровської області, гр. України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, проживає та зареєстрований: АДРЕСА_2, раніше судимого:
18.06.2009 року Нікопольським міськрайонним судом за ст..ст. 187 ч.2, 186 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
звільнений 16.10.2013 року умовно-достроково на 1 рік 25 днів, згідно ухвали Апеляційного суду Харківської області,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Миколаївка, Софіївського району, Дніпропетровської області, гр. України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, проживає та зареєстрований:АДРЕСА_1, раніше судимого:
02.04.2013 року Нікопольським міськрайонним судом за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, ст.75,76 КК України - 1 рік,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Нікополя, Дніпропетровської області, гр. України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, проживає та зареєстрований:АДРЕСА_1, раніше судимого:
29.11.2011 року Нікопольським міськрайонним судом за ст.185 ч.2, 185 ч.1, 70 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, ст.75,76 КК України - 1 рік,
03.02.2012 року Нікопольським міськрайонним судом за ст.309 ч.1,70ч.4КК України до 3 років позбавлення волі, ст.75,76 КК України - 2 роки,
за правовою кваліфікацією ст.187 ч.2 КК України, суд -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, групою осіб здійснили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_1 за наступних обставин.
18 листопада 2013 року приблизно о 22 годині ОСОБА_2,який раніше вчинив розбій, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку № 217 по вул. Шевченка,в м. Нікополі, Дніпропетровської області, під вигаданим приводом зупинили потерпілого ОСОБА_1 та попросили «запалити».
Почувши відмову потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_4, тримаючи в руках предмет зовні схожий на автомат, наполягав на вимозі. При цьому, потерпілий, побачивши в руках у ОСОБА_4 предмет, який зовні схожий на автомат, сприйняв його за справжню зброю та реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, злякавшись почав тікати.
З метою заволодіння чужим майном ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наздогнали потерпілого та напали на нього.
При цьому, ОСОБА_2, реалізуючи спільну з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мету на заволодіння майна потерпілого, наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого, від чого останній присів. Після чого, ОСОБА_3 наніс один удар ногою по обличчю потерпілого ОСОБА_1, від якого останній впав на землю. Потім, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 умисно, з метою досягнення спільної злочинної мети, спільно почали наносити удари ногами по обличчю потерпілого. В процесі побиття потерпілого, ОСОБА_2, помітив на пальці правої руки потерпілого золоту каблучку та намагався її зняти.
В цей час ОСОБА_4, реалізуючи спільну з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мету на заволодіння майна потерпілого, умисно наніс предметом, зовні схожим на автомат, удар по голові потерпілого, чим подавив його волю до супротиву.
Після чого, ОСОБА_2 зняв з пальця правої руки потерпілого золоту каблучку та спробував зняти з пальця лівої руки потерпілого іншу каблучку, але не зміг.
В цей час ОСОБА_4, маючи при собі предмет зовні схожий на автомат, продовжуючи реалізовувати спільну з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 мету на заволодіння майна потерпілого, приставив дуло зазначеного предмету до голови останнього, тобто погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я, почав вимагати від ОСОБА_1 передачі їм іншого належного останньому майна. ОСОБА_1, реально сприймаючи погрозу, зняв з пальця лівої руки золоту каблучку та передав ОСОБА_2, який в цей час разом з ОСОБА_3 перебували поруч і своєю присутністю здійснювали психологічний тиск на потерпілого. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знову продовжили наносити удари ногами та руками по обличчю потерпілого ОСОБА_1
Потім, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати спільну з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мету на заволодіння майна потерпілого, почав вимагати у потерпілого передачі йому мобільного телефону. Потерпілий ОСОБА_1, злякавшись та реально сприймаючи загрозу своєму життю та здоров'ю, передав ОСОБА_2 свій мобільний телефон.
Після чого, обвинувачені нанесли декілька ударів кожен ногами по обличчю потерпілого ОСОБА_1, який знаходився на землі та з викраденим майном зникли з місця пригоди.
В результаті розбійного нападу, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили потерпілому ОСОБА_1, тілесні ушкодження у вигляді саднин, синця та двох забитих ран обличчя, синця нігтьової фаланги третього пальця правої кисті, які відпостяться до категорії легких тілесних ушкоджень та заволоділи майном потерпілого: золотою каблучкою вагою 5 грам вартістю 1300 грн., золотою каблучкою вагою 4 грами вартістю 1000 грн., мобільним телефоном «Нокіа 7210с», вартістю 120 грн. з сім картою «МТС» - 10 грн., які належать ОСОБА_1 Внаслідок чого заподіяли матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 2430 грн.
Обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_3 визнали свою провину частково, а обвинувачений ОСОБА_2 взагалі не визнав свою вину та кожний з них пояснив наступне.
ОСОБА_4 пояснив, що разом з ОСОБА_3, який деякий час проживав у нього, вони гуляли та випадково зустріли ОСОБА_2 з яким повернулися до нього додому, де розпили пляшку горілки втрьох та пішли гуляти. Коли вийшли, то у дворі знайшли іграшковий автомат чорного кольору, який він повісив на плече та носив з собою. По дорозі, в районі СШ № 20, вони зустріли потерпілого, який йшов їм назустріч та як йому здалося був п»яним. Стверджує, що він попросив запалити у потерпілого. Навіть пропонував йому стрельнути з автомату в обмін на цигарку та саме він першим побіг за ним, коли той «послав» його. Наздогнав та вдарив, з метою провчити. В той момент коли він побіг за потерпілим, автомат впав у нього з плеча. Від першого удару кулаком в голову потерпілий впав. Бив він його правою рукою чи то в скроню чи то у щелепу. Потім він сказав йому «якщо вдяг каблучки то хіба можеш мурчати» після чого потерпілий сам зняв золоті каблучки і передав йому. Потім підбігли ОСОБА_3 і ОСОБА_2. Били потерпілого тільки він і ОСОБА_3. Стверджує, що золоті каблучки саме він намагався викинути,коли побачив потерпілого, який вийшов з машини ППС.
ОСОБА_3 суду пояснив, що разом з ОСОБА_4 вони супроводжували ОСОБА_2 в район ЖД вокзалу. Особисто їм з ОСОБА_4 потрібно було придбати цигарки. Дійсно у ОСОБА_4, який був найп»яніший серед них, іграшковий автомат, який він знайшов на дитячому майданчику. Стверджує, що саме ОСОБА_4 питав запалити у потерпілого. Потім потерпілий побіг, а ОСОБА_4 за ним. Він його наздогнав та вдарив, але він не зрозумів хто з них впав, тому побіг за ними на інший бік вулиці. Підбігши до них, він вдарив двічі ногою в обличчя потерпілого, який лежав на землі ніби за те що він образив його товариша. В його присутності ОСОБА_4 завдавав ударів потерпілому у потилицю і по обличчю. На обличчі у потерпілого була кров. В який момент потерпілий передав каблучки та телефон ОСОБА_4 він не бачив. Потерпілий лежав на землі як «бревно» та не ворушився. Тому коли підійшов до них ОСОБА_2 він перевернув потерпілого на спину та подивився чи живий він ще. Після чого ОСОБА_4 сказав, що досить його бити. Особисто він підібрав пляшку пива, яка лежала поруч з потерпілим. А також відшукав автомат, який забрав з собою.
ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно розпив пляшку горілки з обвинуваченими після чого пішли гуляти. В його присутності ОСОБА_4 випадково знайшов іграшковий автомат з пластиковими кульками і навіть раз стрельнув. Коли зустріли потерпілого, то саме ОСОБА_4 просив у нього запалити та між ними, як він зрозумів, виникла сварка. Потерпілий побіг на протилежну сторону вулиці слідом за ним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Стверджує, що він був дуже сильно п»яний та розмовляв по мобільному телефону, тому не звертав уваги, що відбувається на протилежній стороні вулиці. Коли він підійшов до них, то автомат знаходився в руках у ОСОБА_3, а потерпілий лежав обличчям у землю, у траві. Було дуже багато крові та тротуарі, тому він перевернув потерпілого аби подивитися чи живий той. Він дихав та вони пішли в магазин «АТБ» купили цигарки, пиво та пішли гуляти в районі міськводоканалу, де їх затримали співробітники міліції. Стверджує. Що йому невідомо про каблучки та мобільний телефон навіть не знає, хто з обвинувачених куди завдавали удари потерпілому. Особисто він цього не робив. Тому ні в чому не винен.
Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що в період часу з 21 по 22 годину, він повертався додому в районі СШ №20. Йому назустріч йшли обвинувачені, які підійшли до нього та ОСОБА_2 попросив запалити. Він відповів,що не палить. При цьому він спочатку помітив у ОСОБА_4 на плечі автомат чорного кольору, який особисто він сприйняв як справжню зброю. Для того, щоб уникнути конфлікту, він перейшов на протилежну сторону вулиці, яка більш освітлена. ОСОБА_2 став кричати «стій» і побіг за ним першим і наздогнав його, вдарив рукою в обличчя. Від чого він присів. В цей час підбігли ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і почали усі бити ногами. При цьому ОСОБА_2 говорив «я тебе вб»ю» і нецензурно лаявся, напевно через те, що він почав тікати. Удари наносили по голові та тулубу. Кілька разів вдарили автоматом по потилиці, вважає, що бив ОСОБА_4 у якого постійно знаходився автомат та який перебував у нього за спиною. Під час побиття ОСОБА_2 зняв у нього з правої руки золоту каблучку, а потім намагався зняти каблучку з лівої руки, але не міг. Тоді, приставили до його голови автомат і ОСОБА_2 в цей момент зняв каблучку. Він реально злякався, що можуть вистрелити з автомату. Обвинувачені один одному передавали його речі, які відбирали у нього. Коли ОСОБА_2 спитав, що у нього в кишенях, то він витяг і передав йому мобільний телефон. Після того, коли все відібрали, нанесли йому ще кілька ударів і побігли. А він залишився лежати. Випадкові перехожі викликали міліцію та він описав нападників, яких затримав наряд ППС з його участю, за СШ № 20. При цьому у обвинувачених була його пляшка пива, мобільний телефон, який був у ОСОБА_4 та золоті прикраси. які вилучили у ОСОБА_3. Стверджує, що запам»ятав одяг обвинувачених, так у ОСОБА_2 був світлий костюм та темна спортивна куртка, на ногах кросівки. У ОСОБА_3 була спортивна куртка з жовтими смугами та через плече маленька сумка. ОСОБА_4 був вдягнутий у темний одяг, а на голові чорна шапка з зеленими смужками. Під час затримання у ОСОБА_4 також знаходився автомат. Претензій матеріального характеру о обвинувачених він не має.
Вина обвинувачених у вчиненні зазначених правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження, які за клопотанням прокурора та за згодою сторін кримінального провадження досліджені під час судового розгляду. Так, згідно заяви потерпілого ОСОБА_1 (а.п.9), він будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, одразу ж після вчинення стосовно нього правопорушення, повідомив що невідомі особи, застосувавши насилля стосовно нього що є небезпечним для його життя і здоров»я, погрожуючи предметом, схожим на автомат, відібрали у нього 2 каблучки і телефон. Відповідно до висновку судово-мндичної експертизи № 837 від 21.11.2013 року ( а.п.84) у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден, синця та двох забитих ран обличчя, синця нігтьової фаланги 3-го пальця правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Які утворилися від дії тупих твердих предметів або від ударів об такі предмети. Давність їх спричинення відповідає строку 18.11.2013 року. Під час огляду місця події, а саме в момент затримання обвинувачених, що відбулося позаду будинку №212/3 по вул. Шевченка, в м.Нікополі, 18.11.2013 року в період часу з 22 години 30 хвилин до 23 години ( а.п.10-15 з фото таблицею) на бетонному бордюрі біля теплопроводу, де сиділи обвинувачені виявлені та оглянуті дві обручки з металу жовтого кольору ніж з рукояткою коричневого кольору, предмет схожий на автомат з маркуванням, на траві мобільний телефон « Нокіа 7210c", в телефоні відсутня сім карта та задня панель. Обручки та мобільний телефон передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1(а.п.19). згідно висновків щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції від 18.11.2013 року за № 739,738,737 ( а.п.26,46,64) обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на момент їх затримання, яке відбулося одразу ж після вчинення ними правопорушення перебували у стані алкогольного сп»яніння. Одразу ж після затримання у ОСОБА_2 були вилучені особисті речі, а саме кросівки та спортивні штани які були вдягнуті на ньому та на яких були плями бурого кольору схожі на кров ( а.п.33). У обвинуваченого ОСОБА_3 було вилучене взуття чорного кольору зі слідами бурого кольору ( а.п.53). У обвинуваченого ОСОБА_4 у лівій кишені куртки виявлено та вилучено задню панель та акумулятор до телефону «Нокіа» (а.п.71). Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 1064 від 23.12.2013 року ( а.п.121-124) згідно висновку експерта № 632к від 13.12.2013 року Кров потерпілого ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, зі ізосерологічною системою АВО. В слідах на кросівці на ліву ногу, які належать ОСОБА_3 встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні слідів крові, в зазначених об»єктах виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цих слідів за рахунок крові особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, зі ізосерологічною системою АВО. Оскільки виявлений в цих слідах антиген А являється групо специфічним для крові потерпілого ОСОБА_1, тому не виключена можливість походження вказаних слідів за рахунок крові потерпілого. При цьому обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив,що особисто у нього тілесних ушкоджень не було, що також було очевидним під час його затримання одразу ж після скоєння правопорушення. Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 1063 від 23.12.2013 року ( а.п.128-131) в слідах на спортивних штанах і на кросівці на праву ногу , які належать ОСОБА_2 і були вилучені у нього під час затримання, встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні слідів крові, в зазначених об»єктах виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цих слідів за рахунок крові особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, зі ізосерологічною системою АВО. Оскільки виявлений в цих слідах антиген А являється групо специфічним для крові потерпілого ОСОБА_1, тому не виключена можливість походження вказаних слідів за рахунок крові потерпілого. При цьому посилання обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що він намагався підняти потерпілого ОСОБА_1 і в цей момент міг забруднити свій одяг, спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_1, який прямо вказав у судовому засіданні на те, що саме ОСОБА_2 побіг за ним, наздогнав його та почав бити першим, поваливши на землю. Після чого підбігли ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та також били його. Наявність крові, яка може належати потерпілому на кросівці на ліву ногу, що належить ОСОБА_3 та на кросівці на праву ногу та спортивних штанах ( пляма розташована на лицевій поверхні передньої і задньої правої половинки штанів, а також на лицевій поверхні задньої лівої половинки штанів в 14 см від нижнього вільного краю), що належать ОСОБА_2 підтверджує покази потерпілого, що його били з різних боків одночасно, а ОСОБА_4, на одязі якого відсутні сліди крові, застосовував у цей час автомат, тримаючи його біля голови потерпілого та знаходячись позаду нього. Крім того, під час слідчого експерименту (а.п.192-196), проведеного з участю потерпілого ОСОБА_1 відеозапис якого було переглянуто під час судового розгляду, підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що першим за потерпілим побіг саме ОСОБА_2, який збив його з ніг. Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що саме ОСОБА_2 знімав з його руки другу каблучку, бо у нього на руці була власна каблучка із срібла, яку він добре розглядів, коли лежав на землі. При цьому ОСОБА_2 не заперечував, що серед трьох обвинувачених лише він носив каблучку зі срібла, яку в нього було вилучено під час затримання. До того ж, потерпілий стверджував, що обвинувачені під час нападу на нього передавали один одному його каблучки та мобільний телефон. Крім того, наявність синця нігтьової фаланги 3-го пальця правої кисті вказує на те, що каблучка була примусово знята у потерпілого. За таких обставин у суду немає підстав сумніватися в показах потерпілого, які послідовні. До того ж обвинувачені не заперечували про те, що перебували у стані сильного алкогольного сп»яніння та стверджували, що можуть чогось не пам»ятати. Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що він почав тікати від обвинувачених, бо сприйняв автомат за справжній, який згідно висновку експерта №32/07-509 від17.12.2013 року (а.п.139,140) вогнепальною зброєю не являється, а є іграшковим пневматичним автоматом М 40 для стрільби круглими полімерними кульками діаметром 6 мм. А потім, відчуваючи перевагу нападаючих,що їх було троє та враховуючи, що ОСОБА_4 приставляв до його потилиці автомат, з метою допомогти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволодіти його майном, він вважав, що його можуть вбити, тобто відчув реальну загрозу своєму життю і здоров»ю, тому не чинив опору. Таким чином очевидно, що стосовно потерпілого було застосоване насилля, що є небезпечним.
Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що вина обвинувачених у вчиненні зазначеного правопорушення доведена, саме за правовою кваліфікацією за ч.2 ст.187 КК України напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя і здоров»я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, а стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 також особою, яка раніше вчинила розбій.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги велику ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, враховує пом»якшуючі обставини, до яких відносить щиросердне каяття обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3, враховує думку потерпілого, який наполягав на ізоляції обвинувачених від суспільства, але на менший строк ніж пропонував прокурор. Суд враховує роль кожного з обвинувачених під час вчинення правопорушення та відомості особу кожного з обвинувачених, які посередньо характеризуються за місцем проживання, ніде не працюють і не навчаються, неодноразово притягаються до кримінальної відповідальності за вчинення корисного злочину у складі групи осіб, який кожен із них вчинив в період невідбутого покарання, застосувавши насилля, яке було небезпечним для потерпілого в момент нападу, і вважає, що кожному з них слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 71 КК України. Суд не находить підстав для призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, та вважає можливим застосувати в цій частині ст. 69 КК України, оскільки цивільний позов потерпілим не заявлений, майно, яким заволоділи обвинувачені під час нападу повернуто потерпілому, особистого майна, яке б належало обвинуваченим не встановлено. Крім того, відповідно до вимог ст. 124 ч.2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.69 КК України, ст.ст.124,370,371,374,376 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавленні волі строком на сім років без конфіскації майна.
Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 18 червня 2009 року та остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на вісім років, без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання рахувати з 19 листопада 2013 року, згідно протоколу затримання.
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавленні волі строком на сім років без конфіскації майна.
Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 02 квітня 2012 року та остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років шість місяців, без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання рахувати з 18 листопада 2013 року, згідно протоколу затримання.
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавленні волі строком на сім років без конфіскації майна.
Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 03 лютого 2012 року та остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років шість місяців, без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання рахувати з 19 листопада 2013 року, згідно протоколу затримання.
Запобіжний захід стосовно засуджених залишити без змін у вигляді - тримання під вартою.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі чотириста вісімдесят дев»яти гривень.
Речові докази: дві каблучки, мобільний телефон залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_1, іграшковий автомат, ніж - знищити.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Головуючий :
