Адвокаты по наследственным делам
Отзывы о нас
С огромной благодарностью отзываемся о всех, кто принимал участие в создании сайта. Ваш портал на сегодняшний день - уникальный в своем роде. Как здорово, что есть такие полезные интернет проекты. Этот портал весьма прост в пользовании. На нем здорово проводить свободное время - просто, удобно,быстро.

Огромнейшее спасибо создателям этого интернет портала!!! Он действительно - находка! Всё просто отлично!!! Дерзайте!

Здравствуйте!. Совершенно случайно набрел на этот интернет портал, чему сильно рад и доволен! С большим удовольствием размещу ссылку на своей страничке в интернете!
Наши услуги

Вопрос к юристу по наследству:

Статьи
Право власності на спадок

Право власності на спадок Визнання прав власності на спадок (зразок судової справи), позовна заява про спадщину

Наследство по завещанию: раскрываем юридические ...

Наследство по завещанию: раскрываем юридические секреты Завещание необязательно гарантирует выполнение воли наследодателя, ведь в некоторых случаях можно признать завещание недействительным

На Сорочинський ярмарок – до Єкатеринбурга

    На Сорочинський ярмарок – до Єкатеринбурга

    На Уралі українці створили своєрідну маленьку батьківщину

    Олександр ВЕРТІЛЬ,«Урядовий кур’єр» Суми — Єкатеринбург — Суми

    Знайти будинок № 9 в Університетському провулку в Єкатеринбурзі виявилося доволі просто. Перехожі відразу вказали на приміщення гірничого університету — одного з провідних вишів міста і краю. Коли на дверях аудиторії побачив табличку «Паняк Стефан Григорович», переконався: не помилився. А вже за якусь хвилину-другу розмовляли із земляком рідною українською мовою в далекій від України російській глибинці.

    Професор, науковець, активіст і патріот

    Зі Стефаном Григоровичем спершу познайомилися заочно — через електронне листування. А коли випала нагода побувати на Уралі, домовилися про зустріч. Як запевнив земляк, буде не тільки про що погомоніти, а й багато чого побачити, відчути, зрештою — зрозуміти, наскільки міцне земляцьке братство. І в цьому твердженні не було жодного перебільшення. Бо справді, українська культурно-національна автономія на Уралі — одна з масових, потужних і активних. І завдяки насамперед її міцному організаційному ядру на чолі зі Стефаном Паняком.

    Уродженець Львівщини, він закінчив Львівський державний університет 1965 року і одержав направлення до Свердловська. Як і тисячі українців, з бажанням поїхав працювати саме на Урал, бо хто б що казав, а в ті часи випускники українських та інших вишів залюбки брали направлення до Сибіру, Далекого Сходу, на Північ і в згаданий край. Своєрідним магнітом слугували високі заробітки, ясні перспективи на одержання хоч якогось житла, можливість закласти непоганий фундамент для подальшого службового зростання.

    У всіх цих принадах і перевагах Стефан Григорович переконався на власному досвіді. Його сьогоднішній послужний список викликає глибоку повагу. Професор Уральського гірничого університету, доктор геолого-мінералогічних наук, завідуючий кафедрою, автор кількох монографій і більш як сотні наукових праць із математичного моделювання природних процесів (сфера наукових уподобань складна, цікава і малодосліджена), кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, почесного знака «Патріот України», удостоєний Почесних грамот МЗС та Верховної Ради, його ім’я занесене до «Книги пошани України». Одне слово, зроблено багато корисного і потрібного, за що й має пошанування.

    Ось такі вони, уральські українки. Фото надані Українською національно-культурною автономією в Єкатеринбурзі

    Духовна сув’язь — особлива

    Та як істинний українець Стефан Паняк не міг забути свою і маленьку, і велику батьківщину, бо, як говорить, любов до рідної землі всотується з раннього дитинства, разом із маминими піснями, татовими мудрими і розважливими розмовами про село, домівку, стежку в полі… Тож усі майже 50 років відчував і відчуває нині духовну сув’язь з Україною, Львівщиною, селом Кам’яним.

    І таких, як він, у місті тисячі. Адже за результатами перепису населення наприкінці 80-х років минулого століття лише в Єкатеринбурзі назвали себе українцями майже 50 тисяч жителів, а в Свердловській області — вдвічі більше. Тож після розпаду СРСР українці на Уралі (і не тільки там) опинилися за кордоном і вирішили створити організацію, яка об’єднала б земляків.

    Але це — офіційне визначення. А якщо простіше: для того, щоб зустрічатися в земляцькому колі, разом відзначати національні свята, вшановувати видатних співвітчизників, організовувати концерти, гуртом заспівати українську пісню, яка завжди як бальзам для спраглої душі.

    Вочевидь, є якась закономірність у тому, що абревіатури перших організацій українських уральців співзвучні географічній назві цього краю. У квітні 1992 року в Єкатеринбурзі створили Уральську регіональну асоціацію українців (УРАУ), а в квітні 1996-го назву географічно «розширили» — УАУ.

    Втім, цю абревіатурну традицію порушили 2004 року, коли на базі асоціації з’явилася потужніша структура — Українська національно-культурна автономія (УНКА). І головна скрипка в цьому національно-організаційному оркестрі належала Стефану Паняку, який очолював автономію понад 16 років. Хоч, як наголошує, без численних добровільних помічників йому нічого не вдалося б зробити.

    На жаль, за останні роки в Росії ліквідовані дві українські громади федерального рівня ОУР — Об’єднання українців Росії і ФНКА «УР» — Федеральна національно-культурна автономія «Українці Росії» (у їх створенні лідер уральських українців брав безпосередню участь, належав до керівних органів). Наприкінці минулого року керівники регіональних українських організацій РФ змушені були створювати нову громадську організацію федерального рівня, яку назвали УКР — Український конгрес Росії. Передавши керівництво в місцевій УНКА Петру Щербині, Стефан Паняк із земляками створюють філію УКР у Свердловській області. Але роботу не обмежують рамками місцевих громад, а входять до організацій найвищого рангу: Світового конгресу українців (СКУ) і УВКР (Української всесвітньої координаційної ради. Стефан Григорович брав участь в усіх Всесвітніх форумах українців, а на четвертому був одним із його модераторів. 2001 року разом з В. Коломацьким заснували для українців діаспори перший Інтернет-сайт «Кобза — українці Росії» (kobza.com.ua), який став своєрідною енциклопедією життя наших земляків за межами Батьківщини.

    Сьогоднішнє організаційне ядро осередку налічує приблизно 50 чоловік, а в масових заходах постійно беруть участь значно більше. Хоч це однозначно менше, ніж було, приміром, десять років тому. Причин кілька, але основна — вікова. Як-не-як, а час бере своє, і ті, хто приїхали сюди в 1960-1970-х, якщо не на пенсії, то вже майже пенсіонери.

    А ось їхні діти та онуки не дуже квапляться до земляцтва: народжені в Росії, вони закінчували російськомовні школи (про українські залишається тільки мріяти), сформувалися в іншому національному середовищі, щоправда, охоче визнають національне коріння. Тобто все залежить від домашнього виховання — дотримання національних традицій, вивчення мови, ознайомлення з культурою, мистецтвом тощо. Одне слово, проблема є, хоч багато хто не схильний вбачати в цьому трагедію.

    Однак і сьогоднішніх активістів цілком досить, аби життя не жевріло, а буяло. Серед них — заступник голови УНКА Наталія Царегородцева, саме вона перебрала на себе значну частину численних турбот, відомий професор-медик, хірург Микола Кернесюк, невтомна Олена Букий, колишній будівельник Петро Щербина, який матеріально підтримує заходи автономії. А ще — Іван Гордієнко, Ніна Гречана, Микола Сергієнко, Павло Лугінін, отець Микола Ладюк, який править службу для земляків-вірян українською мовою. У кожного — власна, почасти складна, а інколи дуже складна біографія. Але всі — справжнє гроно відданих і талановитих українців, які не забувають, чийого вони роду-племені.

    Доволі складно перерахувати бодай основну частину культурно-мистецьких заходів, організованих на уральській землі. Чого тільки варті традиційні Сорочинські ярмарки, що їх улаштовують активісти в рідному для них місті!

    Уявімо розкішний центральний парк «Зелена гай», простору галявину, імпровізовану сцену, кілька куренів, оздоблених в українському стилі. На столах — пампушки, вареники, домашня ковбаса, пиріжки, борщ... А ще кварта з… Самі розумієте, з чим. Гостей — сила-силенна. Бо не щодня випадає скуштувати смачних страв української кухні, приготованих умілими руками господинь-україночок.

    А що вже пісень, розваг, танців! Навіть своя неповторна Солоха у талановитому виконанні Галини Земцової. Серед гостей — Генеральний консул України в Єкатеринбурзі Володимир Бондаренко, ректор Уральського гірничого університету Микола Косарев, представники міської Думи… І хай це не той знаменитий полтавський ярмарок, однак і на Уралі в ньому беруть участь не тільки колишні полтавці — в географічному аспекті автономія представлена уродженцями всіх областей і регіонів.

    Ветерани Української національно-культурної автономії Іван Гордієнко та Микола Сергієнко. Фото надане автором

    Слава не оминає талановитих

    Так само чимало учасників збирають культурно-мистецькі заходи, присвячені державним святам, ювілейним датам тощо. День Незалежності, Різдво, Великдень, День Конституції, Новий рік... А ще літературні вечори з нагоди днів народження Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Стельмаха, Ліни Костенко, Григорія Сковороди, Миколи Хвильового (до речі, донька Миколи Григоровича Любов Уманцева основну частину життя прожила в Єкатеринбурзі, де й похована). Тоді зі сцени звучать вірші і пісні українською мовою, до дійства долучаються хор «Світанок» і ансамбль «Дніпряни», що складаються виключно з уральських українців.

    А їх — талановитих і відомих — десятки і сотні. Добре знані в краї художній керівник Уральського оркестру народних інструментів Леонід Шкарупа, заслужена артистка Росії, солістка Свердловського театру музичної комедії Елла Прийменко, композитор Наталія Іванчук, художник Валентин Новиченко, заслужені артисти Росії Віктор Ситник та Юрій Яковлєв, краєзнавець Іван Коверда… Перелік можна продовжувати.

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.9/5, основан на 25 голосах.

    Вам будет интересно:

    Хамелеони на тлі закону

    Уявіть чоловягу, який захотів виманити рибу на берег ставка. Динамітом, звісно. Але ж страшно: а раптом інспектори наскочать? Що їм поясниш?

    ДП «Українська залізнична швидкісна компанія» скромно відзначила першу річницю

    Наприкінці лютого державному підприємству Українська залізнична швидкісна компанія виповнився рік. Ні пишного святкування, ні гучних привітань не було. Усі компліменти на свою адресу компанія ...

    Розміщено рішення ради суддів загальних судів від 04 квітня 2013 року

    1.    Рішення ради суддів загальних судів від 04 квітня 2013 року № 21 «Про затвердження Положення про порядок розгляду звернень громадян і юридичних осіб радою суддів загальних ...

    Завдяки небайдужості громадянина столичні інспектори затримали нетверезого водія маршрутки

    Уважність за кермом це одна з головних умов безпечного пересування для всіх водіїв і особливо для тих, хто керує маршрутним транспортом. Адже кермувальнику такого транспорту варто хоч на якусь ...





    Юридическая практика:
    Про визнання права на спадкове майно в порядку ...

    Про визнання права на спадкове майно в порядку спадкової трансмісії Якщо спадкоємець майна за заповітом помер і не встиг її прийняти, не зміг провести нотаріальне оформлення після відкриття ...

    Про визнання дій нотаріуса неправомірними та зобов'язання ...

    Про визнання дій нотаріуса неправомірними та зобов'язання вчинення дій Нотаріусам заборонено безпідставно вводити людей в паніку відмовляючи у вчиненні нотаріальних дій

    Про усунення перешкод у здійсненні права на спадкування ...

    Про усунення перешкод у здійсненні права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом Починаючи процес нотаріального оформлення спадкового майна, громадяни часто зіштовхуються із перешкодами, які можна вирішити ...


    Консультации по наследству:
    Розцінки на прийняття спадщини та послуги адвоката

    Добрий день, консультанти сайту. Насамперед, мене цікавить вартість юридичних послуг на спадщину в Києві. Моє питання банальне ...

    Якщо викликають до суду за спадковою справою

    Доброго часу доби. Моя проблема пов'язана зі спадком. Ми з дружиною живемо в Київській області. А батько дружини жив в Єврейській ...

    Оформлення спадщини після смерті батька

    У нашій родині сталося величезне горе. Крім того, що помер батько, так і ще почалися розборки з приводу спадщини батька. З'явилися ...


    Новости наследственных дел:
    На сегодняшнем заседании правительства планируется ...

    На сегодняшнем заседании правительства планируется рассмотреть план мероприятий по выполнению СА с ЕС Кабинет министров Украины на сегодняшнем заседании рассмотрит план мероприятий по выполнению соглашения об ассоциации с Евросоюзом. Об этом говорится в повестке дня заседания на сайте правительства.

    Судья не может считаться независимым от политического .

    Судья не может считаться независимым от политического влияния, если его карьера зависит от изменчивого политического вектора, - Я.Романюк 22 декабря во время заключительного заседания Наблюдательного Комитета проекта Совета Европы «Усиление независимости, эффективности и профессионализма судебной власти на Украине» Председатель Верховного Суда Украины Ярослав Романюк заявил, что «одним из самых опасных с точки зрения формирования независимой судебной системы на современном этапе факторов является политическая составляющая».

    Прокурор Донецкой области пытается в суде оспорить ...

    Прокурор Донецкой области пытается в суде оспорить его люстрацию Руководителю прокуратуры Донецкой области Николаю Франтовскому не удалось с первого раза обжаловать свое увольнение с должности через люстрацию, сообщает «Первая инстанция».


    Рекомендации пользователей:
    1676b6902a1c6c119988b3b7eb617bca