Перший заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації Віктор СЕРПОКРИЛОВ
Три роки тому керівництво Кіровоградщини поставило перед собою амбітне завдання перетворити область на одну з найсприятливіших для проживання в Україні, домогтися того, щоб за інтегрованими показниками соціально-економічного розвитку увійти до п’ятірки областей-лідерів. Для досягнення цієї мети створили обласну програму «Центральний регіон-2015». Чи вдалося реалізувати задумане, розповідає перший заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації Віктор СЕРПОКРИЛОВ.
— Вікторе Миколайовичу, одразу напрошується запитання: чому програма називається «Центральний регіон»?
— Назва програми відображає і нашу мету, і реалії. Гадаю, багато хто знає, що на Кіровоградщині в Добровеличківському районі розташований географічний центр України. Ми ж хочемо, щоб завдяки реалізації обласної програми Кіровоградська область посіла центральні позиції в Україні за темпами соціально-економічного розвитку. Наголошую: саме за темпами розвитку, а не за обсягом виробництва, адже усвідомлюємо, що тут нам важко конкурувати з іншими областями: щільність населення в краї вдвічі менша, ніж середня по країні. Загалом нині депопуляція — серед найгостріших проблем в області. Тож одним із головних завдань програми визначено створення нових робочих місць, підвищення рівня оплати праці через залучення інвестицій. У такий спосіб сподіваємося, з одного боку, зупинити відтік молоді, з другого — уможливити приплив робочої сили з інших областей.
Для молоді важливо одразу після набуття фаху отримати робоче місце за місцем проживання. Фото Володимира ЗАЇКИ
— Які галузі визначено пріоритетними для розвитку?
— Насамперед сільськогосподарське виробництво і переробну промисловість, адже Кіровоградщина — переважно аграрний регіон. Наприклад, якщо Україна утримує 25% ринку олії у світі, то на частку Кіровоградщини припадає 15% вітчизняного ринку.
Те, що ми на правильному шляху, підтверджують нещодавні результати: за п’ять місяців цього року в Кіровоградській області завдяки переробці продукції сільського господарства зафіксовано 114,1% приросту промислового виробництва, натомість по країні це показник становить лише 98,4%.
Відновлення тваринництва — ще один пріоритет програми. Для цього будуватимемо в кожному районі молочнотоварні комплекси, найбільший з яких — в Олександрійському районі — вже введено в експлуатацію. Ще одна наша гордість — сучасний комплекс з вирощування свиней на 60 тисяч голів у Компаніївському районі.
Утім, Кіровоградщина багата не лише зерном та м’ясом, а й корисними копалинами. Тому розвиток промисловості з використанням місцевої сировини також визначено як пріоритет програми. Потужні проекти з використанням природних ресурсів краю: відновлення Олександрійського буровугільного комплексу, будівництво заводу з виробництва ядерного палива в селищі Смоліне тощо. Розвиваємо й інші традиційні для області галузі машинобудування: виробництво сівалок, приладів захисту атомних електростанцій, низьковольтної апаратури.
Окрім того, програма «Центральний регіон» містить понад 50 цільових підпрограм, які кореспондуються з основною програмою. Наприклад, ми розробили велику підпрограму з будівництва підприємств, які виробляють так зване паливо майбутнього — пелети, брикети тощо з відходів сільськогосподарської сировини, деревини. Поступово переводимо на цей вид палива заклади бюджетної сфери, зменшуючи витрати на енергоносії. Будівництво і ремонт доріг теж на першому місці.
— За рахунок яких коштів здійснюєте всі ці проекти?
— Передовсім це кошти інвесторів. Зазначу, що за роки реалізації програми обсяг інвестиційних вкладень в розвиток економічної й соціальної сфери Кіровоградщини був найбільшим за всі попередні роки. Водночас за темпом зростання інвестицій ми перевершили середньостатистичний показник по країні: у 2012 році маємо темп зростання 122%, тимчасом як по Україні він становить 108,5%. За темпами зростання обсягу прямих іноземних інвестицій торік ми випередили загальноукраїнські на 35% і посіли третє місце в країні. Для порівняння: в 2010 році були на 27-му.
На завод з виробництва ядерного палива в селищі Смоліне плануємо залучити близько 2,5 мільярда доларів інвестицій. Інше джерело фінансування — держбюджет, кошти міжнародної технічної допомоги.
Маємо цікаві ПРООНівські проекти, наприклад в рамках програми «Світла Кіровоградщина» — встановлення вуличного освітлення у сільській місцевості. Механізм такий: сільська громада створює ініціативну групу, яка розробляє проект та отримує грант. Щоправда, видатки він покриває частково, до його реалізації також долучаються кошти громади і з держбюджету.
— Відомо, що кожна область має власну програму розвитку. Чим виокремлюється «Центральний регіон» від аналогічних проектів?
— Оригінальність нашої програми — в її конкретиці та ініціативі знизу. За великим рахунком, її створили жителі області. Фактично кожен мав змогу висловити свої пропозиції на сільських сходах, під час соціологічних опитувань чи зустрічей з кандидатами в народні депутати, до місцевих рад, через «гарячу лінію» голови облдержадміністрації. Будівництво водогону, котельні чи ремонт школи тощо — ось про що говорили люди. Далі узгоджені в райрадах під час «круглих столів» пропозиції передавали до облради, де вони пройшли експертну оцінку науковців та їх затверджували рішенням облради. Аналогічні підпрограми затверджено на сесіях міських і районних рад.
Програма дуже конкретна: в ній щодо кожної сільради розписано за роками об’єкти, які протягом п’яти років треба здати в експлуатацію із зазначенням вартості виконаних робіт. Тож вона якісна, і її можна реально виконувати. Але така конкретика накладає і високу відповідальність за її виконання. Тому, вважаємо, якщо люди її створили, то вони повинні впливати на її виконання.
— У який спосіб?
— Наприклад, кожен може зайти на сайт програми і в реальному часі подивитися, коли введено в експлуатацію той чи той об’єкт: завершення роботи автоматично позначається зеленим кольором, недотримання графіка — червоним. Окрім того, щомісяця в районах ми проводимо виїзні колегії облдержадміністрації за участі місцевих жителів та засобів масової інформації, де розглядаємо стан виконання програми на цій території. Перед засіданням робоча група облдержадміністрації виїжджає на місце і перевіряє, що зроблено. Якщо звіт голови райдержадміністрації не збігається з реальним станом речей, голова може й посади позбутися. Так було звільнено семеро голів райдержадміністрацій — за нерозуміння своєї ролі у виконанні програми. Співбесіди голови виконавчої влади області з районними керівниками — також одна із форм контролю над виконанням програми.
— Що вдалося зробити за ці роки?
— Окрім уже сказаного, хотів би відзначити результати, яких вдалося досягнути в галузі охорони здоров’я. За останні три роки в області видатки на заклади охорони здоров’я було подвоєно, тільки на капітальні вкладення спрямовано майже 300 мільйонів гривень (у попередні роки — 5-6 мільйонів).
Найбільші реалізовані проекти — обласний перинатальний центр, обласний центр судинної патології, центр реабілітації онкохворих на базі обласного онкологічного диспансеру. Нарешті реконструйовано і введено в експлуатацію обласний музично-драматичний театр, який перед тим будували п’ять років.
Проте найголовніше: нам вдалося реально підвищити споживчу активність населення: за рахунок зростання зарплат (маємо вищі, ніж у середньому по Україні, темпи зростання) та зниження цін на товари. Якщо торік у країні індекс споживчих цін був 100,4%, то в області — 99,9%, цього року співвідношення теж на нашу користь: 100,2 % до 99,3%.
— За рахунок чого знижено ціни?
— Тут кілька чинників, один з них — створення мережі соціальних магазинів, де продається тільки продукція кіровоградських підприємств: борошно, хліб, олія, макаронні вироби тощо. Ціни в них на 10—15% нижчі, ніж у супермаркетах: за рахунок того, що товар надходить безпосередньо від товаровиробника, а магазини звільнені від орендної плати.
До речі, організація цих магазинів відбувається у рамках проекту «Купуй кіровоградське», який також є частиною програми «Центральний регіон». У свою чергу супермаркети змушені коригувати свою цінову політику. За рахунок цього ми і добилися найнижчого за останні п’ять років індексу споживчих цін.
Сергій ДМИТРУК для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
