Щоб підвищити соціальні виплати, на чому акцентує глава держави, експерти пропонують відмінити податкові пільги й активніше боротися з тіньовою економікою
Президент України готовий переглянути головний фінансовий документ країни і наполягає на тому, щоб на друге півріччя в нього були внесені корективи — бажано в бік збільшення, оскільки від цього залежить, якими надалі будуть соціальні виплати. Водночас більшість експертів стверджують, що зробити це буде украй складно з цілком об’єктивних причин, і правильніше було б на деякий час затягнути паски, паралельно підшукуючи альтернативні джерела наповнення державної скарбниці. Інакше можливий повний колапс економіки — особливо якщо буде посилено податковий тиск на бізнес, що завжди трапляється, коли виникають проблеми з наповненням бюджету.
Не можна доїти голодну корову
Дефіцит державного бюджету України в січні-травні 2013 року порівняно із січнем-травнем 2012 року зріс у 5,05 раза — до 18,488 мільярда гривень, повідомляється на сайті Міністерства фінансів. Згідно з повідомленням, дефіцит зведеного бюджету за січень-травень поточного року становив 21,712 мільярда гривень, що в 4,5 раза більше за показник січня-травня минулого року. Загальний фонд державного бюджету за звітний період виконано з дефіцитом у розмірі 20,06 мільярда гривень, що в 9,3 раза більше за показник аналогічного періоду 2012 року, але водночас на 10,978 мільярда гривень менше за розпис на січень-травень 2013 року.
«Показники, закладені до бюджету, давно нереальні, — вважає голова секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський. — Їх уже давно слід було переглянути. Той же міністр фінансів на міжнародній конференції «ABC: Ukraine & Partners» говорив, що при нинішніх темпах нашого розвитку зростання ВВП становитиме від 1% до 1,5%. І дай Боже, щоб ми вийшли хоча б на такий показник. Міжнародні експерти пророкують зовсім інше: або ми підемо в мінус, або вийдемо в нуль. Тому збільшення показників дохідної частини бюджету може бути досягнуто тільки шляхом фіскального тиску. При падаючій економіці інакше реалізувати план збору по платежах не вдасться. Безумовно, є певні резерви, які можна задіяти. Приміром, та ж тіньова економіка. Та щоб про це говорити, в першу чергу потрібно побороти корупцію. А зробити це за місяць-два точно не вийде».
За його словами, до бюджету потрібно підходити з реалістичної позиції, тим більше, що влада намагається реалізувати податкову реформу, яка передбачає не тільки детінізацію економіки, а й зниження податкового навантаження. «Міністерство доходів і зборів виступає з різними ініціативами, які повинні допомогти знизити податкове навантаження і вивести частину доходів з тіні, — пояснює він. — Але це неможливо поєднувати із завищеними плановими показниками з наповнення бюджету. Наприклад, підготовлений законопроект про зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати шляхом зниження базової ставки єдиного соціального внеску з 34,7% до 18,1%. І одночасно, щоб перекрити випадання цієї суми доходів Пенсійного фонду, пропонують ввести податок з обороту».
За словами Андрія Забловського, сьогодні дуже багато питань уряду необхідно вирішувати за умов, коли зовнішні фінансові ринки стають закритими з огляду на те, що з’являється все більше негативних сигналів з боку федеральної резервної системи, світових центробанків. «Менше ліквідність систем, і нам буде не так просто розміщувати єврооблігації. Тому зовнішніх джерел залучення додаткових коштів залишається все менше, — каже він. — І доведеться вдаватися хіба що до внутрішніх резервів у вигляді посилення тиску на бізнес та інших неприємних моментів. Але не можна постійно доїти голодну корову. Вона повинна бувати на пасовищі — тільки тоді дасть молоко. Те ж саме відбувається з економікою. Ресурси зменшуються, обороти вимиваються, рецесія економіки спостерігається вже четвертий квартал, відповідно платити більше в скарбницю держави в таких умовах бізнес не може. На жаль, підстав говорити про те, що в другому півріччі ситуація радикально зміниться, немає».
Де б заробити копійчину? Фото Володимира ЗAЇКИ
Гроші треба пошукати в «тіні»
На думку першого заступника голови парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Оксани Продан, збільшення дохідної частини бюджету можливе або через посилення тиску на бізнес, або через стимулювання розвитку бізнесу. При цьому збільшення тиску на бізнес посилюватиме стагнацію, а наповнення бюджету буде дуже короткочасним. «З часом це призведе до кардинального зниження доходів бюджету та краху державної машини», — зазначила політик.
За словами депутата, якщо влада хоче наповнювати бюджет у майбутньому і, відповідно, виконувати соціальні зобов’язання держави, вона просто вимушена забезпечити бізнесу комфортні та привабливі умови легальної діяльності, а також гарантувати захист права власності в країні.
У тому, що уряд не піде шляхом посилення податкового тиску на бізнес, а справді шукатиме можливість вивести економіку з тіні і тим самим забезпечить додаткові надходження до бюджету, переконаний виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. «Йдеться про додаткові збори за рахунок виведення частини економіки з тіні. Ще одним джерелом стануть зміни в трансферному ціноутворенні, завдяки яким спробують відійти від «тіньових схем» або хоча б їх мінімізувати. Але для того, щоб усі ці компенсатори спрацювали, потрібен час. Такі завдання повинні розв’язуватися в довгостроковій перспективі, скажімо, два роки або навіть більше.
Переглянути планові показники в бік збільшення доходів, не пропонуючи жодних компенсаторів, безумовно, можна. Але наслідки для економіки країни, на думку експерта, будуть дуже плачевними.
«Дефіцит державного бюджету минулого року перевищив 5% ВВП. Було б непогано, якби в цьому році вдалося його знизити до 3—3,5%, — каже Олег Устенко. — Тому підвищувати дохідну частину бюджету, щоб, наприклад, знайти додаткові гроші для соціальних програм, буде вкрай складно. Збільшення соціальних виплат без підкріплювального імпульсу для розвитку реального сектору економіки буде погіршувати і без того вже існуючі торгові дисбаланси».
Преференції для «своїх» слід скасувати
Про боротьбу з тіньовою економікою говорять і самі бізнесмени, які прозоро сплачують податки і розраховують, що уряд забезпечить для всіх рівні умови. «Сьогодні не всі підприємства платять податок на прибуток — є багато тіньових схем, які дають змогу його уникати, — каже генеральний директор ТОВ «Чернівецький машинобудівний завод» Віктор Сідляр. — Наприклад, ми це відчули, коли зіткнулися з такою процедурою, як автоматичне відшкодування ПДВ. Щоб отримати ПДВ, я повинен перевірити своїх контрагентів. Коли я починаю це робити, з’ясовується, що більшість з них — люди з офшорів. Дуже важко знайти виробників, які не підпадають під категорію «сумнівних». Тому необхідно закривати схеми з оптимізації оподаткування і створювати рівні умови для всіх підприємств. Гадаю, що уряд піде саме таким шляхом, а не чинитиме тиск на легальний бізнес, який прозоро платить податки».
Скасувати податкові преференції і створити відносно рівні умови для всіх пропонує і генеральний директор AYA Капітал Юрій Вітренко. «Можна створювати особливі умови для «своїх», які не платитимуть ні копійки, використовуючи податкові преференції, і таким чином позбавляти бюджет істотної частини доходів. Відповідно, перекладати цей тягар на всіх інших, що в принципі створює нерівні умови і перешкоджає конкуренції, погіршує діловий клімат тощо. А можна скасувати ці податкові пільги і отримати цілком цивілізовані способи наповнення бюджету », — каже він.
ПРЯМА МОВА
Ганна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації:
— На сьогоднішній день, на жаль, економічна активність усередині країни не демонструє яскраво-позитивних тенденцій розвитку, що не дає бізнесу можливості бути впевненим у стабільному та сталому зростанні. Купівельна спроможність не є високою, експортні ринки теж не дають прогресивної динаміки у певній низці товарів. Можливо, за таких складних для бізнесу умов варто подумати про те, аби переглянути бюджет саме в бік зменшення показників і планів наповнення, зробивши їх, так би мовити, більш скромними. Іншими словами, потрібно дати бізнесу можливість зітхнути вільніше — це стимулюватиме його розвиток.
З іншого боку, прагнення переглянути показники бюджету в бік збільшення є зрозумілими, адже це дасть можливість виділити більше фінансування з державної скарбниці, підвищивши соціальну захищеність та добробут населення. Головне — вирішити, чи потрібно робити цей крок зараз, коли бізнесу складно наповнювати бюджет, або повернутися до нього згодом, коли бізнес відчуватиме себе більш захищено, зможе платити більше податків до бюджету, вкладати кошти у розвиток соціальної інфраструктури тощо.
Мені здається, що найбільш природний варіант — насамперед зростання економічної активності бізнесу, яке забезпечує фінансування зростаючих потреб держави. Який шлях буде обрано керманичами держави — питання. Але ще раз наголошу на тому, що в умовах, коли ділова активність не демонструє стрімких темпів зростання, фінансувати статті бюджету буде набагато складніше. Абсолютно очевидним є те, що навантаження на бізнес в таких умовах буде зростати.
Дуже складно спрогнозувати, як швидко зможе розкрутитися маховик економіки. Але реформи потрібно продовжувати зараз — для того, щоб дати свободу і рівні можливості розвитку для бізнесу.
Беззаперечно, необхідно створити умови, при яких би судова система працювала як годинник, що забезпечить довіру бізнесу до регулятора.
Скільки це може зайняти часу? Очевидно, тільки на те, щоб побудувати об’єктивну судову систему, потрібно буде кілька років.
Сьогодні ми бачимо, що уряд робить багато для того, щоб поліпшити ситуацію, проводячи реформи у фіскальній політиці. Для результату потрібен час, впродовж якого, на мій погляд, потрібно не допускати появи політичних обіцянок. Чесна і прозора комунікація з боку уряду, ефективне використання бюджетних коштів, рівні можливості їх розподілу сприятимуть тому, що маховик економіки поступово запрацює у правильному напрямку і дасть позитивний результат.
