Завдяки легалізації в Україні лікування стовбуровими клітинами до Києва і Донецька зросте потік медичних туристів
Україна стала першою на пострадянському просторі, де визнали і легалізували лікування стовбуровими клітинами трьох хвороб — панкреонекрозу, критичної ішемії ніг, опіків, обморожень і травм. Цьому передували п’ятирічні клінічні випробовування за європротоколами на базі трьох державних медустанов — Інституту невідкладної і відновної хірургії імені В. Гусака, Національного інституту хірургії і трансплантології АМН України ім. О. Шалімова і Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика. Їх результати визнали у Міністерстві охорони здоров’я, а в безнадійно хворих з’явилося більше шансів на порятунок.
Ампутації кінцівок можна уникнути
— Усе почалося з того, що на шахтах Донбасу та інших промислових об’єктах траплялося дуже багато аварій, — згадує директор Інституту невідкладної і відновної хірургії імені В. Гусака Владислав Гринь. — Нам привозили хворих із дуже серйозними обширними і критичними опіками тіла (з ураженням понад 60% шкірного покриву. — Авт.). Тоді й виникла ідея використовувати біотехнології, а саме стовбурові клітини, фібробласти, щоб вирощувати аналог шкіри і закривати ним уражені ділянки. Було запущено лабораторію клітинно-тканинного культивування. Спочатку витягували з того світу людей, обпечених навіть на понад 90%, а потім почали рятувати й тих, у кого не зросталися переломи, хворих на цироз печінки, гепатити В і С, з інфарктами і невралгічними захворюваннями тощо.
Як наслідок, нині в Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. Шалімова за допомогою стовбурових клітин успішно лікують ішемію нижніх кінцівок, яка помолоділа (трапляється навіть у 20-30-річних) і розвивається в 400—500 чоловік на кожен мільйон населення. Зазвичай у 90% випадків доводиться ампутувати ноги. Натомість нині в багатьох із них з’явилася надія уникнути цього, наголосив Руслан Салютін, старший науковий співробітник Інституту імені О. Шалімова, директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ.
Національна академія післядипломної освіти імені П. Шупика майже вдвічі скоротила летальні випадки і в 1,6 раза — ускладнення при лікуванні панкреонекрозу. Як зауважив доктор медичних наук, доцент кафедри хірургії та проктології установи Андрій Кебкало, частота захворювань підшлункової залози за останні 10 років зросла на 120%. Четверта частина всіх випадків призводить до виникнення панкреонекрозу, від якого гине від 20% до 40% хворих. Отже, нині в них більше шансів на одужання.
Рятівна соломинка, але не панацея
Офіційне визнання результатів лікування стовбуровими клітинами в Україні трьох хвороб — це перша ластівка. Через рік-два можна офіційно запускати клітинну терапію й у кардіології, неврології тощо, додає доктор медичних наук, заслужений лікар України Владислав Гринь, адже клінічні випробовування з лікування нею інших органів не припиняються.
Нині проведено кілька десятків успішних експериментальних операцій на серці, які повернули пацієнтів до повноцінного життя після кількаразового обширного інфаркту міокарда. Як відомо, щороку в Україні гострий інфаркт переносять близько 50 тисяч чоловік, з них мінімум 6 тисяч помирають. Нині Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В. Гусака за офіційного визнання методу лікування стовбуровими клітинами і належного бюджетного фінансування міг би проводити за рік 200—300 таких операцій.
До речі, дотепер усі операції з використанням стовбурових клітин у рамках клінічних досліджень проводили за бюджетні кошти, які виділялися на наукові розробки Національній академії медичних наук. Їх за різними напрямками проведено з півтисячі. За словами вчених, як правило, їх пропонували тим, у кого, крім основної хвороби, було чимало супутніх, і за традиційної медицини шанси на життя були мінімальними. Ті, хто погодився на таке ноу-хау, не пошкодували. «Віддалена перспектива здоров’я наших пацієнтів — це нині один з головних аргументів достоїнств лікування стовбуровими клітинами, — наголосив головний лікар Інституту клітинної терапії Юрій Гладких. — Тому ми намагаємося не втрачати їх з поля зору».
— Водночас клітинна терапія — далеко не панацея від усіх хвороб, — визнає завідуючий лабораторією клітинного і тканинного культивування Інституту імені В. Гусака Андрій Попандопуло. — У цього виду лікування, як і в інших, є показання і протипоказання, і визначити їх можуть лише фахівці.
