ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Чи розв’яже єдиний тариф на послуги водопостачання проблеми міста-курорту?
Проблема водопостачання високоякісною питною водою і досі залишається актуальною для багатьох територій країни, а для південних районів Запорізької області, й зокрема курорту Бердянська, її розв’язання стало життєвою необхідністю. Щоб жителі й гості міста, а також люди у прилеглих районах могли споживати якісну питну дніпровську воду, і збудовано найдовший у Європі Західний груповий водогін завдовжки 175 км. До Бердянська ця вода прийшла ще в 2004 році.
Втім, полегшення місцеві жителі не відчули. Бо до цього живильного джерела припали заповзятливі ділки, пустили грошові потоки у власні кишені, а безцінна вода пішла крізь дірки у зношених водопровідних мережах, які означені діячі й не збиралися оновлювати.
Ідеться про київське ТОВ «Чиста вода», що донедавна хазяйнувало на території Бердянська і попри власні шалені прибутки щомісяця нарощувало багатомільйонні борги перед партнерами. А у квартирах бердянців із кранів тік мул з місцевої річки Берди замість якісної води з дніпровського водогону. Це відбувалося, аж доки за справу не взялися правоохоронці.
Запекла боротьба з концесіонером тривала кілька років. Зрештою переміг здоровий глузд. І «Чисту воду» відсторонили від водозабезпечення міста-курорту. До справи стало місцеве комунальне підприємство «Бердянськводоканал». Та проблему не знято з порядку денного. Нове підприємство продовжує нарощувати борги, а жителі міста кардинального поліпшення не відчувають. До того ж, змушені оплачувати воду за підвищеними тарифами.
На курорті води багато, та якісної і дешевої питної не вистачає. Фото з сайту otzovik.com
Чому так дорого?
— Західний груповий водогін проектували і будували з 60-х років минулого століття, він був розрахований на те, що воду з нього братимуть усі міста та інші населені пункти південно-західної частини Запорізької області. Його проектна пропускна здатність становила 200 тисяч кубометрів води на день. Під цю цифру було встановлено все обладнання, зокрема енергоємні насоси та інше устаткування. Звідси — великі витрати на електроенергію для його роботи. Частково їх змушені сплачувати і бердянці, — пояснив Бердянський міський голова Олексій Бакай. — Нині місто-курорт фактично споживає 95% води з водоводу об’ємом від 20 взимку до 40 тисяч влітку кубометрів на день. Запорізький облводоканал подає нам воду за 3,13 грн. Ми ж змушені вдруге очищувати її на очисних спорудах міськводоканалу тому, що в Бердянськ вона надходить після майже тижневої «подорожі» трубою, тож не відповідає вимогам ДСанПІн «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
Перевищення зокрема показника із загального мікробного числа втричі більше за норму, зафіксовану Бердянською міською санітарно-епідеміологічною станцією. Також неодноразово фіксували випадки, коли вода не відповідала нормам вмісту заліза та за показниками прозорості. До того ж ми повинні утримувати ще систему споруд та обладнання власного Бердівського водосховища на випадок аварій на єдиній нитці Західного водогону. Ці витрати також входять у тариф.
Тож вода для населення міста врешті коштує вже 6,18 грн/куб. м, а для юридичних осіб — ще дорожче. У той час, як у середньому по Україні тариф станом на 1 березня — згідно з постановою від 10 лютого 2012 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, — становить 4,57 грн/куб. м (зокрема водопостачання — 2,46 грн/куб. м та водовідведення — 2,11 грн/куб. м).
— Навіть попри те, що населення Бердянська дуже дисципліновано сплачує за воду — рівень оплати не менш як 97—98%, — ці платежі покривають не більше половини витрат міськводоканалу. Вихід? Або вкотре підвищувати тариф на воду, або шукати шляхи зменшення витрат, — переконаний Олексій Бакай. — Тож за останні два роки місто вклало в технічне переоснащення міськводоканалу майже 13 млн. грн власних коштів і субвенцій державного бюджету, що дало нам можливість зменшити втрати води, аварійність у мережах водопостачання, оновити парк техніки підприємства, налагодити роботу аварійної служби.
Пропонують децентралізацію
— Ми вважаємо, що в рамках виконання настанов Президента про необхідність введення економічно виважених тарифів на послуги ЖКГ нині є можливість не допустити зростання, навіть знизити їх, якщо переглянути централізовану схему подачі води і рухатись у напрямку децентралізації системи, — стверджує міський голова Бердянська.
На його думку, задля цього слід відмовитися від попередньої очистки при вході у груповий водогін, бо це нічого не дає Бердянську, оскільки вода, доходячи до міста, знову стає брудною і потребує повторного очищення. Замість цього, пропонує Олексій Бакай, кожний населений пункт на шляху водогону може звести власні невеликі компактні очисні споруди й очищати воду безпосередньо перед використанням.
Також потрібно знизити енергетичні витрати водогону за рахунок модернізації обладнання із зниженням енергоспоживання, переходу на інший тариф енергопостачання.
— Пропонуємо розглянути й ідею створення окремого підприємства, яке опікувалося б тільки експлуатацією окремого майнового комплексу споруд та обладнання Західного водогону та Бердянського міськводоканалу, оскільки ми є основним споживачем води, — висловив власну точку зору Олексій Бакай. — Я за державницький підхід у використанні можливостей Західного водогону на користь бердянців. У нинішньому вигляді схема водопостачання нашої території недієздатна, бо спричиняє накопичення боргів усіх її суб’єктів, збиткова для КП «Бердянський міськводоканал» і, на мій погляд, не має подальших перспектив.
Вихід має бути
Проблему раціонального використання матеріальних, водних та енергетичних ресурсів обговорювали на ХХ ювілейній (щорічній) міжнародній науково-технічній конференції «Екологічна і техногенна безпека. Охорона водного і повітряного басейнів. Утилізація відходів», яка нещодавно відбулась у Бердянську. В її рамках проходив «круглий стіл» «Шляхи покращення водопостачання Бердянська».
Провідні вчені України у галузі водопостачання з Києва, Харкова і Одеси одностайно висловилися про доцільність переходу на децентралізовану схему очищення і розподілу води, за якою водоводом від Каховського магістрального каналу (селище Новоданилівка) до Бердянська подаватиметься умовно чиста (попередньо очищена) вода невеликої собівартості з подальшим її очищенням до нормативів питної води на очисних спорудах Бердянська.
У Запорізькому регіоні гостро стоїть проблема забезпечення населення питною водою. І розуміючи, що іншого джерела водопостачання зокрема у південні райони області, ніж дніпровська вода з групового водогону, немає, місцева влада ініціює створення єдиної обласної водної компанії, яка опікуватиметься постачанням води населенню на всій території краю. Бо тільки так, на думку керівництва, можна гарантувати людям постачання води належної якості за доступними і єдиними на всій території області тарифами.
ОФІЦІЙНО
Павло МАТВІЄНКО, голова Запорізької обласної ради:
— Не маю конкретних аргументів на користь пропозиції керівництва міста залишити територію одноосібним користувачем колективного водогону. Ані до обласної ради, ані до обласної державної адміністрації не було подано жодного офіційного розрахунку її доцільності. А ось те, що бажання кожного мати власну водокачку може стати згубним для інтересів населення, вже набуло підтвердження, до речі, у Бердянську. Зокрема місцевий водоканал на поточний момент через затримку розрахунків з різних причин заборгував облводоканалу чималу суму — за рік вона становить понад 11 млн грн, тож довелося розв’язувати проблему в судовому порядку.
А тим часом через проблеми з водопостачанням Бердянськ можуть позбавити статусу міста-курорту. Тож обласна влада не може допустити, щоб це питання залишилося без вирішення. До речі, обласний водоканал, на базі якого і передбачається створення єдиної обласної водної компанії, вже має позитивний досвід щодо цього. Зокрема у місті Дніпрорудне. Тут у міського голови вже немає проблем із водопостачанням.
Петро ХОРУЖИЙ, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки:
