Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир СЕМИНОЖЕНКО
Приблизно рік тому Верховна Рада України прийняла закони України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» та «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції». Цими законами IT-компанії були звільнені від сплати ПДВ на послуги в сфері інформатизації, а податок на прибуток був зафіксований на рівні 5%. Як такі дії законодавців позначаться на розвитку галузі? Про це розмірковує голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир СЕМИНОЖЕНКО.
— Торік Верховна Рада України прийняла два закони, які надають індустрії програмної продукції низку податкових пільг. Чому саме IТ-компанії опинилися в привілейованому стані? Невже підтримка не потрібна іншим галузям?
— Прийняті закони — принципові для галузі. Вони дали змогу нашим компаніям зберегти свої позиції на світовому ринку програмного забезпечення. Однак цього замало, якщо ми хочемо рухатися вперед. Українські IT-фахівці досі перебувають у нерівних умовах порівняно з їхніми закордонними колегами. Необхідно враховувати, що бізнес в IT-галузі переважним чином базується на інтелектуальному ресурсі. Однак працівникам неможливо платити високі зарплати, якщо майже 70% іде на податки. Згідно з експертними даними, 80% IТ-компаній при прийомі співробітників на роботу використовують схему з приватним підприємництвом, а 20% — оформлюють працівників у штат на мінімальну зарплату з виплатою мінімальних податків і соціальних платежів. Тому сьогодні вкрай важливо поширити особливості оподаткування на умови сплати податків фізичних осіб і сплати внесків до соціальних фондів. У парламенті вже зареєстровано новий законопроект № 2063 «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів програмної продукції», яким передбачено зниження ставки податку на доходи фізичних осіб до 5%, а також встановлення єдиного соціального внеску як частки від сукупної суми, що дорівнює двом мінімальним зарплатам.
Новий законопроект пройшов широке обговорення в експертному середовищі і нещодавно став предметом дискусії на зустрічі Прем’єр-міністра з керівниками провідних IT-компаній. Учасники засідання були одностайні в тому, що ефект детінізації галузі та її активізація можливі тільки завдяки роботі всіх норм одночасно: єдиний соціальний внесок, прибутковий податок, податок на прибуток, ПДВ. Саме тому уряд наполягає на ухваленні законопроекту № 2063. Хочу окремо зауважити, що йдеться про пільги або привілеї. Мета змін законодавства — приведення економічних умов роботи вітчизняних компаній ІТ-індустрії у відповідність до умов, які сьогодні діють в країнах-конкурентах.
— Як можете оцінити ефект від прийняття цих законів?
— Після зниження податкового навантаження IT-компанії поступово будуть відмовлятися від використання «сірих» схем, що в перспективі дасть їм змогу створювати нові «легальні» робочі місця і активніше залучати інвестиції. Наш IT-бізнес отримає можливість частіше братися за проекти, які створюють «під ключ», замість того, щоб працювати на підряді в іноземців. Більше того — у нас реєструватимуться великі компанії, в тому числі закордонні.
Кожен наступний рік кількість робочих місць буде збільшуватися на 35—40%, а темпи зростання галузі досягнуть 40—45%. Також щорічно країна буде отримувати приблизно три мільярди гривень додаткових надходжень від експорту.
За п’ять років чинності нових правил оподаткування бюджет отримає приблизно на 6 мільярдів гривень більше завдяки надходженню єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Ще на чотири мільярди гривень бюджет поповниться завдяки надходженням від податку на прибуток фізичних осіб.
За таких умов частка IT-індустрії у ВВП уже до 2015 року може досягти 2—3%. Це принципово важливо для структурної модернізації нашої економіки й активізації економічного розвитку в умовах світової кризи.
— Скільки приблизно компаній зможуть скористатися податковими пільгами?
— Я сказав би, що ними зможуть скористатися всі. Сьогодні зареєстрованих компаній майже дві тисячі.
— Закони критикують представники тих IТ-компаній, які займаються розробкою ПЗ на аутсорсингу, адже їхні основні замовники перебувають за кордоном, а отже, ці компанії і без того звільнені від сплати ПДВ. А таких компаній у нас дуже багато. Що ви можете відповісти на цю критику?
— Ваше твердження не зовсім правильне. Компанії, які працюють на аутсорсингу, були звільнені від експортного ПДВ після прийняття Податкового кодексу України. А це підтверджує той факт, що уряд здійснює послідовну політику, спрямовану на підтримку та активізацію розвитку високотехнологічних галузей. При цьому йдеться не тільки про кількісні показники, а й про якість зростання. Розвиток високотехнологічних секторів, в першу чергу IT, зробить нашу економіку менш чутливою до кон’юнктурних коливань на світових ринках, від чого сьогодні потерпають сировинні економіки. А після прийняття законопроекту № 2063 оподатковування таких компаній стане більш сприятливим.
— Не таємниця, що чимало IТ-компаній вважають за краще сьогодні не декларувати прибуток. У підсумку на них не будуть поширені пільги з податку на прибуток. Як вийти з цього замкненого кола? Чи достатньо вже ухвалених пільг, щоб компаніям було вигідно вийти з тіні і працювати легально?
— Ви абсолютно правильно зауважили щодо замкненого кола. Саме для того, щоб IT-компанії вийшли з тіні, потрібно прийняти законопроект № 2063. Тоді їм буде вигідно декларувати прибуток, щоб скористатися передбаченими законопроектом стимулами.
— На ваш погляд, чи має шанс цей законопроект отримати схвалення Верховної Ради?
— Повинен отримати. Сьогодні уряд активно працює над Програмою активізації економічного розвитку. Її головна мета — сформувати серйозні стимули для розвитку найбільш перспективних напрямків економічної діяльності, які зможуть дати відчутний соціальний ефект і стати локомотивами розвитку інших секторів промисловості. Безумовно, одна з таких сфер — індустрія програмної продукції. Тому, маючи на увазі створення конкурентних умов для IT-галузі, ми працюємо над підвищенням ефективності всієї української економіки.
— Чи нададуть Держінформнауки функції з відбору суб’єктів індустрії програмної продукції, на які будуть поширені пільги? Чому цим повинні займатися ви, а не, скажімо, нещодавно утворене Міністерство доходів і зборів?
— Нічого такого новим законопроектом не передбачено. «Відбір», як ви кажете, суб’єктів індустрії програмної продукції, які зможуть скористатися спеціальним режимом оподаткування, і надалі здійснюватимуть згідно з чинним законодавством: відповідно до критеріїв, прописаних у Податковому кодексі України.
Наталя ЛІЩИНСЬКА для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
