Як зберегти історичний і архітектурний ландшафт древнього Чернігова?
Коли у дворах неподалік Чернігівського Валу між старими приземистими «хрущівками» почалися підготовчі роботи до спорудження багатоповерхівки, проти цієї ідеї виступили і громадськість, і науковці. Адже Чернігів — єдине в Східній Європі слов’янське місто, яке будували впродовж тисячоліття, воно зберегло історичний і архітектурний ландшафт. Він грунтується на основних засадах давньоруського містобудування, яке з появою в історичному центрі висотних будівель утратило б свою автентичність.
Зараз, коли обговорюють питання внесення архітектурно-ландшафтного комплексу Чернігова до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, турбота громадськості про збереження самобутності старовинного міста особливо важлива. Адже з плином часу багато історичних деталей стають дедалі розмитішими. Приміром, безслідно зникає унікальне дерев’яне різьблення на будинках ХVІІІ—ХІХ століть. Ще сто літ тому вони складали третину міських будівель і були своєрідними і неповторними.
Нині багато дерев’яних візерунків заховані під пластиком. Тільки після розмови з господарем з поясненням значення різьблених візерунків-оберегів подекуди лишається хоча б дерев’яний карниз. Тому питання створення ініціативної групи «Збережемо старий Чернігів» назріло як ніколи.
— Ми маємо приклад багатьох міст, де запізно схаменулися і почали берегти історичні та архітектурні пам’ятки після того, як багатьох із них уже було не повернути, — сказав студент Чернігівського медичного коледжу, який приєднався до ініціативної групи одним із перших, Микита Вікторов. — У Чернігові ще не така безнадійна ситуація, але за умови, що її не пустять на самоплив.
Місто, звісно, розвивається, і багатоповерхівки йому потрібні. Але не в історичній зоні. Тож насамперед громадська ініціатива охопить вулиці приватного сектору, де паралельно з просвітницькою та інформаційною діяльністю створить реєстр найбільш цінних будинків з описом їх історії.