Працюємо як рівноправні партнери
Петро ЗАХАРЧЕНКО, начальник управління внутрішньої політики Київської облдержадміністрації
На Київщині консультації обласної влади з громадськістю, діяльність громадських рад, громадські слухання, обговорення проектів нормативно-правових актів на засіданнях Центру законодавчих ініціатив за останні два роки стали нормою.
Зазначу, що кількість інститутів громадянського суспільства у нас постійно зростає і станом на вересень цього року легалізовано згідно вимог чинного законодавства понад 800 обласних громадських організацій, 150 благодійних фондів, 73 профспілкових організації, 10 спілок об’єднань громадян та понад тисячу місцевих громадських організацій.
На виконання відповідної урядової постанови маємо одну обласну, 25 районних та 12 міських ( у містах обласного значення) громадських рад. Торік уперше було підписано Меморандум про співпрацю між громадською радою при облдержадміністрації та громадськими радами при місцевих органах влади.
З 2010 року запроваджено особистий звіт голови облдержадміністрації перед громадською радою про результати щорічної діяльності влади з виконання бюджету та програми соціально-економічного і культурного розвитку області та обговорення проекту плану роботи на наступний період.
Започатковано також особистий прийом лідерів громадських організацій та День громадських організацій у голови облдержадміністрації. Щовівторка керівники та представники громадських організацій мають змогу вирішувати проблемні питання чи вносити пропозиції керівнику області.
Лідери найчисельніших громадських організацій мають можливість долучатися до процесу ухвалення управлінських рішень через роботу в складі колегії облдержадміністрації. Зокрема в ній представлені голови Спілки юристів, профспілок, обласної організації ветеранів, обласної організації Спілки сільськогосподарських підприємств тощо.
Новим позитивним імпульсом у взаємовідносинах влади з громадськими організаціями стала практика договірних відносин. Торік підписано низку таких угод з наймасовішими організаціями та спілками. Діє і Консультативна рада з питань соціального захисту окремих категорій громадян Київської області.
Уперше за останні 10 років обласній владі вдалося розв’язати найгостріші проблеми місцевих ветеранських громадських організацій: їх забезпечили приміщеннями для здійснення статутної діяльності, відповідною оргтехнікою та необхідними фінансовими ресурсами.
Через обласну комплексну програму «Турбота» на діяльність громадських організацій соціального спрямування виділено понад 1 млн грн. Отримують кошти Білоцерківське та Обухівське підприємство Українського товариства сліпих, обласна організація ветеранів, обласна організація інвалідів війни, збройних сил та учасників бойових дій, обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), обласний комітет сімей військовослужбовців, загиблих у Афганістані.
За рахунок позабюджетних коштів надано допомогу обласному фонду милосердя та здоров’я, обласній організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», громадській організації «Пожежні Чорнобиля», обласній ветеранській організації асоціації ветеранів МВС.
Ми зібрали за одним столом найпочесніших громадян обласної громади: Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці та повних кавалерів Ордена Трудової Слави. Вони підтримали пропозицію голови облдержадміністрації і утворили Почесну раду Київщини, через яку долучилися до процесу підготовки управлінських рішень, спрямованих на розвиток області.
Обласна влада сприяє реалізації в життя найважливіших громадських ініціатив. Так, за пропозицією громадської організації «Ресурсний центр «Гурт», що входить до складу обласної Громадської ради, впроваджено два проекти — «Нові можливості для сільських громад, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті». Втілюються вони на території Поліського, Іванківського та Бородянського районів.
Спільно з громадською організацією впроваджується на території області Ініціатива «Партнерство. Відкритий Уряд». А з легкої руки громадської організації «Еліта держави» започатковано проведення обласного конкурсу серед студентів вищих навчальних закладів «Державна служба — очима молоді».
Завдяки зусиллям небайдужої громадськості відновлено роботу обласної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій. Члени комісії розробили проект Програми пошуку і впорядкування на Київщині пам’ятних місць та поховань жертв війни і політичних репресій на 2012—2013 роки, узагальнили інформацію про стан меморіалів, пам’ятників, місць поховань загиблих в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років, долучилися до підготовки та проведення перепоховання останків військовополонених, загиблих в роки війни у нашому краї.
Згадаємо ще одну новацію. Для підготовки пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства в різних сферах діяльності, законодавчого забезпечення соціально-економічного розвитку районів та міст області започатковано Центр законодавчих ініціатив, до складу якого увійшли керівники громадських організацій.
На виконання відповідного указу глави нашої держави ми ухвалили обласну Програму сприяння розвитку громадянського суспільства в області на 2012—2015 роки. Кожен громадянин Київщини може долучитися до цієї співпраці, отримавши необхідну інформацію на офіційному веб-сайті обл?держадміністрації, де створено спеціальні рубрики «Сприяння розвитку громадянського суспільства», «Громадська рада» та «Консультації з громадськістю».
Народний генплан: сумський варіант
Громадська рада при Сумській облдержадміністрації ініціювала створення в обласному центрі громадського проекту «Народний генплан». Відтепер до реформації свого міста мають змогу долучитися всі сумчани.
Розповідає голова Громадської ради Володимир ДЕМУРА:
— Проект Генерального плану ми обговорювали на своєму засіданні в серпні цього року. Запросили фахівців у сфері містобудування, архітекторів, керівників облдержадміністрації та міськради. Питання викликало широкий резонанс серед громадськості.
Під час обговорення з’ясувалися істотні недоліки запропонованого проекту. Так, його автори не передбачили промислових зон, не врегулювали зони забудови, не врахували екологічних та демографічних факторів. До того ж, у проекті зменшено площу зелених зон.
За словами одного з найповажніших громадських діячів нашого міста, в минулому — головного архітектора Сум Миколи Ільченка, найбільшим недоліком проекту є його неузгодженість зі стратегією розвитку області. Такий проект жодним чином не може влаштовувати городян, оскільки не враховує численні зауваження та пропозиції сумської громади.
Це не означає, що проект загалом не прийнятний. Водночас громадська рада рекомендувала органам влади продовжити строки його обговорення, істотно його доопрацювати, а перед поданням на сесію міської ради обов’язково провести громадські слухання.
До речі, нас підтримав і голова облдержадміністрації Юрій Чмирь, який висунув чітку вимогу перед міською владою: зауваження та побажання жителів повинні бути обов’язково враховані в плані розвитку міста. Тоді Генплан стане народним.
Ця ідея і послужила народженню міського громадського проекту «Народний генплан», який стартував у середині серпня.
Щоб залучити до нього якомога більше сумчан, волонтери вирушили додому до громадян. Із спеціальними буклетами, де було зазначено всю інформацію про Генплан. Вони також навчають мешканців як правильно оформити свої пропозиції. Для цього на зворотному боці запропоновано графічне поле для планування, яке потрібно заповнити. Буклет також містить підказки і умовні позначення. Тобто людина, користуючись ними, зображує своє бачення вулиці, мікрорайону або будь-яку іншу частину Сум.
Під час акції працюють пункти «Народного генплану», де кожен бажаючий може намалювати свій ескіз. Наразі пропозиції щодо корегування Генплану представили управлінню архітектури та міському керівництву.
Актуальність цього питання засвідчив і той факт, що прямо чи опосередковано тисячі звернень сумчан, адресовані голові облдержадміністрації Юрію Чмирю, стосувались перспектив та шляхів розвитку міста, його розбудови, облаштування мікрорайонів та дворів, створення паркових зон та збільшення території зелених насаджень. Саме ці об'єкти і зони, які роблять життя городян комфортнішим, і повинні бути передбачені в Генплані.
Важливість розгляду питання змін до Генерального плану міста Суми полягає в тому, що на його основі планується розробити стратегічний план соціально-економічного розвитку міста на 2015-2030 роки.
До речі, 11 вересня відбулася наукова рада при Міністерстві культури, на якій було затверджено історико-архітектурний опорний план міста Суми. Фахівці відомства підкреслили, що це перша подібна робота в країні, яка була виконана відповідно до законодавства та вимог нормативних документів.
Історико-архітектурний опорний план є складовою частиною науково-проектної документації з корегування Генерального плану міста. Він визначає межі та режими використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів.
Наразі закінчено перший етап обговорення цього документа, проведено «круглий стіл», відбулося засідання Громадської ради, розробники проекту вже надали відповіді на запитання і зауваження громадян. На черзі другий етап — проведення громадських слухань.
Оновлено урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада»
Улітку цього року урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада» (http://civic.kmu.gov.ua) отримав друге народження. Було змінено не лише дизайн сайту, а і його концепцію. Сайт об’єднав у собі інформаційний ресурс, канал зворотного зв’язку та соціальну мережу.
Новий сайт став більш інформативним. Сьогодні на його сторінках можна знайти інформацію про заходи уряду та органів виконавчої влади щодо сприяння розвитку громадянського суспільства, створення сприятливих умов для діяльності його інститутів, реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд», діяльності консультативно-дорадчих органів при Кабінеті Міністрів. Користувачі завчасно можуть дізнатися про заплановані органами виконавчої влади консультації з громадськістю та взяти в них участь.
Завдяки рубриці «Громадське обговорення проектів нормативно-правових актів» кожен бажаючий має можливість долучитися до розроблення будь-якого суспільно важливого нормативно-правового акта. Для цього достатньо зареєструватися на сайті, ознайомитися з проектами актів, що розміщені для громадського обговорення, та подати свої пропозиції. Також можна оцінити, наскільки важливим є прийняття того чи іншого акта та наскільки він вирішує проблемне питання, для розв’язання якого він розроблявся. Отримані пропозиції та оцінки будуть розглянуті органами виконавчої влади під час доопрацювання проектів відповідних нормативно-правових актів.
Найбільш активні відвідувачі можуть створити на сайті свої власні сторінки-профілі та об’єднатися в експертні співтовариства для обговорення проблемних питань державної політики та шляхів їх вирішення.
Також користувачі сайту матимуть можливість визначити пріоритетні питання, що потребують вирішення в тому чи іншому регіоні, ознайомитися з результатами проведення громадських експертиз тощо.
Крім того, сайт запропоновано використовувати громадським радам при органах виконавчої влади як додатковий канал для інформування про свою діяльність.
Удосконалення сайту було здійснено у співпраці Секретаріату Кабінету Міністрів з Програмою сприяння Парламенту II Університету штату Огайо (Програма розвитку законотворчої політики), що здійснюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку.
У Чернігові не бояться цін і захищають зелені легені міста
Ольга ЯКОВЛЄВА для «Урядового кур’єра»
Існуючий в нашій країні механізм щодо жорсткого регулювання торгівельних націнок та контролю за цінами зазвичай дає короткостроковий ефект. Водночас у довгостроковій перспективі він призводить до втрати зацікавленості у виробництві цих товарів і наданні послуг, а це в свою чергу програмує в майбутньому дефіцит товарів, зниження конкурентних пропозицій при наданні послуг і призводить до збільшення їхньої вартості.
Своє бачення розв’язання цієї проблеми мають члени комітету з регуляторної політики та підприємництва Громадської ради при Чернігівській обласній державній адміністрації. І полягає вона в необхідності знайти такий оптимальний варіант державного регулювання цін на товари та послуги, який би, з одного боку, надійно захищав малозабезпечені верстви населення, та водночас не був перешкодою для підприємницької діяльності.
Як пояснюють громадські активісти, замість чинної системи жорсткого регулювання варто безвідкладно впровадити монетизацію пільг населенню на базі зрозумілих механізмів надання адресних дотацій малозабезпеченим громадянам. Сьогодні державні органи в багатьох випадках надають однакову соціальну пільгу як заможним, так і малозабезпеченим людям.
Доцільніше, переконують чернігівчани, чітко визначити категорії соціально незахищених верств громадян, які повинні отримувати пільги, і надавати їх конкретним громадянам.
Жорсткі адміністративні методи, за їхніми словами, призводять до втрати інтересу підприємців виробляти товари чи надавати послуги. Адже ця робота найчастіше збиткова. У результаті держава може втратити не лише підприємства, а й окремі галузі національної економіки.
Крім того, на працюючих підприємствах не здійснюється необхідна модернізація обладнання, що призводить до зниження якості та конкурентоспроможності продукції та послуг, низькою залишається продуктивність праці. А це істотні чинники зростання цін.
Вихід чернігівчани вбачають у тому, що відмова від жорсткого адміністративного регулювання та запровадження ринкових законів повернуть економічну доцільність виробництву продуктів харчування, сільськогосподарської продукції, ліків та медичних послуг, наданню послуг з транспортного обслуговування населення.
Національний бізнес нині вже не хоче годувати орду контролюючих органів, які постійно проводять перевірки, збільшуючи цим корупційну складову, що також негативно позначається на ціні товарів та послуг. Зникне тотальний контроль — не буде і корупції.
Сьогодні держава, зазначають співрозмовники, узвичаєно перекладає свою соціальну функцію на підприємців, що виробляють продукцію та надають послуги, подекуди не уникаючи політичного популізму. А її завдання — збирати податки та виконувати соціальний захист громадян, залишаючись політично нейтральною.
Про це йшлося на засіданнях «круглих столів», які ініціювала Громадська рада при Чернігівській облдержадміністрації. Зокрема таких, як «Співпраця влади та громадськості у питаннях контролю за ціноутворенням» та «Опрацювання пропозицій щодо вдосконалення діючого порядку державного регулювання цін на продукти харчування».
За результатами обговорення до облдержадміністрації надіслали пакет пропозицій. Частково їх врахували: вийшло розпорядження голови облдержадміністрації, яким, зокрема, збільшено на три-п’ять відсотків торгову націнку на кілька видів продуктів харчування, чим певною мірою зменшено регуляторний вплив.
Ще однією важливою суспільною проблемою, на яку звернули увагу члени Громадської ради, стала загроза знищення приміського урочища «Ялівщина», яке називають «зеленими легенями» обласного центру. Якщо раніше тут росло майже півтисячі різновидів рослин, то нині залишилося лише 100.
За словами голови Громадської ради Світлани Пасталиці, її колеги зуміли об’єднати владу і громадськість Чернігова довкола ідеї створення в згаданому неповторному куточку природи регіонального ландшафтного парку.
За їхнім наполяганням вирішено також занести комплекс об’єктів археологічної спадщини Ялівщини ( а це рештки давніх поселень часів епохи бронзи, залізного віку та Київської Русі) до державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Чернігівчани вчаться дослуховуватися думки кожного. Фото надане Громадською радою при Чернігівській облдержадміністрації
Без демагогії
Олександр ЧОВГАН, голова Громадської ради при Держкомтелерадіо
Державний комітет телебачення і радіомовлення має усталені традиції вивчення думки фахових громадських організацій. Тож наша Громадська рада працює вже три роки поспіль, здійснюючи громадський контроль за діяльністю комітету. Її завдання, відповідно по положення, налагоджувати ефективну взаємодію Держ?комтелерадіо з широкими колами громадян, забезпечувати врахування їхньої думки під час формування та реалізації державної політики.
Водночас ми спільно працюємо над вдосконаленнями законів та нормативних актів.
Рада об’єднує 21 особу, які представляють різні інституції вітчизняного громадянського суспільства. Щоб робота була ефективною, ми домовилися про базові правила. За 14 днів матеріали електронною поштою надсилаються кожному. Впродовж семи днів збираються письмові пропозиції, а власне на засіданні автори репрезентують свої редакції тексту.
Тобто ніякої політики і демагогії — лише письмові зауваження, мотиви та аргументи. І добре, що всі ми різні. Приміром, до складу ради входять представники Міжнародного фонду «Відродження», Спілки журналістів, «Телекритики», Індустріального телевізійного комітету, Східноєвропейського інституту проблем медіа, Телекомунікаційної палати, Асоціації видавців періодичної преси тощо.
Спершу не всім сподобалося, що на засіданнях «просто поговорити» можливо лише в частині «Різне». Тепер зрозуміли: запропонована система обговорення проблем забезпечує повну прозорість і демократію.
Допомагають ухвалити конструктивні рішення й запрошені експерти, юристи.
Перед розглядом складних питань збираємо «круглі столи». Так, приміром, обговорювалися проекти законів щодо роздержавлення ЗМІ та переходу на цифрове телебачення.
Діалог завжди ефективніше
Володимир ГОЛУБ, голова Громадської ради при Полтавській облдержадміністрації
Наша Громадська рада, створена в січні 2011 року, об’єднала 90 представників різних громадських організацій: ветеранських, чорнобильських, молодіжних, екологічних, благодійних, релігійних організацій, профспілок, засобів масової інформації. Загалом при органах влади на Полтавщині створено 29 громадських рад, які об’єднують представників 543-х інституцій.
За цей час ми збиралися за «круглим столом» 15 разів, щоб обговорити і виробити спільну позицію з найрізноманітніших питань суспільного життя. Зокрема йшлося про проект реформування пенсійного законодавства, цінову ситуацію, питання подолання корупції, проблеми і перспективи реформування ЖКГ в області, стан реалізації закону «Про доступ до публічної інформації» тощо.
Громадськість краю не стояла осторонь таких проблем як розвиток агропромислового комплексу та збереження сільських населених пунктів, охорона здоров’я жителів області, оздоровлення довкілля. Висловлювали ми свою думку щодо релігійної ситуації та міжнаціональних відносин, стану освіти, молодіжної політики.
У рамках відзначення 67-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років з нашої ініціативи проведено конференцію «Пам’ять жертв фашизму в часи окупації 1941-1943 років — священна». А нещодавно в обласній бібліотеці ім. І. П. Котляревського зібралися на тематичне засідання з нагоди 75-річчя від часу утворення Полтавської області.
Вдаємося і до практики виїзних засідань. Зокрема, у Котелевському та Кобеляцькому районах, на Сорочинському ярмарку та у м. Комсомольську. Під час згаданих засідань обговорювалися найгостріші питання місцевого життя.
Маємо свій секретаріат, який виконує функції громадської приймальні. За останні півтора року, наші співробітники підготували і направили за призначенням 320 запитів та звернень, на які отримано 572 відповіді.
Тримаємо руку на пульcі суспільного життя. Зокрема, активно долучилися до діалогу облдержадміністрації з громадськістю щодо виконання доручень уряду про недопущення необгрунтованого підвищення органами місцевого самоврядування тарифів на комунальні послуги.
Так, негативної реакції серед жителів обласного центру в січні цього року набуло рішення Полтавського міськвиконкому про значне підвищення тарифів на послуги ЖКГ для населення. Після обговорення цього питання на двох засіданнях за «круглим столом» та у прямому телеефірі місцевої телекомпанії вдалося добитися відміни цього рішення.
Зазначу, що представників нашої громадської ради включено до складу колегій при всіх управліннях облдерж?адміністрації. З метою поглиблення роботи з громадськістю у кожному структурному підрозділі облдержадміністрації визначено працівника з питань взаємодії з громадськістю. Позитивний досвід має співпраця профільних комісій дорадчого органу з постійними комісіями обласної ради.
В нашій області реалізується Програма комунікації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю та сприяння розвитку громадянського суспільства.
У її рамках торік проведено три семінари-тренінги для членів громадських рад при органах влади, працівників районних держадміністрацій та міських рад, редакторів ЗМІ з питань взаємодії органів влади та органів місцевого самоврядування із засобами масової інформації, організації роз’яснювальної роботи та вивчення виборчого законодавства, аналізу європейського досвіду співпраці урядового та громадського секторів.
Долучилися наші активісти до розробки Концепції розвитку громадського пасажирського транспорту на 2012—2015 роки, проекту регіональної програми охорони довкілля на 2012—2015 роки.
Приємно, що влада дослухається до наших пропозицій. Нас зрозуміли і підтримали, коли ми запропонували включити до репертуару обласного академічного муздрамтеатру ім. М. В. Гоголя вистави «Соло для годинника з пере?дзвоном». Адже ця вистава привертає увагу суспільства до проблем спілкування людей похилого віку та молоді, вчить порозумінню і взаємоповазі.
Громадські ради, які тісно співпрацюють з органами влади, є містком між владою і громадянським суспільством. Бо лише шлях діалогу та порозуміння підкаже спільні відповіді на виклики нашого часу.
