Реорганізація екстреної медичної допомоги скорочення кадрів не передбачає
Один із пріоритетів реформування галузі охорони здоров’я, запевняють чиновники, — формування сучасної системи екстреної медичної допомоги в Україні. Але пацієнти побоюються, що ефективним все буде тільки на папері.
Помирають, не діставшись до лікарень
Середня смертність в Україні за статистикою — 130—135 осіб на 100 тис. населення — перевищує показники країн Європи в 3—5 разів. При цьому до 24% українців помирають у лікарнях, а більшість із 76% туди просто не встигають дістатися і стають покійниками вдома, на роботі чи деінде.
Нині у країні функціонують 96 самостійних станцій швидкої медичної допомоги, 902 такі заклади — у складі лікувально-профілактичних установ. А ще є 20 центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Утім, санітарний транспорт, його обладнання та приймальні відділення багатопрофільних лікарень не відповідають вимогам, запровадженим у країнах Європейського Союзу. Оснащення закладів охорони здоров’я сучасними засобами зв’язку в нас незадовільне, що не може не впливати на своєчасність надання екстреної медичної допомоги.
На нові машини треба замінити ще 70% автопарку «швидкої». Фото Укрінформу
Будуть і операційні, і реанімації
Згідно з проектом закону України «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги», який Кабмін подав на розгляд Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України 31 жовтня 2011 р., ефективна загальнодержавна система супроводу хворих на догоспітальному та госпітальному етапах потребує єдиного організаційного закладу — територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, якому підпорядковується весь наявний ресурс на території адміністративно-територіальної одиниці (АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя), і який має фінансуватися з відповідного бюджету (республіканський, обласний, міський Києва та Севастополя).
Систему екстреної медичної допомоги реформуватимуть поетапно. На першому відділень у містах (із розрахунку одне на 100 тис. населення) має стати 314, а в селах (одне відділення на 50 тис.) — 292. На наступних етапах планують укрупнення підрозділів — з охопленням до 200 тис. населення у містах і до 100 тис. — у сільській місцевості.
Проте медики вже сьогодні непокояться, що через новий закон зникнуть спеціалізовані бригади. Чиновники це заперечують.
Спецбригади залишаться
— МОЗ не стоїть на позиції ліквідації спеціалізованих бригад. Вони будуть, як і є, в кожній області. Але області настільки різні, що МОЗ не заважає їм проводити свою політику, — зазначив радник міністра охорони здоров’я України, голова Ради асоціації з невідкладної медичної допомоги Володимир Юрченко.
Спеціалізацію цих бригад визначатимуть за кількістю звернень з тих чи інших хвороб. Зокрема на Донеччині торік самостійно створили понад 80% бригад інтенсивної терапії.
— Вони навчили лікарів і кардіології, і травматології, і токсикології, і на їхній території, де 4,5 млн жителів, на них скарг немає, — повідомив Володимир Юрченко.
Ні в законі «Про екстрену медичну допомогу», який парламент розглядатиме наступного тижня у другому читанні, ні в МОЗ не використовуються слова і поняття «парамедик», тобто медпрацівник середньої ланки, навчений надавати екстрену допомогу. В. Юрченко підкреслив, що у державі нині є 5510 лікарів невідкладних станів і 15 тис. фельдшерів цього профілю, які працюють на швидкій допомозі, і саме вони надаватимуть екстрену медичну допомогу населенню.
— Одне з головних завдань реформування — фінансування служби екстреної допомоги з обласного бюджету та стирання меж між районами, — зазначив перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов.
