АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/480/14 Справа № 208/2150/13 Головуючий у 1 й інстанції - Гібалюк Т.Я. Доповідач - Свистунова О.В. Категорія 39
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Свистунової О.В.
суддів Ремеза В.А., Міхеєвої В.Ю.
при секретарі Книш К.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 вересня 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди в розмірі 30000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 04 липня 2012 р. після закінчення судового засідання Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, яким було засуджено сина позивачки - ОСОБА_4, співмешканка сина - відповідачка ОСОБА_3 в присутності свідків, погрожувала фізичною розправою, принижувала нецензурною лайкою. 03 серпня 2012 р. позивачка подзвонила ОСОБА_3, у відповідь та також погрожувала фізичною розправою, принижувала нецензурною лайкою. У 2005 році донька та зять відповідачки побили вікна та двері в квартирі позивачки, вона викликала міліцію. Відповідачка не працює, займається шахрайством, ворожить людям, чарує. Погрози та образи відповідачки негативно позначилися на здоров»ї позивачки, у неї розвинулась гіпертонічна хвороба. Просила стягнути на свою користь 30 000 гривень в рахунок моральної шкоди.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішення суду першої інстанції є вірним та таким, що ґрунтується на встановлених судом обставинах та доказах.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі позовна заяви (заява) повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація,що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
При розгляді справ зазначеної категорії юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Суд першої інстанції правильно вказав, що позивачка не надала доказів того, що відповідачка умисно розповсюджує недостовірну інформацію про позивачку та, що неправомірними діями відповідачки позивачці була спричинена моральна шкода.
Позивачка не надала ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів характеру, та об»єму страждань, погіршення свого здоров»я, вимушених змін в своєму житті, які вона понесла в результаті розповсюдження про неї недостовірної інформації.
Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність моральної шкоди, протиправність її спричинення, наявність зв»язку між шкодою та діями і провиною відповідачки.
Інші доводи скарги не є суттєвими і не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, апеляційний суд вважає, що згідно ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді
