КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" серпня 2014 р. Справа№ 911/4444/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Сітайло Л.Г.
Ропій Л.М.
при секретарі: Бовсунівській Л.О.,
за участю представників:
від позивача Григоренко В.І., дов. від 24.12.2013,
від відповідача-1 не з'явився,
від відповідача-2 не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Са.Єр"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.07.2014 про вжиття заходів до забезпечення позову
у справі №911/4444/13 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг"
до 1. Фермерського господарства "Са.Єр",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа"
про стягнення 2001235,48 грн
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2014 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (далі - позивач) про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на грошові кошти, що належать Фермерському господарству „Са.Єр" (далі - відповідач-1), в межах ціни позову - 2001235,48 грн, та знаходяться на наступних рахунках: р/р 2600190108 в АТ „Райффайзен Банк „Аваль", м. Київ, МФО 380805; р/р 26008371917 в ОДАТ „Райффайзен Банк „Аваль" у м. Одеса, МФО 328351; р/р 2604557154 в AT „Райффайзен Банк „Аваль", у м Києві МФО 380805; р/р 2604917677 в AT „Райффайзен Банк „Аваль", у м Києві МФО 380805; р/р 2600190108 в AT „Райффайзен Банк „Аваль", у м. Києві МФО 380805; р/р 26050060437188 в южне ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк", у м. Одесса МФО 328704; р/р 26042054300637 в южне ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк", у м. Одеса МФО 328704; р/р 26000060467722 в южне ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк", у м. Одеса МФО 328704; р/р 26000012869980 в Філії „ПРУ AT „Фінанси та кредит" у м. Миколаїв МФО 326933; р/р 260594432 в МОД AT „Райффайзен Банк „Аваль", у м. Миколаєві МФО 326182; р/р 26005102470 в МОД AT „Райффайзен Банк „Аваль", у м. Миколаєві МФО 326182; р/р 26006450975 в AT „Райффайзен Банк „Аваль", у м. Києві МФО 380805; р/р 26003210188740 в AT „Прокредит банк", МФО 320984; р/р 26058210188740 в AT „Прокредит банк", МФО 320984; а також на будь-яких інших виявлених рахунках.
Відмовлено в задоволенні інших вимог заяви ТОВ „Хімагромаркетинг" про вжиття заходів до забезпечення позову.
Не погодившись з вказаною ухвалою, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 24.07.2014 скасувати. Апеляційна скарга мотивована тим, що накладення арешту на грошові кошти відповідача унеможливлює ведення підприємницької діяльності та може призвести до припинення господарської діяльності відповідача-1. Крім того, відповідач-1 не зможе здійснювати загальнообов'язкові платежі (сплачувати податки до бюджету), здійснювати розрахунки по заробітній платі, виконувати поточні зобов'язання по договорах.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2014 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 27.08.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 14.08.2014) позивачу-15.08.2014, відповідачу-1-16.08.2014 та відповідачу-2 - 18.08.2014, долучені до матеріалів справи.
27.08.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надали:
позивач - відзив на апеляційну скаргу.
відповідач - клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням представника у відрядженні.
27.08.2014 у судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 24.07.2014 - без змін.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явився. Відповідач-2 про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ст. 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) представниками сторін у справі можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю.
Слід зазначити, що ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа та не забороняє посадовій особі товариства особисто брати участь у справі.
Стаття 77 ГПК України надає суду право, а не зобов'язує його відкласти розгляд справи в разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Ознайомившись з клопотанням відповідача-1 про відкладення розгляду справи, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність доказів, в розумінні ст.33 ГПК України, на підтвердження доводів клопотання.
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача-1, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі та участі відповідача-2, з метою дотримання вимог ст. 102 ГПК України, на думку колегії суддів, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача-1 та відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2014 позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.01.2014 у справі №911/4444/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014, позов ТОВ "Хімагромаркетинг" до ФГ "Са.Єр" та ТОВ "Акруа" про стягнення 2001235,48 грн задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 1602604,06 грн боргу, 119426,97 грн 40% річних, 38813,77 грн пені, 240390,68 грн штрафу та 40024,71 грн судового збору.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2014 касаційну скаргу відповідача-1 задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 та рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2014 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Як вже було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2014 заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти відповідача-1 в межах суми позовних вимог - 2001235,48 грн.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з ухвалою суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу як захід забезпечення позову передбачений п.п. 1 ч.1 ст. 67 ГПК України.
Інститут забезпечення позову в господарському процесі є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Отже, забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цього заходу може ускладнити чи унеможливити виконання саме рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо) (п.п.1,3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Суд першої інстанції у вирішенні питання про забезпечення позову здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову та обґрунтовано задовольнив заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог 2001235,48 грн, оскільки невиконання відповідачем-1 зобов'язань з оплати поставленого товару порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.
Належних доказів на підтвердження оплати боргу, скрутного фінансового становища товариства відповідач-1 не надав, так само як і не довів, що зможе погашати заборгованість в майбутньому.
Доводи, що накладення арешту унеможливлює ведення підприємницької діяльності та може призвести до припинення господарської діяльності відповідача-1, в результаті чого він не зможе здійснювати загальнообов'язкові платежі (сплачувати податки до бюджету), здійснювати розрахунки по заробітній платі, виконувати поточні зобов'язання по договорах не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки трудові, соціальні та/або податкові зобов'язання товариства, а також стосунки відповідача-1 з іншими контрагентами не можуть бути виключними обставинами, які б давали підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 24.07.2014 у даній справі, оскільки вона відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фермерське господарство "Са.Єр" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 24.07.2014 у справі №911/4444/13 - без змін.
2. Матеріали справи №911/4444/13 повернути до Господарського суду Київської області.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.І. Рябуха
Судді Л.Г. Сітайло
Л.М. Ропій
