Справа № 2-775/10 Головуючий у І інстанції Володько І.С. Провадження № 22-ц/780/3924/13 Доповідач у 2 інстанції ПриходькоКатегорія 18 04.10.2013
УХВАЛА
Іменем України
02 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Приходька К.П.,
суддів Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
при секретарі Бевзюк М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2010 року про визнання мирової угоди за поданням головного державного виконавця МВ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-
встановила:
у вересні 2010 року головний державний виконавець MB ДВС Білоцерківського МУЮ звернувся до суду з поданням про затвердження мирової угоди у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-775 від 17 березня 2010 року про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 203 373,32 гривень.
Обґрунтовував подання тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду 17 березня 2010 року позов ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено і з ОСОБА_3 стягнуто на його користь суму боргу у розмірі 203 373,32 гривень.
MB ДВС Білоцерківського МУЮ відкрито виконавче провадження за вказаним рішенням суду, вчинено ряд виконавчих дій, зокрема направлених на встановлення рухомого та нерухомого майна боржника.
В ході виконавчих дій було встановлено, що боржнику ОСОБА_3 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, на яку 17.05.2010 року в порядку виконання рішення суду був накладений арешт.
Згідно висновку спеціаліста-оцінювача від 05.10.2010 року ринкова вартість вказаної квартири по АДРЕСА_1 становить 181 934 гривень.
15 липня 2010 року до MB ДВС Білоцерківського МУЮ надійшла спільна заява сторін у виконавчому провадженні про укладення мирової угоди, за якою боржник ОСОБА_3 передає у добровільному порядку в рахунок погашення боргу в сумі 203 373,32 гривень належну йому квартиру АДРЕСА_1 ринковою вартістю 181 934 гривень, а стягувач ОСОБА_2 зобов»язується прийняти вказану квартиру і відмовляється від процедури примусового стягнення заборгованості.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2010 року визнано мирову угоду у виконавчому провадженні від 15 листопада 2010 року за якою ОСОБА_3 передає у добровільному порядку в рахунок: боргу в сумі 203 373,32 гривень належну йому квартиру АДРЕСА_1 ринковою вартістю 181 934 гривень, а стягувач ОСОБА_2 зобов»язується прийняти вказану квартиру і відмовляється від процедури примусового стягнення заборгованості.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати ухвалу суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянт посилалася та те, що ОСОБА_3, є її рідним батьком. Починаючи з 2009 року він розшукувався Білоцерківським МВ ГУ МВС України в Київській області, як безвісно відсутній. Рішенням Обухівського районного суду від 07 червня 2010 року ОСОБА_3, визнаний безвісно відсутнім. Рішенням Обухівського районного суду від 14 лютого 2011 року ОСОБА_3, визнаний померлим. 24 лютого 2011 року видано свідоцтво про смерть на ім»я ОСОБА_3 постановленою судом ухвалою від 19 жовтня 2010 року порушуються її права, як спадкоємця, після смерті батька.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання для визнання.
Відповідно до рішенням Обухівського районного суду від 07 червня 2010 року ОСОБА_3, визнаний безвісно відсутнім. Рішенням Обухівського районного суду від 14 лютого 2011 року ОСОБА_3, визнаний померлим. 24 лютого 2011 року видано свідоцтво про смерть на ім»я ОСОБА_3
Суд першої інстанції, визнаючи умови мирової угоди, не з»ясував, чи відповідає мирова угода всім вимогам ч.2 ст.372 ЦПК України чи має угода взаємні компроміси сторін, не суперечить нормам процесуального права, не порушує права чи свободи інших осіб.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в порядку ст.312 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2010 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у відповідності до ст.324 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню оскільки не перешкоджає подальшому провадженні у справі.
Головуючий
Судді
