КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3332/10 Головуючий у 1-й інстанції: Литвин О.В.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Безименної Н.В., Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 31.12.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
23.06.2010 позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 31.12.2010 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За приписами ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок пенсії з 17.02.2010, а саме: додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат встановлених на відповідний період згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 3, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, мають бути підвищені у розмірі на дві мінімальні заробітні плати.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус дитини війни.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Однак слід зазначити, що рішення суду першої інстанції у частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії, щомісячної додаткової пенсії, щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 17.02.2010 до моменту відсутності підстав для такого підвищення пенсії позивачу, тобто на майбутнє виплачувати належні позивачу виплати, не відповідає змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому здійснювати правове регулювання суспільних відносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області - задовольнити частково.
Змінити постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 31.12.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області здійснити з урахуванням проведених виплат нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_2 з 17.02.2010 по 31.12.2010».
В решті постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 31.12.2010 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.
