№ справа:102/1722/2012Головуючий суду першої інстанції:Ісроілова Венера Улугбеківна № провадження:11/0190/2362/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Євдокимова В. В. __________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЯзєва С.О. СуддівЄвдокимової В.В., Куртлушаєва І.Д. За участю прокурораМатвійчук С.Л. розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2012 р., за яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Червоний чабан Каланчацького району Херсонської області, раніше не судимий, засуджений за ч.1 ст. 203 - 2 КК України до штрафу у розмірі 170 000 грн, з конфіскацією грального обладнання.
Стягнуто з ОСОБА_7 у дохід держави у рахунок відшкодування судових витрат за проведення експертизи - 470 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що він, з метою зайняття діяльністю пов'язаною з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор на гральних автоматах, тобто зайняття гральним бізнесом з метою отримання прибутку, у невстановленої слідством особи придбав 8 гральних автоматів «ATLANTIS Underwater Treasures Master Gemes». Після чого, ОСОБА_7, 10.07.2012 р. уклав договір оренди нежилого приміщення кафе «Голд Вей», розташованого по АДРЕСА_1 з власником кафе ОСОБА_8, яку він не повідомив про свій злочинний намір. Так, ОСОБА_7, всупереч забороні, встановлений Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р., встановив у приміщенні кафе 8 гральних автоматів «ATLANTIS Underwater Treasures Master Gemes», та в період часу з 10.07.2012 р. по 25.07.2012 р. почав здійснювати діяльність з наданням послуг грального бізнесу та здійснював діяльність з організації, проведення та надання можливості доступу до азартних ігор на гральних автоматах, з метою отримання прибутку, умовами яких були внесення гравцями ставок, що давало можливість отримати виграш, результат яких залежав від випадковості.
25.07.2012 р., працівниками міліції в приміщенні кафе виявлено та вилучено 8 гральних автоматів, які використовувалися ОСОБА_7 для проведення азартних ігор, результат яких визначався від випадковості випадіння певних комбінацій без участі особи, а сума виграшу нараховувалася ними автоматично.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 провину визнав повністю.
В апеляції захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції змінити, на підставі ст. 69 КК України зменшити суму штрафу, визначену судом першої інстанції.
Свої доводи мотивує тим, що призначене засудженому покарання не відповідає ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
Так, захисник посилається на те, що суд першої інстанції при призначенні його підзахисному покарання повною мірою не врахував дані про особу ОСОБА_7, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, а також не врахував, обставини, які пом'якшують покарання - з'явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того, захисник звертає увагу суд на ту обставину, що судом першої інстанції вказано у вироку, що ОСОБА_7 ніде не працює, що не відповідає дійсності, оскільки його підзахисний за місцем проживання займається розведенням худоби.
Крім цього, захисник просить врахувати при призначенні його підзахисному покарання ту обставину, що інкримінований злочин ОСОБА_7 був здійснений в короткий проміжок часу у зв'язку з важким матеріальним становищем.
На апеляцію захисника ОСОБА_6 державним обвинувачем по справі ОСОБА_9 подані заперечення, в яких вона просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти доводів апеляції і вважав вирок суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина засудженого ОСОБА_7 у вчинені злочину, при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 203 - 2 КК України, підтверджується сукупністю доказів по справі, досліджених судом першої інстанції в порядку ст. 299 КПК України, і не оспорюються в апеляції.
З доводами захисника ОСОБА_6 про надмірне суворе покарання призначеного засудженому ОСОБА_7, колегія суддів не може погодитися.
Так, призначаючи ОСОБА_7 міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого їм злочину, який у силу ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 175).
Доводи захисника ОСОБА_6 про те, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 покарання не врахував з'явлення із зізнанням як обставину, яка пом'якшує покарання, не можуть бути взяті до уваги, оскільки з'явлення із зізнанням у даному випадку не можна визнати як обставину, яка пом'якшує покарання, оскільки представлена ним 03.08.2012 р., тобто через 10 діб після виявлення працівниками міліції протиправних дій з боку ОСОБА_7 (а.с. 27).
Обставин, які обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.
Ті, обставини, що ОСОБА_7 у судовому засіданні вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому злочину, було враховано судом першої інстанції, через що йому було призначено покарання, у виді мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.1 ст. 203 - 2 КК України.
Доводи захисника ОСОБА_6 про те, що засуджений ОСОБА_7 вчинив злочин у зв'язку з важким матеріальним становищем, на думку колегії суддів, не можна визнати обґрунтованими, оскільки, дана обставина не може бути підставою для призначення більш м'якшого покарання.
При таких обставинах, підстав для застосування ст. 69 КК України, колегія суддів не вбачає, оскільки, засудженому ОСОБА_7 призначена міра покарання з урахуванням усіх обставин по справі та даних про його особу.
У зв'язку з викладеним, апеляція захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 р.), п. 15 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 листопада 2012 р. відносно ОСОБА_7 - залишити без зміни.
Судді
Язєв С.О. Євдокимова В.В. Куртлушаєв І.Д.
