Адвокаты по наследственным делам
Отзывы о нас
Огромное спасибо от кого зависит разработка этого интернет проекта.

Этот интернет портал суперовый! Пользовался довольно часто. Думаю, что этот интернет сайт ждет хорошее будущее. Удачи Вам, ребята. Хотелося б встречаться с Вашими новыми работами почаще! Дерзайте!

Ребята супер!!! Все что вы делаете для всех нас вне всякого сомнения- очень важно!!!
Наши услуги

Вопрос к юристу по наследству:

Статьи
Право власності на спадок

Право власності на спадок Визнання прав власності на спадок (зразок судової справи), позовна заява про спадщину

Наследство по завещанию: раскрываем юридические ...

Наследство по завещанию: раскрываем юридические секреты Завещание необязательно гарантирует выполнение воли наследодателя, ведь в некоторых случаях можно признать завещание недействительным

Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки, Верховна Рада України

Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки

    Верховна Рада України постановляє:

    1. Затвердити Загальнодержавну цільову науково-технічну космічну програму України на 2013-2017 роки (додається).

    2. Кабінету Міністрів України:

    під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати виділення коштів для здійснення заходів, визначених Загальнодержавною цільовою науково-технічною космічною програмою України на 2013-2017 роки, у повному обсязі з віднесенням їх до захищених видатків бюджету;

    забезпечити контроль за реалізацією завдань Програми та щороку до 1 квітня інформувати Верховну Раду України про стан її виконання.

    3. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

    Президент України

    В. ЯНУКОВИЧ

    м. Київ 5 вересня 2013 року № 439-VII

    ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України від 5 вересня 2013 року № 439-VII

    ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОСМІЧНА ПРОГРАМА УКРАЇНИ НА 2013-2017 РОКИ

    Мета Програми

    Забезпечення розвитку сучасних космічних технологій в Україні є важливим чинником, що визначає стратегічне місце держави у світі.

    Виконання космічних програм за роки незалежності дало змогу розв’язати невідкладні проблеми розвитку космічної діяльності, зберегти науковий і виробничий потенціал в інтересах національної економіки, безпеки та оборони, вийти на міжнародний космічний ринок із власною продукцією і послугами, інтегрувати Україну до міжнародної космічної спільноти, сформувати основи внутрішнього ринку космічних послуг, здійснити перші кроки на шляху до комерціалізації космічної діяльності.

    Разом з тим вплив космічної діяльності на вирішення актуальних питань науково-технічного, соціально-економічного, екологічного, культурного і освітнього розвитку суспільства, забезпечення національної безпеки та оборони і забезпечення реалізації геополітичних інтересів держави не відповідає потенціалу космічної галузі.

    Проблемою, що потребує розв’язання, є значна диспропорція між рівнем космічного потенціалу та його впливом на результати вирішення актуальних загальнодержавних і суспільних завдань.

    Мета Програми полягає у підвищенні ефективності використання космічного потенціалу для вирішення актуальних завдань соціально-економічного, екологічного, культурного, інформаційного і науково-освітнього розвитку суспільства, забезпечення національної безпеки та оборони, захисту геополітичних інтересів держави.

    Шляхи і способи розв’язання проблеми

    Можливі три варіанти розв’язання проблеми, що передбачають:

    перший — збереження наявного підходу до бюджетного фінансування космічної діяльності, що дасть змогу частково задовольнити суспільні потреби у сфері дистанційного зондування Землі, супутникових навігаційних і телекомунікаційних послуг, частково забезпечити присутність України на світовому ринку космічних послуг та участь у виконанні міжнародних програм, що передбачають проведення фундаментальних космічних досліджень, виконати окремі прикладні наукові роботи із створення перспективних зразків ракетно-космічної техніки;

    другий — значне збільшення обсягу державної підтримки, що дасть змогу забезпечити широкомасштабне розгортання космічної системи спостереження Землі та геофізичного моніторингу "Січ", реалізацію національних телекомунікаційних і наукових проектів, участь у проведенні міжнародних досліджень космічного простору в мирних цілях (зокрема, участь вітчизняних космонавтів-дослідників у космічних експериментах на поверхні Місяця), виконання наукових та освітніх програм, створення ракетно-космічної техніки, забезпечення конкурентоспроможності виробничого потенціалу, але не враховує фінансові можливості держави;

    третій, оптимальний, — удосконалення механізму надання державної підтримки, забезпечення інвестиційної привабливості космічної діяльності та пропорційного залучення позабюджетних коштів, що дасть змогу створити сприятливі умови для розвитку космічних технологій, сформувати внутрішній ринок космічних послуг і підвищити рівень експортного потенціалу держави.

    Проблему передбачається розв’язати шляхом удосконалення механізму формування державного замовлення, запровадження державно-приватного партнерства та забезпечення інвестиційної привабливості космічної діяльності в результаті:

    задоволення суспільних потреб у сфері дистанційного зондування Землі, а також супутникових навігаційних і телекомунікаційних послуг;

    розширення присутності вітчизняних підприємств на світовому ринку космічних послуг, забезпечення доступу в космос;

    проведення наукових космічних досліджень, прикладних наукових досліджень з питань створення перспективних зразків ракетно-космічної техніки та передових технологій, реалізації престижних національних проектів, а також виконання науково-освітніх програм;

  1. прискорення темпів розвитку ракетно-космічної техніки та підвищення її конкурентоспроможності;
  2. поглиблення міжнародного співробітництва.
  3. Необхідність фінансування Програми з державного бюджету обумовлена тим, що:

    космічні технології та космічна інформація є важливою складовою засобів виконання загальнодержавних завдань для забезпечення сталого розвитку, безпеки та оборони держави, підвищення її науково-технічного потенціалу;

    рівень розвитку ракетно-космічної техніки визначає стратегію держави, її спроможність створювати необхідні засоби стримування, а також забезпечувати незалежний доступ у космос;

    розвиток космічних технологій є одним із найбільш ефективних засобів стимулювання розвитку високотехнологічних галузей національної економіки, визначальним фактором її конкурентоспроможності;

    провадження космічної діяльності є вагомим фактором інтенсифікації міжнародної співпраці, інструментом інтеграції держави до європейських структур, засобом набуття Україною статусу регіонального лідера.

    Завдання і заходи

    Основними завданнями Програми є:

    забезпечення розвитку космічних технологій та їх інтеграції до реального сектору національної економіки і сфери національної безпеки та оборони:

    - здійснення дистанційного зондування Землі з космосу;

    - удосконалення космічних систем телекомунікації та навігації;

    - провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки та оборони;

  4. проведення наукових космічних досліджень;
  5. удосконалення ракетно-космічної техніки і технологій її виготовлення:
  6. - створення космічних комплексів;

    - забезпечення промислово-технологічного розвитку;

  7. поглиблення міжнародного співробітництва.
  8. Паспорт Програми наведено в додатку 1, перелік завдань і заходів щодо їх реалізації з визначенням строків виконання, обсягів та джерел фінансування наведено в додатку 2. Етапи виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт визначаються згідно з національними стандартами.

    Забезпечення розвитку космічних технологій та їх інтеграції до реального сектору національної економіки і сфери національної безпеки та оборони спрямоване на задоволення суспільних потреб у сфері дистанційного зондування Землі, супутникових навігаційних і телекомунікаційних послуг шляхом впровадження досягнень космічної діяльності в реальний сектор національної економіки для розв’язання актуальних проблем суб’єктів господарської, управлінської і наукової діяльності, зміцнення національної безпеки та оборони.

    Виконання завдання "Здійснення дистанційного зондування Землі" дасть змогу задовольнити суспільні потреби у сфері дистанційного зондування Землі шляхом розгортання на орбіті космічного апарата спостереження за Землею та створення ефективної наземної системи використання аерокосмічних даних, необхідних для забезпечення аерокосмічного моніторингу природокористування, а також контролю за кризовими явищами природного і техногенного характеру з метою мінімізації негативних наслідків для навколишнього природного середовища.

    Передбачається запуск на орбіту космічного апарата "Січ-2-1", що забезпечить глобальний огляд поверхні Землі в оптичному діапазоні з просторовим розрізненням 8 метрів. Це дасть змогу на належному рівні забезпечити прикладне використання даних для оцінки стану озимих культур, визначення видового складу лісів, дистанційного контролю снігового покриву, класифікації підстильної поверхні за покривними елементами ландшафту, пошуку родовищ нафти та газу, виявлення лісових і степових пожеж тощо. Використання інформації, отриманої з космічного апарата, також дасть змогу провести наукові дослідження з метою удосконалення методів прогнозування врожайності пшениці, оцінки стану водних екотонів, моніторингу опадів, оцінки впливу геодинамічних факторів на екологічний стан урбанізованих територій, пошуку нафти та газу на суходолі, комплексного моніторингу акваторій Чорного та Азовського морів, контролю параметрів оптичних технічних засобів дистанційного зондування в польоті.

    Запуск космічного апарата дистанційного зондування передбачається здійснити ракетою-носієм вітчизняного виробництва "Циклон-4" з пускового центру Алкантара (Федеративна Республіка Бразилія). Зважаючи на положення Закону України "Про страхування"( 85/96-ВР ), для захисту майнових інтересів держави забезпечується страхування ризиків, пов’язаних з підготовкою космічного апарата до запуску на космодромі, запуском та експлуатацією у космосі.

    Програмою передбачається також створення оптичної космічної системи з просторовим розрізненням 2,5 метра "Січ-2М" (запуск передбачається у 2018 році), а також виконання початкових етапів робіт щодо створення космічної системи "Січ-3Р" (запуск передбачається у 2020 році), обладнаної сучасним радіолокатором із синтезованою апертурою антени. Космічний апарат "Січ-2М" є удосконаленим космічним апаратом "Січ-2", і його створення дасть змогу істотно покращити технічні характеристики системи "Січ". Космічний апарат "Січ-3Р" забезпечить моніторинг підстильної поверхні незалежно від погодних умов, що для географічних широт України є надзвичайно важливим. Зважаючи на те, що такий космічний апарат у державі розробляється вперше, передбачено створення радіолокатора, проведення його всебічних випробувань, а також формування технічних вимог до платформи космічного апарата.

    Створення перспективного бортового оптичного сканера високого просторового розрізнення для космічних апаратів дасть змогу досягти світового рівня показників просторового розрізнення та забезпечити ефективне розв’язання ряду спеціальних завдань щодо контролю навколишнього природного середовища. При цьому комплексне використання знімків різного просторового розрізнення значно підвищить ефективність виконання завдань моніторингу навколишнього природного середовища. Запуск космічного апарата, обладнаного таким сканером, передбачається забезпечити під час виконання наступної космічної програми.

    Технології створення космічних апаратів високого просторового розрізнення (в оптичному і в радіочастотному діапазонах) мають перспективу попиту на світовому ринку космічних послуг, тому їх розроблення є актуальним.

    На сучасному етапі розвитку космічних технологій багатопозиційні радіолокаційні системи дають змогу отримувати просторові зображення підстильної поверхні Землі, що відкриває нові перспективи під час інтерпретації та практичного використання даних (наприклад, створення просторових карт місцевості). Для освоєння цієї передової технології передбачається створення макетного зразка бістатичного радіолокатора та проведення комплексу його наземних випробувань. Ця технологія також має перспективу попиту на світовому ринку космічних послуг, і її освоєння є актуальним завданням для розвитку космічної техніки.

    З метою забезпечення ефективного використання супутникових даних передбачається розроблення та впровадження промислових технологій щодо їх оброблення для отримання результатів підтвердженої достовірності. У зв’язку з цим буде розроблено відповідну нормативно-законодавчу базу та забезпечено метрологічну підтримку складових елементів системи отримання дистанційних даних шляхом: створення контрольно-калібрувального полігона (для контролю параметрів технічних засобів дистанційного зондування в польоті), розроблення і впровадження методів метрологічної підтримки процесів і технічних засобів приймання, накопичення, оброблення та інтерпретації даних дистанційного зондування з використанням тестових полігонів (для калібрування і валідації даних). Передбачається, що здійснення зазначених заходів забезпечить перехід від переважно демонстраційного етапу використання даних дистанційного зондування до етапу їх промислового використання. Це дасть змогу легітимізувати результати оброблення та інтерпретації даних дистанційного зондування.

    Широка міжнародна кооперація, надзвичайно важлива для розвитку сфери космічної діяльності, дає змогу оптимізувати витрати на створення космічної техніки, що на сучасному етапі становлення держави є дуже актуальним. Виконання міжнародних програм у сфері дистанційного зондування спільно з Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, країнами — членами Європейського Союзу та іншими державами надасть можливість створити віртуальне угруповання космічних апаратів на орбіті та значно розширити можливості використання космічної інформації за рахунок обміну даними, що актуально для всіх країн, особливо під час проведення моніторингу кризових явищ у навколишньому природному середовищі.

    Особливістю космічної діяльності є необхідність витрачання значних коштів без істотного економічного ефекту. Разом з тим тенденції розвитку світового ринку космічних послуг свідчать про нагальну потребу у всебічній комерціалізації всіх її складових. Зважаючи на це, передбачається здійснення заходів щодо створення внутрішнього ринку космічних послуг шляхом формування системи розповсюдження даних, проведення підготовки та перепідготовки фахівців з дистанційного зондування Землі на замовлення заінтересованих центральних органів виконавчої влади (на безоплатній основі) та суб’єктів господарювання (на комерційних засадах). Підприємства, що вийдуть на внутрішній ринок космічних послуг, у подальшому матимуть змогу диверсифікувати джерела фінансування своєї діяльності на міжнародному ринку космічних послуг, а відтак збільшать обсяг відрахувань до бюджету.

    Виконання завдання "Удосконалення космічних систем телекомунікації та навігації" сприятиме формуванню єдиного інформаційного простору держави (за рахунок розвитку засобів космічного зв’язку та мовлення з використанням національного космічного апарата "Либідь" на геостаціонарній орбіті), а також забезпечить підвищення ефективності функціонування транспортної системи держави (за рахунок впровадження супутникових навігаційних і геоінформаційних технологій).

    Національна супутникова система зв’язку є системоутворювальним фактором, що дає змогу створити на її основі ряд сервісів (телевізійні мовні платформи, телекомунікаційні мережі тощо). Крім того, під час створення цієї системи передбачається реалізувати додаткові можливості з метою виходу на регіональні ринки зв’язку Європи та Африки. Функціонування системи забезпечить надання значній частині населення України високоякісних послуг телевізійного мовлення (у тому числі високої чіткості), а також послуг мобільного телевізійного мовлення та резервування корпоративних телекомунікаційних мереж.

    Передбачається подальший розвиток Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення з використанням інформації, отриманої від іноземних глобальних навігаційних супутникових систем ГЛОНАСС (Російська Федерація), GPS (США), Galileo (Європейський Союз).

    Ураховуючи те, що для забезпечення прийнятного рівня похибок визначення координат більшість користувачів цих систем використовують наземні мережі контрольно-коригувальних станцій з розповсюдженням коригувальної інформації наземними та супутниковими каналами зв’язку, передбачається здійснити заходи щодо подальшого розвитку в державі цих мереж на двох рівнях: національному — для отримання субметрового рівня похибок та регіональному — для отримання сантиметрового рівня похибок.

    Передбачене Програмою застосування українських станцій в європейському (EGNOS) та російському (СДКМ) супутникових функціональних доповненнях глобальних навігаційних супутникових систем з розповсюдженням даних Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення на основі міжнародних стандартів дасть змогу зробити використання передових інформаційних технологій нормою повсякденного життя громадян України.

    Крім того, передбачається створити інтегровану багатофункціональну Систему контролю та аналізу космічної обстановки, що забезпечить моніторинг космічних об’єктів з використанням радіолокаційних, квантово-оптичних та оптико-електронних засобів (з метою пошуку та спостереження за фрагментами космічного сміття), визначення та прогнозування орбіт космічних апаратів, прогнозування часу та районів падіння потенційно небезпечних космічних об’єктів, вирішення завдань спеціального характеру.

    З метою підвищення ефективності функціонування Системи контролю та аналізу космічної обстановки в подальшому передбачається її дооснащення сучасною наземною радіолокаційною станцією з багатопроменевими цифровими антенними решітками та створення багатопозиційного наземного комплексу спостереження за космічними об’єктами в оптичному діапазоні. Вперше за часи незалежності для цього будуть використані всі наявні в державі квантово-оптичні та оптико-електронні засоби.

    Створювана Система контролю та аналізу космічної обстановки є джерелом стратегічної інформації про діяльність міжнародного співтовариства в космосі та одним з елементів забезпечення безпеки та оборони держави.

    Виконання завдання "Провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки та оборони" сприятиме забезпеченню довгострокових інтересів держави у сфері національної безпеки та оборони за рахунок розвитку космічних технологій оборонного і подвійного призначення.

    Ураховуючи те, що однією з основних тенденцій сучасного розвитку військової справи є інформатизація, передбачається здійснення заходів щодо істотного підвищення її рівня в державних органах, що здійснюють повноваження у сфері національної безпеки та оборони, особливо під час виконання оперативних завдань. Цього передбачається досягти за рахунок контролю космічного простору, супутникового зв’язку та навігації, а також виконання робіт з оснащення військових та спеціальних підрозділів сучасною вітчизняною апаратурою, в якій використовується інформація космічних систем.

    Виконання завдання "Проведення наукових космічних досліджень" забезпечить прискорення наукового прогресу шляхом проведення наукових космічних досліджень переважно за участю українських вчених у міжнародних програмах з дослідження космічного простору в мирних цілях та ініціювання реалізації престижних вітчизняних наукових космічних проектів, виконання прикладних наукових досліджень щодо створення перспективних зразків ракетно-космічної техніки та передових технологій, розроблення науково-освітніх програм.

    Пріоритетним є розвиток тих напрямів космічних досліджень, які за умови широкого міжнародного співробітництва дають змогу отримати результати, що відповідають сучасному світовому рівню. Насамперед це дослідження, що проводяться науковими школами у сфері сонячно-земних зв’язків, астрофізики, космічної біології, матеріалознавства, що історично склалися в Україні.

    У сучасному світі формування адекватних відповідей на виклики, пов’язані з глобальними змінами навколишнього природного середовища, погіршенням екологічної ситуації, а також природними і техногенними катастрофами, є завданням, життєво необхідним для суспільства. Важливу роль у цих процесах відіграє фактор впливу "космічної погоди" (або сонячно-земних зв’язків) на живий і неживий світ Землі. Зважаючи на це, дослідженню "космічної погоди" у світовій науці приділяється значна увага. В Україні історично склалася наукова школа світового рівня з дослідження "космічної погоди", якою ініційовано проведення міжнародного експерименту "Іоносат" стосовно дослідження характеристик просторового розподілу електромагнітних параметрів навколоземної плазми, зокрема з метою пошуку її адекватних відгуків на вплив факторів, що передують землетрусам. Перший етап цього експерименту під назвою "Потенціал" реалізовано на борту космічного апарата "Січ-2". Реалізацію другого етапу під назвою "Іоносат-Мікро" передбачається виконати на борту спеціально створеного наукового космічного апарата "Мікросат-М" (запуск ракетою "Циклон-4" у 2014 році). Третій (основний) етап експерименту — "Іоносат-Стандарт" буде реалізовано з використанням угруповання з трьох космічних апаратів "Мікросат-С" під час виконання наступної космічної програми. Зважаючи на значний інтерес світової наукової спільноти до космічного експерименту "Іоносат", його реалізація дасть змогу підвищити престиж української науки на світовому рівні, сприятиме інтеграції українських вчених до світової системи космічних наукових досліджень, забезпечить експериментам за ініціативи вітчизняних вчених інвестиційну привабливість.

    З метою виконання зобов’язань України, визначених Програмою російсько-українського співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях на 2012-2016 роки, передбачається участь українських вчених у проведенні фундаментальних наукових досліджень (проекти "Спектр-Р" ("Радіоастрон"), "Спектр-РГ", "Спектр-УФ", "Гамма-400", "Спектр-М" ("Міліметрон") тощо). Участь у проведенні цих досліджень дасть змогу використати наявну в Україні унікальну наземну космічну інфраструктуру для управління науковими космічними апаратами, приймання інформації з космічних апаратів, що досліджують далекий космос, радіолокації планет Сонячної системи (у тому числі з метою забезпечення посадки на них автоматичних космічних апаратів). Цією Програмою передбачається проведення ряду біологічних експериментів, ініційованих українською науковою школою з досліджень біології космосу і спрямованих на вивчення процесів розвитку організмів в умовах мікрогравітації, пошук механізму виникнення життя. Зважаючи на стратегічні перспективи експансії людства на інші планети Сонячної системи та у віддаленій перспективі в інші зоряні світи, біологічні дослідження є актуальними і мають світові пріоритети.

    Наявна в Україні наземна космічна інфраструктура є унікальною, і вчені, насамперед вітчизняної наукової школи з радіоастрономічних досліджень, заінтересовані у її інтегруванні до міжнародних (зокрема європейських) систем радіоінтерферометричних досліджень, що можливо тільки за умови приведення характеристик технічних засобів інфраструктури до рівня світових. З цією метою передбачається дооснащення технічних засобів рядом систем різного призначення (для управління наведенням антен, приймання сигналів, їх реєстрації та передавання). Крім того, передбачається провести з використанням наявної наземної інфраструктури ряд радіоінтерферометричних досліджень за власними науковими програмами, результати яких стануть внеском української науки у загальні зусилля світової наукової спільноти щодо фундаментальних досліджень Всесвіту і розв’язання проблем вивчення космічного сміття та астероїдної безпеки. Ці проблеми набувають особливої актуальності, зважаючи на можливе загрозливе зближення із Землею астероїдів, падіння яких може поставити на межу знищення світову цивілізацію.

    Не всі космічні експерименти можуть бути проведені в автоматичному режимі, особливо це стосується біологічних експериментів. Без дослідження впливу факторів космічного простору на організм людини є неможливими міжпланетні перельоти, які стануть реальністю для людства в порівняно недалекій перспективі. З огляду на те, що вітчизняні проекти з реалізації пілотованих польотів найближчим часом видаються нереальними (як найбільш витратний напрям космічної діяльності), єдиним шляхом проведення космічних експериментів, що потребують обов’язкової участі людини, є міжнародна кооперація. Програмою передбачено проведення спільних російсько-українських експериментів на російському сегменті Міжнародної космічної станції. Крім виконання міжнародних зобов’язань України, це дасть змогу українським ученим, по-перше, провести космічні експерименти і отримати наукові результати, що можуть принести Україні міжнародне визнання, а по-друге, інтегруватися до міжнародної системи наукових космічних досліджень.

    На цей час у світі найбільш актуальними напрямами наукових космічних досліджень є здійснення експедицій на Місяць, підготовка експедицій на Марс і астероїди, посадка автоматичних космічних апаратів на тверді ядра комет з метою визначення шляхів використання ресурсів космосу для задоволення потреб людства (насамперед енергетичних) та пошуку ознак життя. Для координації зусиль світової спільноти у цьому напрямі реалізується міжнародна ініціатива "Global Exploration Strategy (GES)", членом якої є Україна. Зважаючи на це, Програмою передбачається формування наукових програм щодо фундаментальних досліджень об’єктів Всесвіту, а також обґрунтування ряду космічних експериментів з дослідження Місяця (зокрема, радіолокація поверхні Місяця в міліметровому діапазоні довжин хвиль електромагнітного спектра, картографування космічної сфери в діапазоні енергій 10-21 еВ з використанням поверхні Місяця як мішені, спектрополяриметричні дослідження складу ґрунту, піднятого з поверхні Місяця мікрометеоритами). Проведення зазначених експериментів під час виконання наступних космічних програм дасть змогу досягти вагомих наукових результатів та утвердити імідж України як космічної держави.

    Досвід діяльності космічних агентств передових космічних держав свідчить, що науково-освітні (молодіжні) космічні програми є ефективним засобом привернення уваги творчої молоді до вивчення космосу, залучення її до космічних досліджень, популяризації в суспільстві знань про космос. Крім того, виконання науково-освітніх програм дає змогу перевірити новітні наукові ідеї, що формулюються, як правило, молодими вченими. Передбачене виконання науково-освітніх програм є особливо актуальним в умовах гострої кадрової потреби в космічній галузі. Уперше за часи незалежності Програмою передбачено забезпечити запуск університетського (молодіжного) наносупутника (масою до 10 кілограмів), на якому молодіжні колективи наукових установ космічної галузі та провідних технічних університетів зможуть проводити наукові експерименти. У процесі виконання науково-освітніх програм молоді вчені отримають змогу зробити перші кроки в науці і техніці, встановити наукові зв’язки із закордонними ровесниками, повірити у свій творчий потенціал та реалізувати його на теренах держави.

    Удосконалення ракетно-космічної техніки і технологій її виготовлення спрямоване на сприяння економічному розвитку держави за рахунок використання космічної техніки і технологій, покращення діяльності підприємств космічної галузі.

    Виконання завдання "Створення космічних комплексів" дасть змогу забезпечити прискорення темпів розвитку конкурентоспроможної космічної техніки, створити основу для розроблення принципово нових космічних систем та їх елементів, приладів, наземної інфраструктури, впровадження інновацій із залученням не тільки українських підприємств, а й підприємств інших країн у складі міжнародних консорціумів.

    Зважаючи на те, що відсутність власного космодрому є істотним стримувальним фактором розвитку космічної діяльності в Україні, створення космодрому Алкантара у Федеративній Республіці Бразилія (для запусків ракети-носія "Циклон-4") забезпечить Україні незалежний доступ у космос, а також стане важливим елементом збереження сегмента запусків космічних апаратів на світовому ринку космічних послуг і формування підґрунтя для його розширення.

    Протягом строку дії Програми передбачається проведення льотних випробувань та введення у штатну експлуатацію космічного ракетного комплексу "Циклон-4". Це дасть змогу отримати незалежний доступ у космос та створити надійне підґрунтя для успішного виконання космічних програм України, Федеративної Республіки Бразилія і третіх сторін на комерційній основі.

    До цього часу виробництво ракет-носіїв становить основу присутності України на світовому ринку космічних послуг. Тому передбачено сприяння комерційній експлуатації ракет-носіїв "Зеніт-3SL" ("Морський старт"), "Зеніт-2SLБ", "Зеніт-3SLБ" ("Наземний старт"), "Дніпро", а також здійснення заходів із створення конкурентоспроможних ракетно-космічних комплексів нового покоління на комерційній основі ("Antares"), що дасть змогу залучити значні кошти з інших джерел для створення космічної техніки та забезпечити підприємства космічної промисловості стабільними замовленнями, а їх працівників — престижною високооплачуваною роботою.

    Забезпечення конкурентоспроможності космічної техніки можливе тільки в результаті постійного удосконалення її технічних характеристик, створення перспективних зразків, у тому числі на нових принципах функціонування. Зважаючи на це, передбачено розроблення технічних пропозицій щодо перспективних систем виведення космічних апаратів на орбіту, а також створення перспективних приладів і агрегатів для бортових та наземних систем.

    Зазначені напрацювання стануть основою для створення конкурентоспроможної космічної техніки у процесі виконання наступних космічних програм.

    Програмою передбачено виконання робіт з удосконалення технологій виробництва космічної техніки, у тому числі впровадження сучасних комп’ютерних технологій проектування, здійснення заходів щодо забезпечення якості, стандартизації та сертифікації космічної техніки, створення нових матеріалів, які дадуть змогу забезпечити її конкурентоспроможність.

    Виконання завдання "Забезпечення промислово-технологічного розвитку" дасть змогу провести технічне оновлення виробництва космічної техніки, підтримати функціонування унікальних об’єктів космічної діяльності.

    Завдання "Поглиблення міжнародного співробітництва" спрямовано на розширення міжнародної співпраці у напрямі дослідження космічного простору в мирних цілях, поглиблення стратегічного партнерства з Російською Федерацією, Федеративною Республікою Бразилія, Канадою, США, державами Балтійсько-Чорноморського регіону (зокрема, шляхом гармонізації національних законодавчих та нормативних актів з міжнародними, здійснення заходів щодо охорони інтелектуальної власності у сфері космічної діяльності).

    Очікувані результати, ефективність виконання Програми

    Виконання Програми забезпечить:

    формування космічної системи спостереження Землі та геофізичного моніторингу "Січ" з космічним сегментом, наземним комплексом управління та наземним інформаційним комплексом і її ефективну експлуатацію;

    сприяння створенню, експлуатації та комерційному використанню Національної супутникової системи зв’язку "Либідь";

    експлуатацію, а також сприяння комерційному використанню Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення, створення регіональних навігаційно-інформаційних систем, надання високоточної навігаційної інформації користувачам в Україні та за її межами;

    гарантоване оперативне надання державним органам, що здійснюють повноваження у сфері національної безпеки та оборони (за їх замовленням), послуг космічного зв’язку та ретрансляції даних, координатно-часового та навігаційного забезпечення, розповсюдження інформації, що надходить із супутників дистанційного зондування Землі, і розроблення сучасних технологій її спеціального використання, створення багатофункціональних технічних засобів спеціального використання, модернізацію і підтримку експлуатації системи контролю та аналізу космічного простору;

    проведення наукових космічних досліджень з астрофізики, космічної біології і матеріалознавства у межах національних та міжнародних проектів, проведення за ініціативою українських вчених космічного експерименту з дослідження іоносфери "Іоносат-Мікро", створення наукових приладів для участі в міжнародних наукових експериментах та модернізацію радіотелескопа РТ-70, виконання науково-освітніх програм та створення університетського (молодіжного) наносупутника, виконання перспективних наукових програм;

    штатну експлуатацію космічного ракетного комплексу "Циклон-4" з пускового центру Алкантара (Федеративна Республіка Бразилія), створення умов для запуску космічних апаратів в інтересах космічних програм України, Федеративної Республіки Бразилія і третіх сторін;

    започаткування робіт із створення перспективної ракетно-космічної техніки (ракета-носій, транспортні космічні засоби для освоєння траси "Земля — Місяць", реактивні рушійні установки на екологічно чистих компонентах палива, космічні апарати дистанційного зондування з радіолокатором із синтезованою апертурою антени і оптичним сканером, системи управління для ракет-носіїв і космічних апаратів, прилади службової бортової апаратури космічних апаратів), а також визначення напрямів подальшого розвитку систем виведення космічних апаратів на орбіту;

    виконання комплексу робіт з розвитку перспективних технологій створення ракетно-космічної техніки та нових матеріалів;

    реалізацію ефективної кадрової політики, розвиток системи підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема системи їх стажування за кордоном;

    сприяння комерційній експлуатації ракет-носіїв "Циклон-4", "Зеніт-2SLБ", "Зеніт-3SLБ" ("Наземний старт"), "Зеніт-3SL" ("Морський старт"), "Дніпро";

    розвиток співробітництва з Російською Федерацією, країнами Європейського Союзу, Федеративною Республікою Бразилія, Канадою, Республікою Білорусь, США, Республікою Казахстан та країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, а також активізацію здійснення заходів щодо співробітництва з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону;

    здійснення заходів щодо розширення співпраці України з Європейським космічним агентством, активну участь держави у роботі міжнародних форумів та організацій, у тому числі системи ООН, з питань космічної діяльності та мирного освоєння космічного простору;

    здійснення комплексу заходів, спрямованих на зміцнення позиції українських експортерів продукції космічної промисловості на світовому ринку;

    гармонізацію національних стандартів у галузі створення ракетно-космічної техніки з міжнародними та європейськими і запровадження визнаних на міжнародному рівні систем сертифікації, метрологічного забезпечення та управління якістю.

    Ефективність виконання Програми визначається за такими показниками:

  9. у сфері економіки:
  10. - отримання комерційного (прямого) доходу в обсязі орієнтовно 2,5 млрд гривень;

    - отримання непрямого доходу в обсязі орієнтовно 3,24 млрд гривень;

  11. у соціальній сфері:
  12. - розширення можливості доступу громадян до сучасних інформаційних технологій;

    - посилення в суспільстві інтересу до проблем дослідження космосу;

    - підвищення серед молоді престижу науково-технічної діяльності;

    - розширення можливостей для наукових працівників щодо інтеграції у світову систему наукових досліджень;

    - збільшення співвідношення між середньою заробітною платою на підприємствах, що підпорядковані Державному космічному агентству України (ДКА), та в державі до 1,2;

    - збільшення кількості робочих місць до 1250;

    у сфері екології — підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів інформації щодо екологічного стану навколишнього природного середовища.

    Очікувані результати виконання Програми наведені в додатку 3 .

    Обсяги та джерела фінансування

    Виконання Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел.

    Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 2,58 млрд гривень, у тому числі з державного бюджету — 1,12 млрд гривень. Фінансування Програми з державного бюджету щороку забезпечується в повному обсязі.

    Орієнтовний розподіл фінансування за роками:

    (млн гривень)

    Джерела фінансування

    Разом

    За роками

  13. 2013
  14. 2014
  15. 2015
  16. 2016
  17. 2017
  18. Державний бюджет

  19. 1120
  20. 98,7
  21. 230,7
  22. 335,2
  23. 226,9
  24. 228,5
  25. Інші джерела

  26. 1460
  27. 389
  28. 207
  29. 258
  30. 295
  31. 311
  32. Усього

  33. 2580
  34. 487,7
  35. 437,7
  36. 593,2
  37. 521,9
  38. 539,5
  39. Кошти державного бюджету спрямовуються в установленому порядку на проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт згідно із Програмою.

    Залучення коштів з інших джерел планується здійснювати, зокрема, на основі державно-приватного партнерства між ДКА та приватними партнерами згідно із законодавством.

    Обсяги фінансування окремих завдань і заходів Програми коригуються ДКА з урахуванням обсягу видатків, передбаченого в державному бюджеті на її виконання, та державних пріоритетів у сфері космічної діяльності.

    Програму передбачається виконати з використанням матеріально-технічних ресурсів підприємств космічної, авіаційної та машинобудівної галузей національної економіки.

    Додаток 1 до Програми

    ПАСПОРТ Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки

    1. Концепція( 79-2012-р ) Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 79.

    2. Програма затверджена Законом України від 5 вересня 2013 року № 439-VII.

    3. Державний замовник-координатор — ДКА.

    4. Керівник Програми — Голова ДКА.

    5. Виконавці заходів Програми — Національна академія наук України, Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики), Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди), Міністерство освіти і науки України (МОН), Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Міністерство оборони України (Міноборони), Головне управління розвідки Міноборони, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

    6. Строк виконання — 2013-2017 роки.

    7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування.

    Орієнтовний розподіл фінансування за роками:

    (млн гривень)

    Джерела фінансування

    Разом

    За роками

  40. 2013
  41. 2014
  42. 2015
  43. 2016
  44. 2017
  45. Державний бюджет

  46. 1120
  47. 98,7
  48. 230,7
  49. 335,2
  50. 226,9
  51. 228,5
  52. Інші джерела

  53. 1460
  54. 389
  55. 207
  56. 258
  57. 295
  58. 311
  59. Усього

  60. 2580
  61. 487,7
  62. 437,7
  63. 593,2
  64. 521,9
  65. 539,5
  66. Додаток 2 до Програми

    ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ з виконання Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки

    Найменування завдання

    Найменування показника

    Значення показника

    Найменування заходу

    Головний розпорядник бюджетних коштів

    Джерела фінансування

    Прогнозний обсяг фінансових ресурсів

    У тому числі за роками, млн гривень

  67. усього
  68. за роками
  69. 2013
  70. 2014
  71. 2015
  72. 2016
  73. 2017
  74. 2013
  75. 2014
  76. 2015
  77. 2016
  78. 2017
  79. 1. Здійснення дистанційного зондування Землі з космосу

    1) забезпечення трансферу космічних технологій спостереження Землі в реальний сектор економіки ("GEO-Ukraine"):

    комплект інформаційно-аналітичних матеріалів щодо напрямів та способів розвитку елементів космічної системи "Січ"

    5

    1

    1

    1

    1

    1

  80. проведення системних досліджень щодо напрямів та способів удосконалення космічної системи "Січ"
  81. ДКА

  82. державний бюджет
  83. 1

  84. 0,2
  85. 0,2
  86. 0,2
  87. 0,2
  88. 0,2
  89. проект національного стандарту
  90. 4

    1

    1

    1

    1

  91. розвиток нормативно-правової бази
  92. -"-

    -"-

  93. 2,2
  94. 0,5
  95. 0,6
  96. 0,7
  97. 0,4
  98. програма використання даних "Січ-2-1"
  99. 1

    1

  100. розроблення програми використання даних космічного апарата "Січ-2-1"
  101. -"-

    -"-

  102. 1,8
  103. 0,4
  104. 0,5
  105. 0,6
  106. 0,3
  107. Національна академія наук

    -"-

    1

  108. 0,2
  109. 0,2
  110. 0,3
  111. 0,3
  112. комплект матеріалів щодо виконання програм використання даних космічних апаратів "Січ-2" та "Січ-2-1"

    4

    1

    1

    1

    1

  113. виконання науково-прикладних програм використання даних космічних систем
  114. ДКА

    -"-

  115. 0,8
  116. 0,2
  117. 0,2
  118. 0,2
  119. 0,2
  120. Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації

    -"-

    1

  121. 0,2
  122. 0,2
  123. 0,3
  124. 0,3
  125. створення промислових технологій оброблення даних, у тому числі:
  126. метод розв’язання тематичної задачі
  127. 8

    1

    1

    2

    2

    2

    - методів вирішення тематичних задач щодо моніторингу суші, прибережних та морських акваторій

    ДКА

  128. державний бюджет
  129. 0,9
  130. 0,1
  131. 0,2
  132. 0,2
  133. 0,2
  134. 0,2
  135. Національна академія наук

    -"-

    1

  136. 0,2
  137. 0,2
  138. 0,3
  139. 0,3
  140. атестована методика оброблення даних
  141. 4

    2

    2

    - метрологічно атестованих методик оброблення даних

    ДКА

    -"-

  142. 14
  143. 0,7
  144. 1,3
  145. 5,9
  146. 6,1
  147. Мінагрополітики

    -"-

    1

  148. 0,2
  149. 0,2
  150. 0,3
  151. 0,3
  152. ДСНС

    -"-

    1

  153. 0,2
  154. 0,2
  155. 0,3
  156. 0,3
  157. Мінприроди

    -"-

    1

  158. 0,2
  159. 0,2
  160. 0,3
  161. 0,3
  162. тестовий полігон
  163. 3

    1

    1

    1

    - тестових полігонів

    ДКА

    -"-

  164. 2,5
  165. 0,3
  166. 0,5
  167. 0,6
  168. 0,7
  169. 0,4
  170. розвиток міжнародного співробітництва у сфері дистанційного зондування:
  171. комплект матеріалів щодо виконання міжнародних нормативно-правових актів
  172. 14
  173. 2

    3

    3

    3

    3

    - виконання міжнародних спільних з Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Республікою Казахстан та іншими державами нормативно-правових актів (програми, меморандуми, плани) щодо розвитку співробітництва

    -"-

    -"-

  174. 2,5
  175. 0,3
  176. 0,5
  177. 0,6
  178. 0,7
  179. 0,4
  180. матеріали проектів міжнародних нормативно-правових актів
  181. 5

    1

    1

    1

    1

    1

    - підготовка матеріалів, необхідних для розроблення проектів міжнародних нормативно-правових актів

    -"-

    -"-

  182. 0,5
  183. 0,1
  184. 0,1
  185. 0,1
  186. 0,1
  187. 0,1
  188. комплект інформаційних матеріалів
  189. 5

    1

    1

    1

    1

    1

    - інформаційне забезпечення участі України в роботі міжнародних організацій з дистанційного зондування Землі

    -"-

    -"-

  190. 0,5
  191. 0,1
  192. 0,1
  193. 0,1
  194. 0,1
  195. 0,1
  196. створення системи комерційного використання даних, зокрема:
  197. інформаційно-аналітичні матеріали щодо розширення ринку даних та удосконалення характеристик космічних систем

    5

    1

    1

    1

    1

    1

    - проведення системних досліджень щодо розширення ринку даних та удосконалення технічних характеристик космічних систем

    ДКА

  198. державний бюджет
  199. 0,5
  200. 0,1
  201. 0,1
  202. 0,1
  203. 0,1
  204. 0,1
  205. кількість розповсюджених знімків
  206. 245
  207. 5

  208. 20
  209. 40
  210. 80
  211. 100
  212. - забезпечення розповсюдження даних

    -"-

    -"-

  213. 0,5
  214. 0,1
  215. 0,1
  216. 0,1
  217. 0,1
  218. 0,1
  219. кількість заходів з підготовки та перепідготовки фахівців
  220. 9

    1

    2

    2

    2

    2

    - здійснення заходів з підготовки і перепідготовки фахівців

    -"-

    -"-

  221. 0,5
  222. 0,1
  223. 0,1
  224. 0,1
  225. 0,1
  226. 0,1
  227. комплект видавничої та поліграфічної продукції
  228. 17
  229. 2

    3

    4

    4

    4

    - провадження видавничої, поліграфічної та популяризаторської діяльності

    -"-

    -"-

  230. 0,5
  231. 0,1
  232. 0,1
  233. 0,1
  234. 0,1
  235. 0,1
  236. Разом за заходом

    -"-

  237. 34,7
  238. 1,5
  239. 5

    6

  240. 11,6
  241. 10,6
  242. у тому числі
  243. -"-

    -"-

  244. 28,7
  245. 1,5
  246. 3,8
  247. 4,8
  248. 9,8
  249. 8,8
  250. Національна академія наук

    -"-

    2

  251. 0,4
  252. 0,4
  253. 0,6
  254. 0,6
  255. Мінагрополітики

    -"-

    1

  256. 0,2
  257. 0,2
  258. 0,3
  259. 0,3
  260. ДСНС

    -"-

    1

  261. 0,2
  262. 0,2
  263. 0,3
  264. 0,3
  265. Мінприроди

    -"-

    1

  266. 0,2
  267. 0,2
  268. 0,3
  269. 0,3
  270. Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації

    -"-

    1

  271. 0,2
  272. 0,2
  273. 0,3
  274. 0,3
  275. 2) забезпечення системного отримання даних від космічної системи "Січ" ("Січ"):

    створення оптико-електронної космічної системи "Січ-2-1" (з просторовим розрізненням 8 метрів) і забезпечення її функціонування:

  276. комплект актів готовності космічного апарата та систем наземного комплексу до запуску
  277. 1

    1

    - виготовлення модернізованого космічного апарата, удосконалення наземного комплексу управління та наземного інформаційного комплексу, підготовка їх до запуску космічного апарата

    ДКА

  278. державний бюджет
  279. 93,5
  280. 15,6
  281. 77,9
  282. договір страхування запуску космічного апарата
  283. 1

    1

    - страхування запуску космічного апарата

    -"-

    -"-

  284. 24
  285. 24
  286. акт запуску космічного апарата
  287. 1

    1

    - запуск космічного апарата

    -"-

    -"-

  288. 82
  289. 82
  290. акт льотно-конструкторських випробувань та дослідної експлуатації космічної системи
  291. 2

    1

    1

    - забезпечення функціонування космічного апарата, наземного комплексу управління та наземного інформаційного комплексу

    -"-

    -"-

    3

  292. 1,7
  293. 1,3
  294. договір страхування функціонування космічного апарата
  295. 2

    1

    1

    - страхування функціонування космічного апарата

    -"-

    -"-

  296. 10,5
  297. 6

  298. 4,5
  299. створення космічної оптико-електронної системи "Січ-2М" (з просторовим розрізненням 2,5 метра):
  300. комплект актів випробувань корисного навантаження
  301. 2

    1

    1

    - розроблення та виготовлення льотних зразків комплекту корисного навантаження (оптичний сканер з просторовим розрізненням 2,5 метра, сканер дальнього інфрачервоного діапазону, астровимірювальна система) та проведення їх наземних випробувань

    -"-

    -"-

  302. 57
  303. 3

    4

  304. 20
  305. 30
  306. комплект актів випробувань наземного сегмента
  307. 5

    1

    1

    1

    1

    1

    - модернізація наземного сегмента та проведення його випробувань

    ДКА

  308. державний бюджет
  309. 13
  310. 2

    2

    4

    5

  311. комплект актів випробувань космічної платформи
  312. 2

    1

    1

    - розроблення та виготовлення космічної платформи, проведення наземних випробувань

    -"-

    -"-

  313. 42
  314. 1

    1

  315. 20
  316. 20
  317. створення радіолокаційної космічної системи "Січ-3Р" (з просторовим розрізненням 2 метри):
  318. комплект актів випробувань радіолокатора
  319. 3

    1

    1

    1

    - створення та проведення випробувань бортового радіолокатора з цифровою антенною решіткою

    -"-

    -"-

  320. 19,6
  321. 2

    3

    8

  322. 6,6
  323. вимоги до платформи космічного апарата
  324. 1

    1

    - формування вихідних даних до платформи космічного апарата

    -"-

    -"-

  325. 0,4
  326. 0,4
  327. створення та забезпечення функціонування контрольно-калібрувального полігона для метрологічного забезпечення бортових засобів дистанційного зондування Землі в польоті:

  328. акт метрологічної атестації полігона
  329. 1

    1

    - розроблення проектної документації, виконання робіт із створення першої черги контрольно-калібрувального полігона, його випробування та метрологічна атестація

    -"-

    -"-

    5

  330. 0,8
  331. 0,8
  332. 1,7
  333. 1,7
  334. методика метрологічної підтримки засобів дистанційного зондування Землі в польоті
  335. 6

    1

    2

    3

    - створення технологій метрологічної підтримки технічних засобів дистанційного зондування Землі в польоті

    ДКА

  336. державний бюджет
  337. 2

  338. 0,2
  339. 0,2
  340. 0,8
  341. 0,8
  342. Разом за заходом

    -"-

    -"-

  343. 352
  344. 15,6
  345. 86,9
  346. 117
  347. 62,2
  348. 70,3
  349. 3) розроблення перспективних бортових приладів спостереження Землі з космосу ("Космоприлад"):

  350. оптико-електронних систем:
  351. комплект актів випробувань окремих вузлів та блоків перспективних оптико-електронних систем
  352. 4

    1

    1

    1

    1

    - розроблення технічних пропозицій та ескізних проектів перспективних оптико-електронних систем (оптико-електронного сканера з високим просторовим розрізненням, високочутливого інфрачервоного радіометра, спектрометра-поляриметра та гіперспектрального сканера), макетування окремих вузлів та блоків

    -"-

    -"-

  353. 15,6
  354. 1

  355. 1,1
  356. 1,6
  357. 6,4
  358. 5,5
  359. МОН

    -"-

  360. 0,5
  361. 0,1
  362. 0,1
  363. 0,1
  364. 0,2
  365. вимоги до платформи космічного апарата
  366. 1

    1

    - формування вихідних даних до платформи космічного апарата

    ДКА

    -"-

  367. 0,4
  368. 0,4
  369. радіолокаційних систем:
  370. комплект матеріалів технічної пропозиції щодо оптимального варіанта побудови багатопозиційних радіолокаційних систем

    3

    1

    1

    1

    - розроблення технічних пропозицій щодо визначення оптимального варіанта побудови багатопозиційних космічних радіолокаційних систем та шляхів їх створення

    ДКА

  371. державний бюджет
  372. 2,5
  373. 0,1
  374. 0,1
  375. 1,2
  376. 1,1
  377. МОН

    -"-

  378. 0,5
  379. 0,1
  380. 0,1
  381. 0,2
  382. 0,1
  383. комплект актів випробувань окремих вузлів та блоків бістатичного радіолокатора із синтезованою апертурою антени S-діапазону

    1

    1

    - розроблення ескізного проекту бістатичного радіолокатора із синтезованою апертурою антени S-діапазону, макетування окремих вузлів та блоків

    ДКА

    -"-

  384. 7,1
  385. 0,6
  386. 0,6
  387. 2,7
  388. 3,2
  389. вимоги до платформи космічного апарата
  390. 1

    1

    - формування вихідних даних до платформи космічного апарата

    -"-

    -"-

  391. 0,4
  392. 0,4
  393. Разом за заходом

    -"-

  394. 27
  395. 1

    2

  396. 2,5
  397. 10,5
  398. 11
  399. у тому числі
  400. -"-

    -"-

  401. 26
  402. 1

  403. 1,8
  404. 2,3
  405. 10,2
  406. 10,7
  407. МОН

    -"-

    1

  408. 0,2
  409. 0,2
  410. 0,3
  411. 0,3
  412. Разом за завданням 1

    -"-

  413. 413,7
  414. 18,1
  415. 93,9
  416. 125,5
  417. 84,3
  418. 91,9
  419. у тому числі
  420. ДКА

    -"-

  421. 406,7
  422. 18,1
  423. 92,5
  424. 124,1
  425. 82,2
  426. 89,8
  427. Національна академія наук

    -"-

    2

  428. 0,4
  429. 0,4
  430. 0,6
  431. 0,6
  432. Мінагрополітики

    -"-

    1

  433. 0,2
  434. 0,2
  435. 0,3
  436. 0,3
  437. ДСНС

    -"-

    1

  438. 0,2
  439. 0,2
  440. 0,3
  441. 0,3
  442. Мінприроди

    -"-

    1

  443. 0,2
  444. 0,2
  445. 0,3
  446. 0,3
  447. МОН

  448. державний бюджет
  449. 1

  450. 0,2
  451. 0,2
  452. 0,3
  453. 0,3
  454. Адміністрація Державної служби зв’язку та захисту інформації

    -"-

    1

  455. 0,2
  456. 0,2
  457. 0,3
  458. 0,3
  459. 2. Удосконалення космічних систем телекомунікації та навігації

    1) створення національної супутникової системи зв’язку ("Либідь"):

    комплект актів щодо льотно-конструкторських випробувань та дослідної експлуатації національної супутникової системи зв’язку, а також введення резервної наземної станції управління в експлуатацію

    4

    1

    1

    1

    1

    сприяння експлуатації космічної системи та створення резервної наземної станції управління космічним апаратом

    ДКА

    інші джерела

  460. 40
  461. 8

    8

    8

    8

    8

    2) розвиток Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення ("Навігація"):

    комплект актів випробувань Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення та її дослідної експлуатації

    5

    1

    1

    1

    1

    1

    забезпечення функціонування Системи та її сумісності з російською Системою диференційних коригувань і моніторингу, європейською системою EGNOS, наземними функціональними доповненнями держав Європейського Союзу

    -"-

  462. державний бюджет
  463. 2

  464. 0,3
  465. 0,4
  466. 0,4
  467. 0,5
  468. 0,4
  469. акт введення в експлуатацію контрольних та контрольно-коригувальних станцій
  470. 100
  471. 20
  472. 20
  473. 20
  474. 20
  475. 20
  476. формування об’єднаної національної мережі систем GPS, ГЛОНАСС, Galileo з контрольними та контрольно-коригувальними станціями для дециметрового та сантиметрового рівня точності місцевизначення

    -"-

    -"-

    8

  477. 0,7
  478. 0,6
  479. 1,1
  480. 3

  481. 2,6
  482. ДКА

    інші джерела

  483. 15
  484. 1

    3

    3

    4

    4

  485. акт введення в експлуатацію регіональних навігаційних систем
  486. 15
  487. 3

    3

    3

    3

    3

  488. створення багатоцільових регіональних навігаційних інформаційних систем
  489. -"-

  490. державний бюджет
  491. 10
  492. 1

    1

  493. 1,5
  494. 3,5
  495. 3

    -"-

    інші джерела

    5

    1

    1

    1

    1

    1

  496. обсяги виробництва апаратури супутникової навігації, тис. комплектів
  497. 55
  498. 5

    7

  499. 10
  500. 15
  501. 18
  502. створення та забезпечення виробництва (у межах Міждержавної радіонавігаційної програми держав — учасниць СНД( 997_544 )) багатосистемної апаратури супутникової навігації

    -"-

    -"-

  503. 15
  504. 1

    2

    3

    4

    5

    Разом за заходом

  505. 55
  506. 5

    8

  507. 10
  508. 16
  509. 16
  510. -"-

  511. державний бюджет
  512. 20
  513. 2

    2

    3

    7

    6

    -"-

    інші джерела

  514. 35
  515. 3

    6

    7

    9

  516. 10
  517. 3) удосконалення Системи контролю та аналізу космічної обстановки ("Спостереження"):

  518. комплект актів випробувань Системи та її дослідної експлуатації
  519. 5

    1

    1

    1

    1

    1

    забезпечення експлуатації Системи, формування пропозицій щодо визначення напрямів її удосконалення, розроблення нових програмно-технічних засобів

    -"-

    -"-

    5

    1

    1

    1

    1

    1

  520. комплект актів випробувань комплексу спостереження та його дослідної експлуатації
  521. 5

    1

    1

    1

    1

    1

    створення багатопозиційного наземного комплексу спостереження за космічними об’єктами шляхом модернізації та інтеграції наявних квантово-оптичних та оптико-електронних засобів

    ДКА

  522. державний бюджет
  523. 4

  524. 2,5
  525. 0,5
  526. 0,5
  527. 0,5
  528. комплект актів випробувань радіолокаційної станції та її дослідної експлуатації
  529. 5

    1

    1

    1

    1

    1

    створення перспективної радіолокаційної станції з багатопроменевими цифровими антенними решітками (розроблення ескізної документації, виготовлення та випробування макетного зразка, розроблення робочої конструкторської документації, виготовлення дослідного зразка), проведення її державних випробувань та введення в дослідну експлуатацію

    -"-

    -"-

  530. 90,3
  531. 2,4
  532. 8

  533. 10
  534. 37,5
  535. 32,4
  536. Разом за заходом

  537. 99,3
  538. 3,4
  539. 11,5
  540. 11,5
  541. 39
  542. 33,9
  543. -"-

    -"-

  544. 94,3
  545. 2,4
  546. 10,5
  547. 10,5
  548. 38
  549. 32,9
  550. -"-

    інші джерела

    5

    1

    1<

    Юридичний портал Справедливість

    Рейтинг: 4.8/5, основан на 25 голосах.

    Вам будет интересно:

    На Харківщині водій скоїв ДТП й …втік залишивши у авто двох пасажирок

    Поїздка з кафе додому закінчилась невдало для двох молодих жінок міста Первомайський, що на Харківщині. Відпочивши в закладі, дівчата саме вийшли з кафе, коли водій ВАЗу, припаркованого поруч ...

    Курчат рахують по осені, а бюлетені — до літа?

    Що ваші дівчата роблять? запитує сусід хазяїна оселі.Шиють і співають! відповідає той. А матір? допитується співрозмовник. Порють та плачуть.Гадаємо, ця народна побрехенька найліпше пасує ...

    Модернізація української ГТС обійдеться в 4,5 мільярди євро

    Модернізація української газотранспортної системи обійдеться в 4,5 млрд. євро. Про це заявив Прем'єр-міністр України Микола Азаров у статті для німецької газети Франкфуртер альгемайне.

    На Житомирщині відбулося свято: «Твій друг – безпечний рух»

    Працівники Державтоінспекції відвідали дітей, що відпочивають у пришкільному дитячому таборі в школі №16 міста Житомира. Півторагодинна програма була цікавою і різноманітною та водночас корисною ...





    Юридическая практика:
    Про усунення права на спадкування

    Про усунення права на спадкування Адвокату по спадковим правовідносинам потрібно було вирішити спірну ситуацію про усунення від права на спадкування сестер ...

    Про усунення від права на спадкування та надання ...

    Про усунення від права на спадкування та надання права на спадкування Особа може позбутися права успадковувати спадкове майно за законом, якщо довести, що дана особа відмовилась у наданні догляду ...

    Про визнання права на спадкове майно в порядку ...

    Про визнання права на спадкове майно в порядку спадкової трансмісії Якщо спадкоємець майна за заповітом помер і не встиг її прийняти, не зміг провести нотаріальне оформлення після відкриття ...


    Консультации по наследству:
    Вирішуємо проблеми зі спадщиною

    Поясніть, будь ласка, як проходить успадкування квартири після смерті за заповітом? У квартирі живуть мої батьки, вони там ...

    Чи можна оформити заповіт не на родича?

    Доброго дня, адвокати із питань спадщини! Мене цікавить питання про те, як скласти правильно заповіт не на родича? Мені вже ...

    Як діє заповіт після смерті людини

    Не можу розібратися з питанням про спадок. У подруги трапилася біда, у неї померли батьки, і вони не залишили заповіту на ...


    Новости наследственных дел:
    На сегодняшнем заседании правительства планируется ...

    На сегодняшнем заседании правительства планируется рассмотреть план мероприятий по выполнению СА с ЕС Кабинет министров Украины на сегодняшнем заседании рассмотрит план мероприятий по выполнению соглашения об ассоциации с Евросоюзом. Об этом говорится в повестке дня заседания на сайте правительства.

    Судья не может считаться независимым от политического .

    Судья не может считаться независимым от политического влияния, если его карьера зависит от изменчивого политического вектора, - Я.Романюк 22 декабря во время заключительного заседания Наблюдательного Комитета проекта Совета Европы «Усиление независимости, эффективности и профессионализма судебной власти на Украине» Председатель Верховного Суда Украины Ярослав Романюк заявил, что «одним из самых опасных с точки зрения формирования независимой судебной системы на современном этапе факторов является политическая составляющая».

    Прокурор Донецкой области пытается в суде оспорить ...

    Прокурор Донецкой области пытается в суде оспорить его люстрацию Руководителю прокуратуры Донецкой области Николаю Франтовскому не удалось с первого раза обжаловать свое увольнение с должности через люстрацию, сообщает «Первая инстанция».


    Рекомендации пользователей:
    1676b6902a1c6c119988b3b7eb617bca