Справа № 2-а-248/12
Категорія 97
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2012 року cуддя Печерського районного суду Ісаєвська О.В. , розглянувши одноособово, у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Печерському районі м. Києва про стягнення недовиплачених сум пенсії та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
06 серпня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Печерському районі м. Києва, в якому просив стягнути з відповідача недовиплачену суму пенсії за період з 0101.2012 року до 31.05.2012 року в розмірі 20 619,84 грн. та компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 39 440,76 грн.
В обґрунтування заявлених вимог адміністративного позову ОСОБА_1 посилався на ту обставину, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1-ї категорії, є інвалідом другої групи та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва і отримує пенсію по інвалідності. Позивач вказав, що управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва йому здійснено перерахунок його пенсії відповідно до Постанови Кабінету України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова № 1210) в період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року з порушенням затвердженого вказаною Постановою № 1210 Порядку.
Відповідач в наданих суду письмових запереченнях проти адміністративного позову зазначив, що перерахунок пенсії позивачу було здійснено відповідно до Постанови № 1210 з 22.05.2012 року після надання ОСОБА_1 довідки про заробітну плату в зоні відчуження із зазначенням розрахунку складових заробітної плати в розмірі фактично відшкодованих збитків у встановленому законодавством порядку.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, керуючись ч. 4 ст. 183-2 КАС України, вважаю достатніми підстави для прийняття рішення в скороченому провадженні без проведення судового засідання.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильської АЕС 1-ї категорії та інвалідом другої групи та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2012 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного в Печерському районі м. Києва із заявою про переведення з пенсії за вислугою років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У зв'язку з відсутністю в матеріалах пенсійної справи позивача довідки, в якій було би наведено розрахунок складових заробітної плати в розмірі відшкодування фактичних збитків за період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідачем було призначено пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків в твердих розмірах, що склав 2160, 49 грн.
В подальшому ОСОБА_1 подав до управління Пенсійного фонду довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, видану Центральною поліклінікою МВС України 22.05.2012 року № 35, в якій наведено розрахунок складових заробітної плати в розмірі відшкодування фактичних збитків, на підставі якої відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, після якого розмір пенсії становить 6574, 46 грн.
Судом встановлено, що за період з січня 2012 року по травень 2012 року позивачу було виплачено пенсію в розмірі 2160, 49 грн. за кожен місяць, за травень 2012 року -3592, 70 грн. та за червень і липень 2012 року - 6573, 46 грн.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
У ст. 57 цього Закону вказано, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що набрала чинності з 01.01.2012 року.
Відповідно до п. 2 Постанови № 1210 Кабінет Міністрів України постановив Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно з п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно з п. 2 Порядку заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
Підпунктом 4 п. 3 Порядку встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.
Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, суд надходить до висновку, що оскільки на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії від 25.01.2012 року у пенсійній справі знаходилась довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 10.12.1993 року, видана Центральною поліклінікою МВС України за період з 27.04.1986 року по 29.04.1986 року, де зазначено населені пункти: Прип'ять, Чорнобиль, Копачі, проте не наведено розрахунок складових заробітної плати в розмірі відшкодування фактичних збитків, та довідка форми 122 без номера та дати видачі за період з 27.04.1986 р. по 29.04.1986 р., а довідка від 22.05.2012 із зазначенням заробітної плати в розмірі відшкодування фактичних збитків була подана позивачем після 22 травня 2012 року, пенсія була правомірно перерахована відповідачем за наявними в пенсійній справі документами за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року.
Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є похідними від основних, в їх задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 5, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163, 183-3 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Печерському районі м. Києва про стягнення недовиплачених сум пенсії та стягнення моральної шкоди відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Ісаєвська О.В.
