18.04.2014
Справа № 434/328/14-ц
Провадження № 2/434/1360/14
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2014 року
Артемівський районний суд міста Луганська в складі головуючого судді Космініна С.О., при секретарі Калашнікової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у місті Луганську цивільну справу за позовом -
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду із відповідним позовом до відповідачки, в обґрунтування якого зазначила, що 16 березня 2011 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого вона передала відповідачці грошові кошти в сумі 1000 доларів США, строком до 01 вересня 2011 року. Та до наступного часу відповідачка відмовляється повернути борг у повному обсязі.
Тому позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму боргу у розмірі 6394,40 гривень та витрати по сплаті судового збору.
У судове засідання позивачка - ОСОБА_1 не з'явилася та до початку розгляду справи на адресу суду від неї надійшла заява, в якій вона підтримала заявлені вимоги та просила провести розгляд справи за її відсутністю /а. с. 20/.
Відповідачка - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася та до початку розгляду справи на адресу суду від неї надійшла заява, в якій вона визнала заявлені вимоги ОСОБА_1 та просила провести розгляд справи за її відсутністю /а. с. 20/.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 16 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого вона передала відповідачці грошові кошти в сумі 1000 доларів США, строком до 01 вересня 2011 року, відповідно до фотокопії розписки від 16 березня 2011 року /а. с. 3/.
Судом встановлено, що у грудні 2011 року відповідачка повернула позивачці частину боргу у розмірі 200 доларів США, однак на цей час залишок боргу за договором позики ОСОБА_2 позивачці не повернутий.
Відповідно до норм ст. ст. 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є договір позики (ст. 1046 ЦК України). За загальним правилом згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору: умов про предмет договору, умов, визначених законом як істотні, які щодо договору позики визначені ст. ст. 1046, 1047 ЦК України.
Нормою ст. 1046 ЦК України, визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмові формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України, встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ст. 1050 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. В свою чергу положеннями цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, тобто, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором строк (ст. 612 ЦК України), на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити зокрема суму боргу. Цією ж нормою ст. 625 встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання. При цьому відповідно до норми ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст. 549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Таким чином, виходячи з наведеного, з'ясувавши юридичну природу виниклих правовідносин, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті, а також на підставі даних доказів, наведених вище норм діючого законодавства, враховуючи, що в судовому засіданні знайшли підтвердження факт укладення в належній формі договору позики, факт наявності у позивачки ОСОБА_1 прав кредитора за договором позики від 16 березня 2011 року та факт невиконання відповідачкою ОСОБА_2 свого обов'язку за цим договором, оскільки у судовому засіданні був доведений факт отримання грошових коштів від ОСОБА_1 відповідачкою ОСОБА_2 та підтвердився наданою суду розпискою, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню, тому стягненню з відповідачки ОСОБА_2 на її користь підлягає сума боргу у розмірі 6394,40 гривень.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 понесені останній витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн., відповідно до квитанції № 12103751 від 16 січня 2014 року /а. с. 1/.
На підставі викладеного, керуючись: ст. ст. 16, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 1046, 1049 ЦК України, статтями 3, 10, 11, 15, 60, 62, 88, 109, 118-120, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, і.код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 6394 (шість тисяч триста дев'яносто чотири) гривні, 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 243 (двісті сорок три) гривні, 60 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.
Повний текст рішення викладений 11.04.2014 р..
Суддя: С.О. Космінін
