ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2014 р. Справа №922/3189/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А.
при секретарі Полубояриній Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Пількевич В.В., дов. №14-136 від 13.05.2014
відповідача - Тарасенко В.І., дов. №43 від 20.01.2014
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків (вх. №3347 Х/3-12)
на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2014 року по справі №922/3189/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків
про стягнення 56803,39 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" про стягнення 3% річних в розмірі 16 264,38 грн., інфляційних втрат в розмірі 40 539,01 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов`язків за Договором купівлі-продажу природного газу №14/2596/11 від 30.09.2011 р. в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2014 року по справі №922/3189/14 (суддя Буракова А.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3% річних в розмірі 16 264,38 грн., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за час прострочення в розмірі 40 539,01 грн. та суму судового збору в розмірі 1827,00 грн.
Відповідач із зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2014 року по справі №922/3189/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не зазначив за який саме період прострочення підлягають стягненню 3% річних та інфляційні втрати, тоді як неналежне виконання відповідачем обов`язків за Договором купівлі-продажу природного газу №14/2596/11 від 30.09.2011р. в частині оплати за отриманий природний газ вже було предметом розгляду господарського суду по справах №5023/5203/12 від 16.01.2013р. та №922/4773/13 від 27.01.2014р., якими задоволені вимоги позивача НАК «Нафтогаз України» про стягнення з відповідача як суми основного боргу, так і 3% річних та інфляційних втрат, в тому числі і за періоди, які є предметом розгляду по даній справі.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засідання його представник з наведеними відповідачем доводами не погодився, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу №14/2596/11, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність покупцю у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.
Пунктом 2.1. договору сторони обумовили, що продавець передає газ покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року.
У п.6.1. договору сторони дійшли згоди, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Позивач протягом жовтня 2011 року - грудня 2012 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 5 976 475,73 грн., про свідчать належним чином складені, підписані та скріплені печатками акти приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 р. на суму 339 588,16 грн., від 30.11.2011 р. на суму 716 406,03 грн., від 31.12.2011 р. на суму 706 293,76 грн., від 31.01.2012 року на суму 900 162,72 грн., від 29.02.2014 року на суму 1 018 759,21 грн., від 31.03.2012 року на суму 552 698,41 грн., від 30.04.2012 року на суму 87 633,92 грн., від 31.10.2012 року на суму 226 952,43 грн., від 30.11.20112 року на суму 545 441,52 грн., від 31.12.2012 року на суму 882 539,57 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.01.2013 року по справі № 5023/5203/12 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за поставлений згідно Договору № 14/2596/11 від 30.09.2011 року природний газ, а саме, за газ поставлений у період з жовтня по грудень 2011 року та з січня по квітень 2012 року, а також нараховані позивачем штрафні санкції, 3% річних.
Також, рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2014 року по справі №922/4773/13 на користь позивача було стягнуто заборгованість за поставлений природний газ згідно Договору № 14/2596/11 від 30.09.2011 року, за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року, а також нараховані позивачем штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати.
Звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач посилався на те, що заборгованість, визначена судом до стягнення по справі №5023/5203/12 за поставлений газ у березні - квітні 2012 року була погашена відповідачем лише 21.12.2012 року, а рішення по справі №922/4773/13 в частині стягнення основного боргу за природний газ, поставлений у листопаді - грудні 2012 року, було виконано відповідачем лише 01.04.2014 року, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 16 264,38 грн. та 40 539,01 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за природний газ , поставлений у березні-квітні 2012 року, за період з 08.11.2012р. по 21.12.2012р. та за природний газ, поставлений у листопаді -грудні 2012 року, за період з 23.10.2013р. по 01.04.2014р.
Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 16 264,38 грн. та інфляційних втрат в розмірі 40 539,01 грн., у зв'язку з порушенням відповідачем строків проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору купівлі-продажу природного газу №14/2596/11 від 30.09.2011р.
Повторно переглядаючи справу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушення вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників процесу перед законом і судом.
Як вбачається з матеріалів справи, прийняте судом першої інстанції рішення цим вимогам у повному обсязі не відповідає, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для вирішення даної справи.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
З метою перевірки доводів відповідача, викладених в запереченнях проти позову та в апеляційній скарзі, судом апеляційної інстанції, з господарського суду Харківської області були витребувані господарські справи №5023/5203/12 та №922/4773/13 за позовами ПАТ "Нафтогаз України" до ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" про стягнення основної заборгованості, пені , 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем обов`язків за Договором купівлі-продажу природного газу №14/2596/11 від 30.09.2011 р. в частині оплати за отриманий природний газ.
Дослідженням матеріалів справи №922/4773/13 було встановлено, що 11.02.2014 р. між сторонами у справі, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області, департаментом фінансів Харківської ОДА, Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської ОДА було укладено договір №70/30 про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 ст. 14 та пункту 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою КМ України від 29.01.2014 №30. (а.с.80 т. 2 справи №922/4773/13).
Відповідно до умов вказаного договору сторони дійшли згоди на проведення взаєморозрахунків щодо заборгованості ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» перед позивачем за спожитий природний газ за 2012 рік згідно з договором від 30.09.2011р. №14/2596/11 у розмірі 1071626,09 грн. за рахунок коштів субвенції з загального фонду державного бюджету місцевому бюджету для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню.
Так, згідно з пунктом 7 договору про організацію взаєморозрахунків, ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» перераховує на рахунок НАК "Нафтогаз України" кошти у сумі 1071626,09 грн., в тому числі податок на додану вартість 178604,35 грн., для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2012 рік згідно з договором від 30.09.2011р. №14/2596/11.
Відповідно до вимог п. 9 договору, сторони у графі платіжного доручення «Призначення платежу» додатково зазначають «пункт 24 ст. 14 та пункт 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік» , а також дату і номер договору.
За змістом підпунктів 2,3 пункту 11 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні.
Також у п. 15 договору про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.
Для повного з'ясування обставин справи , ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.11.2014 року відповідача було зобов'язано надати докази виконання судових рішень по справам №5023/5203/12 та №922/4773/13.
Дослідженням наданих відповідачем на вимогу суду документів встановлено, що платіжним дорученням №1/4 від 01.04.2014 року ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» перерахувало НАК «Нафтогаз України» грошові кошти в розмірі 1071626,09 грн. за природний газ за 2012 рік, згідно договору №14/2596/11 від 30.09.2011, згідно п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік» ПКМУ №30 від 29.01.2014, згідно договору №70/30 від 11.02.2014 року.
Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про застосування до відповідача наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.
Колегія суддів вважає, що уклавши договір № 70/30 від 11.02.2014 р. про організацію взаєморозрахунків , сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору купівлі-продажу природного газу №14/2596/11 від 30.09.2011р.
Таким чином, для застосування судом наслідків , передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата за поставлений природний газ була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пункту 15 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.
Як вбачається з укладеного між сторонами договору про організацію взаєморозрахунків , строк виконання зобов'язання за цим договором пов'язаний з моментом перерахування територіальним органом Казначейства грошових коштів з державного бюджету, а тому колегія суддів вважає, що прострочення оплати на умовах вказаного договору відповідачем не допущено, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків.
Отже, враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, у зв'язку з відсутністю прострочення оплати за спожитий природний газ за 2012 рік на умовах договору №14/2596/11 від 30.09.2011р. та договору про організацію взаєморозрахунків № 70/30 від 11.02.2014р.
Така ж правова позиція щодо можливості застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, викладена у Постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2014 року у справах № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, № 5011-35/1272-2012-42/527-2012.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, то у відповідності до ст.49 ГПК України витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2014 року у справі № 922/3189/14 скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р № 26002301921 в АТ "Ощадбанку", МФО 300465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3, код ЄДРПОУ 31555944, рахунок № 260383013582 у ФХОУ АТ "Ощадбанку" м. Харкова, МФО 351823) 913,50 грн. судових витрат за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 01.12.2014 року
Головуючий суддя Тарасова І. В.
Суддя Горбачова Л.П.
Суддя Істоміна О.А.
