ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
15.07.14 № 910/11775/14 . Суддя Пукшин Л.Г., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ІМПЕРІАЛ"
про стягнення 70681,47 грн. штрафу (зустрічна позовна заява по справі №910/11775/14)
ВСТАНОВИВ:
Зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» про стягнення 70681,47 грн. підлягає поверненню з наступних підстав.
Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів (ч.2 ст. 60 ГПК України).
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
До позовної заяви додано опис вкладення у цінний лист, що був направлений позивачем на адресу відповідача 14.07.14, з яких неможливо дійти беззаперечного висновку про направлення відповідачу всіх доданих до позовної заяви документів, як того вимагають норми ст. 56 ГПК України.
Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано належних доказів направлення відповідачу копій усіх доданих до позовної заяви документів.
Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993р. при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Проте, позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 1868316 від 12.06.2014р., на якому вказаний напис відсутній. Крім того, в графі призначення платежу вказаного платіжного доручення зазначено: збір за позовом ТОВ «Фудмаркет» до ТОВ «Автологік», тобто судовий збір було сплачено за подання іншої позовної заяви.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Згідно п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Суд звертає увагу заявника, що зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем позивачу для одночасного розгляду з первісним позовом, що характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача. Більше того, як зазначалось вище, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним, а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК).
При вирішенні питання прийняття до провадження зустрічного позову для сумісного розгляду із первісним, необхідно з'ясувати, чи пов'язані первісний та зустрічний позови підставами та поданими доказами, чи задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо.
Відповідно до п.16 Листа Вищого господарського суду від 12.03.2009 № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за усіма позовами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК.
Проаналізувавши зустрічні позовні вимоги, суд дійшов висновку, що пред'явлений зустрічний позов про стягнення штрафу в розмірі 70 681,47 грн., взаємно непов'язаний з первісним позовом про стягнення 1 319 330,16 грн. заборгованості за договором поставки № 4600036280 від 15.04.13 (справа № 910/11775/14), оскільки заявлена зустрічна позовна вимога по суті є самостійною позовною вимогою, яка не виключає повністю або часткове задоволення первісного позову, та сумісний розгляд цих вимог утруднить вирішення спору.
Суд звертає увагу позивача, що з вимогами, викладеними у зустрічному позові, заявник може звернутись до суду, подавши відповідний окремий позов.
Таким чином, керуючись ст. 60, п. 3, 4, 5, 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Пукшин Л.Г.
