ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
12.11.13
№ 910/21663/13.
Суддя Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвест Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" про стягнення 1 437 789,32 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Інвест Буд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Інвестиційна компанія «ТМ» про стягнення 1 437 789,32 грн. і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Пунктом 2 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
У позовній заяві в якості адреси відповідача вказано 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 20/2, 04053, Кудрявський узвіз, 3а, офіс № 4, хоча з доданих до позовної заяви документів, а саме в копії договору № 27/01 від 27.01.2010 р. та в копії додаткової угоди №1 від 20.01.2011 р. вбачається, що в реквізитах вказані інші адреси місцезнаходження відповідача, а саме: м., Київ, вул. Боричів Тік, 35 та 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 20/2,. однак позивачем не подано до суду жодних доказів, яким б підтверджувалося місцезнаходження відповідача за вказаними адресами.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Отже, місцезнаходження у позовній заяві повинно визначатися та вказуватися згідно даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Фактично у позовній заяві не вказано місцезнаходження позивача, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63Господарського процесуального кодексу України України.
Наведене узгоджується з правововою позицією Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того суд звертає увагу на необхідність подання в доданих до позовної заяви документах витягу з реєстру про включення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на дату подання позовної заяви.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Частиною 2 статті 44 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року №5515-VI станом на 01.01.2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68820,00 грн.).
Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру - стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 437 789,32 грн.
Таким чином належна до сплати сума судового збору за подання до Господарського суду м. Києва вказаного позову складає – 28 755,29 грн.
Водночас, як вбачається із платіжного доручення № 597 від 31.10.2013 про сплату судового збору позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 14 377,89 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".
Окрім того, у позовній заяви позивачем також заявлено вимогу про накладення арешту на майно та рахунки Боржника до вирішення спору по суті.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, також справляється судовий збір 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви позивачем не додано відповідно платіжного доручення, котрим би підтверджувався факт сплати судового збору за заявлену позивачем вимогу про накладення арешту на майно та рахунки Боржника
Отже, до позовної заяви позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Отримання позовної заяви і доданих до неї документів усіма учасниками процесу є обов’язковою передумовою розгляду справи судом.
Згідно п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” встановлено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Судом встановлено, що до позовної заяви додано опис вкладення в цінний лист К-15 03806950 від 31.10.13 відповідно до якого вбачається, що на адресу відповідача направлено позовну заяву на 3 аркушах та розрахунок штрафних санкцій на 4 аркушах та, в той час як до суду подано позовну заяву з доданими до неї документами на 137 аркушах.
Окрім того, як вбачається із опису вкладення в цінний лист К-15 03806950 від 31.10.13, позивачем направлено позовну заяву на адресу 04053, вул. Кудрявський узвіс, 3а, офіс № 4, проте у фіскальному чеку № 1576 від 31.10.2013 у графі куди вказано: 04070, Київ, хоча позивачем не подано до суду жодних доказів, яким б підтверджувалося місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, вул. Кудрявський узвіз, 3а, офіс № 4,
Таким чином, суд не може встановити на яку саме із вказаних адрес відповідача, позивачем направлялася позовна заява та розрахунок штрафних санкцій
Суд прийшов до висновку, що позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу доданих до позовної заяви документів всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя М.О. Лиськов
