Святошинський районний суд м. Києва
ун. № 759/7795/14-к
пр. № 1-кп/759/332/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2014 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Жмудь В.О.,
за участю секретаря Липовенко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100080002975 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, номер катки фізичної особи - платника податків невідомий, який здобув середню освіту, не працює, одружений, має малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий в силу ст. 89 КК Уркаїни,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
сторони кримінального провадження: прокурор - Мельник Д.І., обвинувачений - ОСОБА_1, інші учасники провадження: представник потерпілого - Хамуда М.І., -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_1 04.04.2014 приблизно о 21 год. 15 хв., знаходячись у приміщенні гіпермаркету «Караван», що по вул. Сім'ї Сосніних, 17 в м. Києві, вирішив вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «Адвентіс».
Так, з метою виконання свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, продовжуючи знаходитись в приміщенні торгівельного залу вказаного гіпермаркету, взяв з торгівельних полиць реглан (штрих-код 882698), вартістю 182 грн 95 коп., та спортивні штани (штрих-код 792086), вартістю 129 грн 99 коп., а всього майна на загальну суму 312 грн 94 коп., та направився до кабін для перевдягання. Зайшовши до кабіни для перевдягання та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, непомітно зірвав з вказаного одягу магнітні кліпси, одягнув його, після чого поверх даного одягу одягнув свій одяг. Виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме: винести викрадене майно та розпорядитися ним, не розрахувавшись в касі, ОСОБА_1 приблизно о 21 год. 30 хв. направився з торгівельного залу до виходу, однак довести кримінальне правопорушення до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони гіпермаркету «Караван» разом з наявним при ньому товаром.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що він 04.04.2014 приблизно о 21 год. 30 хв., знаходячись у приміщенні гіпермаркету «Караван», що по вул. Сім'ї Сосніних, 17 в м. Києві, та проходячи повз торгівельні полиці, взяв реглан та спортивні штани. З даними речами він пішов до кабінок для перевдягання, де зняв магнітні кліпси з одягу та одягнув його на себе, після чого поверх даного одягу одягнув свій одяг. Вийшовши з кабінки для перевдягання він направився до виходу з даного магазину, не розрахувавшись в касі. Однак, був затриманий працівниками охорони даного магазину. Чому вирішив вчинити крадіжку пояснити не може. Просив застосувати до нього покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому складу правопорушення доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфіковано вірно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; обставину, яка пом'якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, має малолітню дитину, неофіційно працює на будівництві, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, також не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України в межах санкції даної частини ст. 185 КК України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази:
- реглан (штрих-код 882698), вартістю 182 грн 95 коп., та спортивні штани (штрих-код 792086), вартістю 129 грн 99 коп., які передані під розписку на зберігання адміністрації ТОВ «Адвентіс», що по вул. Сім'ї Сосніних, 17 в м. Києві, - залишити у належного володільця;
- відеозапис перенесений на СD-диск, який долучений до матеріалів кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: В.О. Жмудь
