Міністерство юстиції розробляє нормативну базу, яка зробить такі послуги максимально комфортними
Формування і налагодження роботи системи державної реєстрації прав на нерухомість закінчено, і громадянам більше не потрібно годинами стояти в чергах. Наступним етапом повинна стати реєстрація юридичних та фізичних осіб-підприємців, яка почнеться вже з першого липня. Про це на прес-конференції, яка пройшла в понеділок у Будинку уряду і була присвячена пріоритетним напрямкам діяльності Міністерства юстиції на цей рік, розповів очільник відомства Олександр Лавринович.
«Період інформаційної протидії, яка виникла з моменту впровадження в Україні єдиної загальнодержавної системи реєстрації всіх майнових прав, минає, — розповів міністр. — Коли немає аргументів, на які справді можна вказати, вигадувати їх регулярно досить складно. Наприклад, говорити про черги, коли працюють веб-камери у всіх відділеннях і можна будь-якої миті подивитися, що там відбувається».
На жаль, через «інформаційні війни», які організовували ті, хто прагнув зберегти можливість будувати корупційні схеми, реєструючи права на нерухомість, було витрачено багато часу та зусиль. Від ідеї, що виникла ще в 2001 році, до першого законопроекту минув рік, а з 2002 року цей процес довгий час узагалі неможливо було зрушити з місця. Хоч уже тоді ми були єдиною європейською країною, яка не мала загальнодержавного обліку та загальнодержавної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Тепер в Україні вдалося побудувати систему, яка довела свою ефективність та стала взірцем для інших держав, запевнив журналістів Олександр Лавринович. «Ми перші, хто запропонував таку систему із залученням нотаріусів, але вже не єдині, — каже він. — Наприклад, Грузія запозичила український досвід роботи реєстраційних служб. Нині існує 583 відділи державної реєстраційної служби по всій території України, працюють 2646 реєстраторів та близько 7 тисяч нотаріусів».
Планують залучити нотаріусів і до реєстрації підприємців, але згодом, після того як буде напрацьована відповідна нормативно-правова база. З першого липня цими питаннями опікуватиметься Державна реєстраційна служба.
«Щоб ця послуга була максимально спрощена та наближена до громадян, щоб найбільш ефективно працювала, ми починаємо зараз розробку нормативної бази, що дасть змогу до цієї послуги залучити нотаріат», — підкреслив О. Лавринович.
Планується також розвивати надання цих послуг безконтактно в електронному вигляді. Нині це вже працює. Будь-який громадянин може подати документи в електронному вигляді, аби зареєструвати право на нерухоме майно. Але таких бажаючих поки що мало.
Крім оцінки якості послуг державних реєстраторів, говорили й про те, як працюють нотаріуси та яким вимогам вони повинні відповідати, перш ніж отримати ліцензію. Він запросив журналістів, які мають будь-які сумніви щодо об’єктивності при наданні таких ліцензій, відвідати іспити, що складають претенденти. Та розповів, що кожен із них повинен мати 6 років юридичного стажу і 3 роки відпрацювати помічником нотаріуса.
Відповідаючи на запитання журналістів з приводу квотування нотаріусів, яке ініціюють народні депутати, О. Лавринович нагадав, що у 2003 році він підписав наказ, згідно з яким такі обмеження були скасовані. Їхнє повернення, на його переконання, не має ніякого сенсу. А якщо потрібно буде на якійсь території обмежити кількість нотаріусів, то це питання може регулюватися Нотаріальною палатою.
Подавати документи на реєстрацію тепер можна в електронному вигляді. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
МОВОЮ ЦИФР
