В Києві працює міжнародний ярмарок «Книжковий світ-2012»
У день відкриття дійства природа влаштувала книголюбам і любителям народної творчості справжнісіньке випробування. З неба стіною падала злива, дороги стали непрохідними ріками. Та це не зупинило ні організаторів ярмарку, ні охочих його відвідати. Упевнений: хто здолав перешкоду, залишився задоволеним.
Одні з організаторів заходу — письменники і видавці брати Капранови — не лише перенесли традиційну зустріч з любителями красного письменства на вересень, а зробили це для того, за їхніми словами, щоб дорослі й діти розпочали навчальний рік з виставки, аби сумістити книжку та школу. Бо звідти вона витісняється. А це аж ніяк не сприяє розвитку дітей.
Аби діти і дорослі не лише читали, а й могли займатись рукоділлям (цього можна вчитися за книжками-посібниками), «Книжковий світ» доповнює ярмарок-майстер-клас, де знані майстри продають свої вироби й безкоштовно вчать таїнства творчості всіх охочих.
І ще одна новація — доповнення до традиційної виставки: експозиція «Лялькова країна». Чого там тільки немає! І все можна не лише оглянути, а й купити. Спогади про чарівний світ дитинства представлено з усієї України і ще кількох держав.
Особливість заходу: субота — дитячий день. Юні читачі зможуть поспілкуватися з письменниками, відвідати майстер-класи, театральні вистави, взяти участь у конкурсах і навіть… побешкетувати.
Наука може бути веселою
І все це підпорядковано одній меті: переконати юну зміну, що наука — не нудна річ. Таку місію взяла на себе компанія «Весела наука», яка організовуватиме диво. А що воно справді буде в день відкриття, продемонструвала представник компанії Марія Башлик. Вона володіє байкописом, вміє викликати грім, з нічого робити газовані напої, що димлять… Щоб розгадати ці секрети, виявляється, треба добре засвоювати шкільну програму. І тоді, звернулась до дітей чарівниця, кожен учень зможе бути магом.
На відміну від багатьох однопрофільних виставок, ця видалася жвавою, підбадьорливою. Сама атмосфера налаштовує на поглиблення знань, які тут же пропонують поповнити або набути нових. Особливу популярність мають майстер-класи. Як, приміром, пройти повз чарівну писанкарку з Василькова Київської області Лесю Турікіну. Її твори кличуть, підбадьорюють. Очі роздивляються, а руки тягнуться до пензлика, аби й самому спробувати.
— Сміливіше! — підбадьорює майстер. — У вас обов’язково вийде, треба лише дуже-дуже захотіти.
І коли бачить, що відвідувач робить перший мазок, щиро радіє.
— Я задоволена тим, що люди, які прийшли сюди, задоволені. Для цього працюю.
А радість там ой яка різноманітна. Вишивають, розписують іграшки, виготовляють кераміку, витинанки, мініатюри з каміння і багато-багато іншого.
У царстві ляльок теж очі розбігаються. Ляльок пропонують як окремі майстри, так і школи багатьох міст. Приміром, Запоріжжя представляють Віра Богар і Наталія Блюсюк. Вироби — як живі, а в майстринь очі — добрі-добрі.
— Творення іграшки, — кажуть, — продовжує дитинство. Хто цим займається, ніколи нічого поганого не зробить.
Ось таке захоплення і його підтекст. Чи не тому поспілкуватися з майстринями дуже багато охочих.
Нових видань багато — нелегко обрати найцікавіше. Фото Укрінформу
Купити книжку можуть не всі
Складніше і тихіше триває процес власне на виставці книжок. Їх гортають. Кладуть. Знову беруть у руки. Цікаві. Гарно оформлені. На жаль, не всі можуть їх придбати, хоч і продають тут за відпускною ціною. Спостерігаючи й порівнюючи, мимоволі пригадав ярмарок книжок напередодні 1 вересня в Українському домі. Там було представлено багато цікавих новинок.
На виставці оголосили імена цьогорічних лауреатів літературної премії імені Івана Франка. В ексклюзивному інтерв’ю «Урядовому кур’єру» відомий публіцист, лауреат Шевченківської премії Володимир Стадниченко, удостоєний премії імені Івана Франка за книжку «Садівник щастя. Сковорода як дзеркало України», висловив подяку всім, хто допомагав йому в роботі.
— Це перше видання книжки на великому шляху до 300-річчя від дня народження нашого Перворозума. Друге має вийти друком 2017-го — на 295-річчя Григорія Сковороди — під опікою істинного сковородинця народного художника України Леоніда Андрієвського.
Цікаво? Безперечно. Варто ознайомитися з таким виданням? Безперечно. Тим часом Леонід Іванович, який очолює видавництво «Криниця», що видало твір лауреата, пропонував відвідувачам «Садівника щастя». На жаль, розмова збилася з високих матерій на суто життєві.
— Книжки доводиться продавати нижче собівартості, — каже Леонід Андрієвський. — І не лише нам. Подивіться на розкладки: цю літературу в радянські часи розкупили б за лічені хвилини.
Нині читачів поменшало. У багатьох бракує коштів. Повірте, не плакатися треба. Пишатися тим, що робимо для української літератури. На жаль, у країні ніхто успіхів на цьому шляху не відзначає і не підтримує.
Ніби на підтвердження його слів до розмови долучився Леонід Федорук, дістаючи з портфеля рукопис підготовленого до друку твору.
— Місячну пенсію віддав за оформлення, — пояснив. — Тепер шукаю дбайливі руки, щоб передати до друку. Хто б підтримав…
