Посол Малайзії в Україні Чуа Теонг Бан
Нещодавно Посольство Малайзії презентувало в Києві першу книжку про країну, видану українською мовою, — «Малайзія очима українців». Її автор — випускник Національного університету «Львівська політехніка», доктор технічних наук Володимир Мосоров, якого залучила до науково-дослідної роботи малайзійська атомна станція. Він тривалий час працював на АЕС. Презентація викликала неабиякий інтерес журналістів, бізнесменів, працівників науки, культури, туризму. І це не дивно. Адже йшлося про далеку екзотичну країну вічного літа, яку, на жаль, в Україні поки що мало знають. Багатьох цікавило, як вдалося Малайзії за порівняно короткий час вирости з країни, що мала економіку, засновану на сировинних ресурсах, до держави з розвиненим виробництвом і торгівлею й увійти до нових індустріальних країн Сходу. З цього питання й розпочалося наше інтерв’ю з Послом Малайзії в Україні Чуа Теонг Баном. Поєднавши творчість та інновації — Завдяки чому, пане Посол, відбулася така швидка трансформація малайзійської економіки? — Значною мірою завдяки прагматичному використанню економічних засад вільного ринку. Після здобуття незалежності у 1957 р. економіка Малайзії повністю залежала від експорту сільськогосподарської продукції (пальмова олія, гума) та мінералів. Але вже на початку 1970-х років місцеві економісти зрозуміли: для того, щоб підняти економіку на світовий рівень, потрібно докорінно її реформувати. Пріоритетним шляхом розвитку було визнано промислове експортно орієнтоване виробництво. Відтоді уряд постійно приділяє значну увагу залученню інвесторів з багатим досвідом та високими технологіями: їм пропонують розмістити виробничі потужності саме в Малайзії. Перехід до індустріалізації створив належні умови для подальшого розвитку і диверсифікації економіки, надав їй необхідний запас міцності та стабільності. — У чому, на ваш погляд, секрет привабливості інвестиційної політики Малайзії? Доводилося читати, що стандарти ведення бізнесу в країні вважаються такими самими високими, як у Японії та Південній Кореї. — Влитися до десятки найрозвиненіших країн світу допоміг сприятливий інвестиційний клімат. Інвестиційна політика Малайзії завжди була дружньою як до бізнесу, так і до інвесторів. Проводяться постійні наради головних учасників ринку, де присутні також іноземні інвестори. Мета цих нарад — отримати пропозиції та поради щодо подальшого поліпшення інвестиційного клімату, зробити Малайзію ще привабливішою для інвесторів. Більш того, регулярно здійснюються закордонні торгово-економічні місії, очолювані профільними міністрами та високопосадовцями, які сприяють залученню інвесторів і просуванню малайзійських товарів на іноземні ринки. Стандарти ведення бізнесу в Малайзії можна порівнювати з Японією, Південною Кореєю та іншими провідними країнами. Це сталося завдяки тому, що 1982 року Малайзія в рамках партнерства країн Сходу запровадила нову політику щодо вивчення та впровадження позитивного ставлення до роботи, ділових норм і моделей керування на кшталт Японії та Південної Кореї. Компанії цих двох країн здійснили значні інвестиції та розпочали промислове виробництво в Малайзії, тому що їм були знайомі правила ведення та філософія бізнесу, зазвичай подібні до тих, які існували в їхніх країнах. — Ще 1991 року, невдовзі після проголошення Україною незалежності, почали налагоджуватися дипломатичні відносини між нашими країнами. Як ви оцінюєте нинішній їхній рівень? Які є шляхи інтенсифікації відносин? — Україна та Малайзія відзначають 20-ту річницю встановлення дипломатичних відносин. За цей час вони значно зміцніли, поглибилася співпраця в політичній, економічній та соціально-культурній сферах. Щороку зростає взаємна обізнаність між Малайзією та Україною, що є результатом спільних зусиль обох сторін.
Правила ведення та філософія бізнесу сприяють перетворенню Куала-Лумпура на місто-сад... Фото надане автором
«Ми повинні вчитися одне в одного» — Чи відповідають потенціалу двох країн масштаби економічної співпраці? Які товари є предметом експорту та імпорту? Чи вдалося торік вийти на показники докризового періоду в торговельних відносинах? Які прогнози на 2012 рік? Що стримує розвиток двосторонньої торгівлі? — Взаємний потенціал торговельних відносин між Малайзією та Україною дуже перспективний: країни мають значні природні ресурси та багато товарів для взаємної торгівлі. Основне, що імпортує Україна з Малайзії, — тропічні олії, харчові продукти, електричне та електронне обладнання, латексні медичні вироби, меблі. Малайзія у свою чергу купує в Україні метали та зерно. Зовнішньоторговельний баланс майже завжди складався на користь Малайзії: торік загальний обсяг торгівлі становив 418 мільйонів доларів США. Уперше двостороння торгівля перевищила докризовий показник 2008 р. та на 56% — показники 2010 р. Я впевнений, що такий темп розвитку буде і цього року, адже економіка України показує ознаки відновлення. Основним чинником, що заважає повністю реалізувати взаємний торговий потенціал, є відчутний брак довіри та досвіду роботи у місцевому бізнес-середовищі, незнання правил поведінки у бізнес-колах, особливо коли справа стосується фінансових розрахунків, знання мов тощо. — Які сфери співпраці з Україною Малайзія розглядає як перспективні? Чи розвивається міжрегіональне співробітництво? Чи можна говорити про результати конкретних проектів? — Малайзія готова до співпраці з Україною в усіх галузях, де є взаємний інтерес та користь. Окрім поглиблення взаємної політичної співпраці, ми, безумовно, використовуватимемо торгівлю та міжрегіональне співробітництво як найбільш притаманні народам способи співпраці, аби піднести відносини на новий рівень. Оскільки різниця в економічному розвитку між нашими країнами порівняно невелика, ми повинні вчитися одне в одного, надто на успішних прикладах реалізації економічної моделі та досвіду розвитку. Малайзія готова поділитися цим з Україною. — Вражає ставлення малайзійців до навколишнього середовища. Наприклад, не може не бути зразком для нас те, що, проектуючи адміністративну столицю країни Путраджай, 40 % території відвели під сади, парки, озера, а Куала-Лумпур — це місто-сад… Україну цікавить досвід розв’язання екологічних проблем у Малайзії, використання «зеленої» енергетики. — Досі основою економіки Малайзії залишається використання сільськогосподарських і природних ресурсів. Саме тому розвиток законодавства та відповідних «зелених» технологій для охорони навколишнього середовища став пріоритетом подальшого розвитку. На цьому шляху Малайзія успішно започаткувала виробництво біопалива з пальмової олії та видобуток біогазу з відходів пальмової переробки та інших відходів. Тривають успішні дослідження для використання відпрацьованої пальмової й гумової деревини для виробництва меблів та інших товарів для подальшого експорту. Ще один значний напрям розвитку «зеленої» енергетики, який освоїла промисловість Малайзії, — виробництво сонячних батарей і бойлерів для промислового та щоденного вжитку. — Що можна сказати про культурно-гуманітарний вимір співпраці між країнами? — Культурна співпраця між Малайзією та Україною ще має багато невикористаних можливостей. Це сектор, на якому маємо зосередитися в подальшому політичному та економічному розвитку відносин між країнами. Можливо організувати такі програми культурної співпраці, як міжконфесійний діалог, семінари з релігійної толерантності, аби підкреслити спільні цінності, різноманітність наших культур та мирне співіснування різних етнічних та релігійних верств населення. — Торік з туристичною метою Малайзію відвідали майже 25 млн іноземних громадян. А скільки українців їде по екзотику (і навпаки)? У якому стані нині туристичні зв’язки? Що стоїть на перешкоді малайзійцям, які хочуть відвідати Україну? — Торік Малайзію відвідали 6300 українців, натомість менш як 300 малайзійців прибули в Україну. Попри малу кількість, потік українських туристів до Малайзії має дуже позитивну динаміку. Він зріс на 80% порівняно з 2010 р. Визнаючи неабиякий потенціал розвитку українського ринку туристичних послуг, Посольство Малайзії в Україні й надалі пропагуватиме та сприятиме розвитку туризму з огляду на те, що українцям не потрібна віза в Малайзію, якщо термін їхнього перебування в країні не перевищує 30 днів. Основною перешкодою для малайзійських туристів, котрі бажають відвідати Україну, окрім мовного бар’єру, є візова проблема. Малайзійці повинні пройти процедуру отримання української візи, яка може тривати до двох тижнів та коштувати надто дорого. — І насамкінець, пане Посол, назвіть найголовніші ваші три завдання на посаді Посла Малайзії в Україні. Які пріоритети ви для себе визначили? — Для мене три основних завдання на посаді Посла Малайзії в Україні є організація міждержавних візитів на високому рівні, пожвавлення міжрегіональних, культурно-гуманітарних і ділових контактів, а також збільшення обсягів взаємної торгівлі та інвестицій. Особисті пріоритети для мене під час перебування на посаді Посла в Україні — збільшення загального товарообігу до $ 1 млрд та надання малайзійським громадянам права відвідувати Україну без віз.
Микола ПУГОВИЦЯ для «Урядового кур’єра»
